Лісовий кодекс провокує дерибан
“У положеннях Лісового кодексу України, за якими ліс відокремлений від землі, на якій він росте, закладена правова колізія. Право користування лісом не може бути здійснене без користування земельною ділянкою. Наведені положення закону потребують системного опрацювання, з подальшим внесенням змін у законодавство – наголошують учасники круглого столу “Вдосконалення лісового законодавства, що регулює правовідносини довгострокового тимчасового користування лісами” (далі – ДТКЛ).
Цей кр стіл відбувся ще 24 лютого 2011 року в представництві Світового банку в Україні, але його резолюція, на жаль, досі не втратила актуальності. Тому наводимо її повністю.
“1. До належного врегулювання правовідносин ДТКЛ зупинити процес надання лісових ділянок шляхом встановлення мораторію.
2. З метою врегулювання порядку надання та використання лісових ділянок при ДТК внести низку змін до Лісового кодексу України.
Пропонується:
– обмежити максимальний термін надання лісових ділянок у ДТК до 10 років;
– заборонити виділення у ДТК особливо захисних лісових ділянок, розташованих на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, земельних ділянках, де виявлені об’єкти Червоної та Зеленої книг України, об’єкти регіональних списків рослинних угруповань, а також об’єкти флори та фауни, охорона яких передбачена міжнародними договорами, що ратифіковані Україною.
– запровадити конкурсну (аукціонну) систему реалізації прав на укладення договорів ДТКЛД. Одержані кошти спрямовувати на реалізацію інвестиційних програм з розвитку рекреаційного лісокористування відповідних регіонів;
– запровадити окрему норму, згідно з якою категорично заборонити будь-яке обмеження прав громадян на вільний доступ до лісів (крім випадків, передбачених законом);
– до обов’язків тимчасових лісокористувачів віднести забезпечення вільного та безперешкодного доступу громадян до виділених у ДТК лісових ділянок;
– для виділення лісових ділянок за межами населених пунктів запровадити надання погоджень відповідними органами місцевого самоврядування;
– виключити з числа суб’єктів довгострокового тимчасового користування лісами фізичних осіб (громадян України, осіб без громадянства та іноземців), які не є підприємцями;
– запровадити регламентацію господарської діяльності тимчасових лісокористувачів, зобов’язавши їх розробляти плани розвитку лісових ділянок та здійснювати впорядкування ділянок;
– розширити перелік підстав для припинення права спеціального використання лісових ресурсів (ст. 78 ЛКУ) з урахуванням специфіки такого ресурсу, як корисні властивості лісів. Цими підставами можуть бути: систематичне порушення вимог лісового законодавства, вилучення земель для суспільних потреб, невиконання встановлених обмежень при використанні лісової ділянки тощо.
3. Розробити Порядок використання корисних властивостей лісів.
Пропонується :
– визначити поняття «корисні властивості лісів»;
– визначити поняття «культурно-оздоровчі, спортивні, туристичні, освітньо- виховні, туристичні, науково-дослідні цілі»;
– передбачити обґрунтовані обмеження площ лісових ділянок тимчасовим лісокористувачам у ДТК залежно від виду та цілей використання;
– спираючись на наукові дослідження, конкретизувати питання функціонального зонування лісів, що можуть виділятись у ДТК;
– зобов’язати органи влади публікувати в мережі Інтернет або оприлюднювати через місцеві ЗМІ відомості про вільні лісові ділянки, умови виділення та плату за їх використання;
– створити базу даних про виділені у ДТК лісові ділянки із забезпеченням вільного доступу громадян до зазначеної інформації (про власників ділянок, їх контактні телефони, мету використання, перелік послуг, які ними надаються);
– конкретизувати поняття «тимчасова будівля та споруда», встановити перелік тимчасових споруд та будівель (або критерії їх віднесення до категорії «тимчасових»), що можуть споруджуватись на лісових ділянках,
– деталізувати порядок надання погоджень при виділенні лісових ділянок;
– запровадити механізми стимулювання тимчасових лісокористувачів при наданні ними рекреаційних послуг широкому колу громадян. З цією метою підвищити збори з суб’єктів, які не пропонують таких послуг.
4. Розробити та затвердити типову форму договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою.
Пропонується:
– визначити стороною договору ДТКЛ місцевий орган виконавчої влади, замість лісогосподарського підприємства (постійного лісокористувача);
– розширити обов’язки тимчасових лісокористувачів (зокрема щодо забезпечення вільного доступу громадян), деталізувати підстави розірвання договору, запровадити надання періодичних звітів тимчасовими лісокористувачами, уточнити випадки обмеження права лісокористування, деталізувати процедури таких обмежень тощо;
– передбачити обов’язкове розірвання договорів ДТКЛД у разі зведення користувачами капітальних споруд, несанкціонованого встановлення парканів та огорож тощо;
– передбачити надання на адресу територіальних органів місцевого самоврядування копії договору ДТКЛ.
5. З урахуванням внесених законодавчих змін зобов’язати тимчасових та постійних лісокористувачів внести зміни у вже укладені договори ДТКЛД.
6. В Кодексі України про адміністративні правопорушення запровадити адміністративну відповідальність тимчасових лісокористувачів за встановлення будь-яких обмежень чи перешкод щодо вільного доступу громадян у ліси.
Текст дослідження про ДТКЛ тут: сторчоус -ДТК-готово
02.11.2011 | 1 коментар »
Теги: FLEG, Верховна Рада, ДАЛР, Лісовий кодекс, Лозинський, Семинога
9.Декабрь.2011 о 11:19
[…] Комітет з екополітики поросив Держлісоагенцію висловити свою думку щодо листа громадськості та пропозицій, напрацьованих у цьому напрямку програмою E… […]