Друзі лісу

виступає заслужений лісовод України професор Вакулюк

У представництві Світового банку в Україні у рамках програми ENPI-FLEG («Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики добросусідства та Росії») проведено круглий стіл «Степове лісорозведення та агролісомеліорація в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення»

Організатори круглого столу – Світовий банк як один з виконавців програми ENPI-FLEG та громадська кампанія «Збережемо українські степи!» запросили до обговорення актуальних проблем фахівців лісового господарства, аграріїв, вчених-біологів, природоохоронну громадськість.

виступає перший заступник начальника с.-г. інспекції Мінагрополітики України, національний координатор програми ENPI-FLEG в Україні Ю. Марчук

Організатори заходу мали на меті знайти шляхи вирішення однієї з гострих проблем українського лісорозведення. Одна з граней цієї проблеми – перепони на шляху виконання державної програми «Ліси України» в частині збільшення лісистості території країни. Адже землі, які можна використати під лісорозведення, – це переважно землі запасу. В степовій частині України – це нерідко залишки нерозораних степових ділянок, які зазвичай мають значну природоохоронну цінність. Екологи навели чимало прикладів того, як насадження лісу знищувало і червонокнижні рослини, і ділянки, на яких мешкають рідкісні тварини.

У відповідь лісоводи зазначили, що землі виділяють місцеві ради, а тому насамперед треба звернути увагу на рівень компетентності депутатів місцевих рад.

виступає перший заступник Голови Держлісагентства Я. Макарчук

На круглому столі лісоводи приділили багато уваги пропаганді лісосмуг як чинника збільшення урожайності й збереження ґрунтів (на жаль, розроблена й втілена в життя ще в середині минулого століття агролісомеліоративна система лісосмуг на сьогодні через безгосподарність практично вирубана й знищена). Але опоненти лісоводів і не заперечували цю тезу. Представники кампанії «Збережемо українські степи!» цілком погодилися, що лісосмуги дуже корисні.

Можна сказати, що усі учасники круглого столу висловили єдину думку щодо необхідності збереження, а точніше – відновлення системи лісосмуг у степовій частині України. Також одностайною була думка щодо необхідності відродити ліквідовану в Україні службу агромеліорації.

активісти кампанії "Збережемо українські степи" та начальник відділу охорони рослинного світу Мінприроди України В. Тарасенко

Але парадокс ситуації полягає у тому, що земля вже розпайована, і саджати на такій землі лісосмуги за державний рахунок – протизаконно. Ті ж лісосмуги, які вже існують, теж зазвичай розташовані за межами лісового фонду, тому на їх реконструкцію (відновлення) Держлісагенство не може витрачати бюджетні кошти.

Таким чином, кампанія лісорозведення в степових регіонах сьогодні ведеться не шляхом створення або відновлення лісосмуг, а шляхом створення лісових масивів, переважно – на землях запасу. Саме вибір ділянок під ці масиви і є предметом вкрай гострої дискусії. Так само, як і питання щодо того, якими породами засаджувати ці масиви тощо.

Дехто з учасників круглого столу висловив сумнів у тому, що вдасться знайти достатньо вільних земель для створення нових лісів площею, яка запланована державною програмою «Ліси України». Тому пролунала пропозиція відкоригувати кількісні показники програми «Ліси України». Пропонувалося також провести обов’язкову екологічну експертизу ділянок, які плануються під заліснення (на жаль, поки що не зрозуміло, хто і як фінансуватиме ці роботи). Лісоводи ж переважно наполягали на тому, що заплановані показники лісистості правильні й треба і надалі прямувати наміченим курсом.

Чимало питань, піднятих в ході дискусії та тих, що виникали у ході підготовки круглого столу, поки що залишаються без відповіді. Організатори заходу сподіваються, що зустріч стане початком широкої публічної дискусії між захисниками степу та лісоводами. Адже проблема усе ще існує і поки триває обмін думками, виділення цінних з точки зору збереження біорізноманіття пасовищ, сінокосів та «невгідь» під лісорозведення продовжується. І природоохоронців надзвичайно хвилює те, що при виборі ділянок під заліснення біологів для оцінки можливої шкоди природі при створенні лісових культур, як правило, не запрошують.

Протягом найближчих двох тижнів буде зібрано додаткові пропозиції щодо вирішення проблем, розглянутих на круглому столі. Узагальнені пропозиції та інші матеріали круглого столу будуть направлені до профільних державних органів, що на думку організаторів заходу дасть поштовх до удосконалення державної політики у сфері степового лісорозведення.