Як лісоводи й екологісти гаряче дискутують, а то й сваряться, бачити доводилося не раз. А ось щоб одні нагороджували інших — таке на моїй пам’яті вперше.  Днями голова Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін вручив грамоту першому заступникові начальника Київського обласного управління лісового господарства Русланові Гузенку. Руслан Володимирович безпосередньо брав участь у підготовці наказу облуправління про затвердження охоронних зон навколо гнізд рідкісних пернатих. Чимало теплих слів від орнітологів пролунало на адресу всього колективу київських лісоводів цілком заслужено, адже вони першими серед інших облуправлінь Держлісагентства застосували відповідні розділи нових, ініційованих Мінприроди та розроблених за участі як фахівців, так і громадськості, Санітарних правил у лісах України (детальніше читайте в «УК» «Як рубати по-новому. Екологи домоглися знакових змін у Санітарних правилах у лісах України» від 1 грудня 2016 року).  … читати далі »

Відразу скажу, що ні мораторій, ні його скасування не врятують наші ліси від знищення. Врятує тільки грамотне і чесне виконання підрозділу «Реформування лісового господарства» з Коаліційної угоди. Але спробуймо про все по порядку.

Від 1 січня 2017 з України протягом десяти років не можна буде вивозити кругляк (необроблені колоди). Зокрема і в Європу. Така вимога Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який було підписано Президентом України в липні 2015-го.

Власники лісопилок у Старому Світі, зокрема Румунії, перекриттям сосново-ялинових потоків (це основні породи українського експорту) вельми невдоволені, … читати далі »

50 сторінок та 20 графіків про ефективність мораторію: zapret-na-eksport-drevesynyi_mp Автор – Михайло Попков, Світовий банк, програма FLEG

А також:

Екологи домоглися знакових змін у Санітарних правилах у лісах України або Рубати по-новому!

«З такими лісниками природоохоронці точно будуть дружити, а не ворогувати», — заявили екоактивісти після ознайомлення з роботою Тетерівського лісгоспу на Київщині зі створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. У цій держустанові до живої природи ставляться з повагою давно, а от іншим лісопідприємствам доведеться гуманізувати свою роботу, якщо не з доброї волі, то з примусу.

Понад половину усієї деревини в нашій країні добувають під час так званих санітарних рубок. Санітарних — у сенсі покликаних поліпшити здоров’я зелених легень країни. Але чи справді лісу після таких рубок стає краще? Принаймні, якщо їх проводити за правилами, затвердженими ще 20 років тому. Лісівники вважають — так, екологи — ні.

Кабінет Міністрів спробував помирити опонентів й ухвалив нещодавно нову редакцію Санітарних правил у лісах України. … читати далі »

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.

— Михайле Юрійовичу, наскільки виявилися ефективними реформи лісової галузі за останні роки?

— До реформи можна зарахувати тільки спробу ліквідації лісгоспів і створення на їхній основі єдиної державної лісової компанії. Нині, через півроку після схвалення цієї ідеї колегією Мінагрополітики, можна стверджувати, що анонсована реформа далі стадії презентації ідеї не просунулася. Ні концепції реформування, ні дорожньої карти реформ, ні будь-яких документів і розрахунків, які обґрунтовують суть реформи, ніхто не бачив. Мабуть, їх просто не існує.

Попередній уряд за період після Майдану двічі змінив керівництво галузі, не призначивши жодного фахівця, який має профільну освіту, знає галузь і здатний підготувати і провести справжні перетворення. Як наслідок, вся енергія пішла у свисток: час для підготовки реформ змарновано, довіру до ідеї реформування підірвано, роками налагоджена система ведення лісового господарства в державних лісах розбалансована.

Уже відставлений керівник Держлісагентства, мабуть, щиро вірив у свої реформаторські здібності й розраховував провести реформу і перейти на самофінансування галузі до кінця 2015 року. Через це його команда не приділяла належної уваги участі в бюджетному процесі. Тож галузь залишилася без бюджетної підтримки. Працівники лісової охорони півдня і сходу та спеціалізованих підприємств від січня не отримують належної зарплати і масово звільняються. Значна їх частина перебуває у вимушених неоплачуваних відпустках. Катастрофічно погіршились економічні показники цих підприємств, які за чотири місяці практично доведені до банкрутства. … читати далі »

Створена за дорученням Кабінету Міністрів міжвідомча робоча група напрацювала зміни, які дозволять зменшити шкоду для живої природи, яку наносила нині існуюча система санітарних рубок. Наразі як фахівці лісового господарства, так і природоохоронна громадськість сподіваються на оперативне ухвалення цих змін урядом.

До складу групи увійшли представники Мінприроди, Держлісагентства, Держекоінспекції та інших урядових відомств та установ а також наукових та громадських екологічних організацій.

Нагадаємо, що дана Робоча група створена відповідно до протоколу наради у Кабінеті Міністрів України від 12 травня 2016 року і підписаного віце-прем’єром України В. Кістіоном.

Ось сам текст:

Станом на 20.05.2016

Санітарні правила в лісах України

1. Ці Правила визначають сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

… читати далі »

Нарешті з’явилися конкретні пропозиції щодо порятунку лісосмуг. До речі, можна порівняти ситуацію з 2011 роком – ось моя тодішня стаття “Рятуйте лісосмуги”  або на Лісоводі — з цікавими коментарями

Пилова буря прийде завтра

Здається, що пилюка скрізь: вона лізе крізь віконні щілини, миттєво бруднить комірець свіжої сорочки, бридко скрипить на зубах і плівкою осідає на поверхні щойно налитої у склянку води. Сонце тьмяно світить наче крізь роками не прані сірі тюлеві фіранки. Усі розмови — про дощ, і навіть найзатятіші атеїсти тихенько згадують святого Іллю.

Це спогади мого далекого дитинства, що минуло в запорізьких степах, а точніше, посеред того, на що вони перетворилися після тотального розорювання. Пилові бурі були і є розплатою за те нищення степу, за жадібність, за нехтування законами природи.

Вітрова ерозія в Україні щорічно поширюється  на шість мільйонів гектарів, а в роки з пиловими бурями — на значно більші площі. … читати далі »