Друзі лісу

Нині всі рятують планету. Політики в дорогих костюмах «рятують» дерева, бджіл, китів чи равликів… Рок-зірки  та кінозірки намагаються «заглушити» почуття  кокаїнової провини, «рятуючи» ліс… Американський сатирик Джордж Карлін якось не втримався й сказав, що його нудить від білих ліберальних буржуїв, які думають, що єдина «неправильність» на планеті – це недостатня кількість велосипедних доріжок. Багатії справді намагаються зробити світ чистішим і безпечнішим, – для своїх “Вольво”!.. До того ж благородний колір зелених екологічних знамен чудово маскує справжнє «забарвлення» політиків,  незмінно ідентичне кольору шлункового соку…

Але що ж насправді відбувається з довкіллям і, зокрема, лісами Карпат? Чи існує реальна статистика (лисі гори, на жаль,  до звітності не «підшиєш»), яка б показала – скільки лісу вирубується законно і скільки – незаконно, і головне – в чиїх кишенях осідають прибутки?

Недавнє дослідження Центру маркетингових досліджень «Соціс» «Проблеми лісового господарства у сприйнятті населення лісових районів країни» (виконане в рамках програми  «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» ENPI-FLEG)  на прикладі трьох районів Карпат дозволяє зрозуміти реальний стан речей на «нашій частині планети». Цей стан можна назвати стабільно-важким. Ми до цього часу не знаємо, як про себе потурбуватися, не дотримуємося законів і не вміємо допомагати один одному…

Організатори опитування в Сколівському районі Львівської області, Тячівському районі Закарпаття та Богородчанському районі Івано-Франківської області запитували людей про обсяги рубки лісу та роль лісозаготівель у місцевій економіці, використання деревини у домашньому господарстві, незаконні заготівлі лісу та продаж краденої деревини, а також про ставлення до існуючої системи ведення лісового господарства. В кожному районі було опитано по 400 респондентів (всього – 1200 осіб).      Опитування показало, що половині учасників опитування відомо про продаж заготовленого в їхньому районі лісу за кордон. (Ці дані є особливо актуальними, адже найближчим часом Євросоюз планує ввести жорстку заборону на ввезення незаконної лісопродукції. Для зменшення обсягів незаконних рубок, створення надійних систем сертифікації легальної лісопродукції, покращення доступу населення та малого бізнесу до лісових ресурсів і була започаткована програма ENPI-FLEG. На її фінансування ЄС виділив шість мільйонів доларів, а реалізацію доручив Світовому банку, Міжнародному союзу охорони природи та Всесвітньому фонду дикої природи.)

Жителі Сколівського та Тячівського районів переконані, що за кордон експортується значна частина заготовленої деревини, а для місцевої економіки лісозаготівля відіграє другорядну роль. Богородчанці ж, навпаки, вважають експорт лісу незначним, а роль лісозаготівель для економіки їх району – домінуючою. Більш як половина опитаних всіх трьох регіонів переконані: обсяг рубок за місцем їх постійного проживання збільшився, але економічну вигоду від місцевого лісу отримують не місцеві бюджети, а власники лісопереробних підприємств, експортери деревини (подекуди – лісгоспи)…

Майже всі опитані відповіли, що використовують деревину для  опалення своїх осель, і (в більшості випадків) для будівництва та ремонту помешкань. (При цьому «вилітає в трубу» найбільше лісу в Сколівському та Тячівському районах.) І в усіх трьох районах опитані зізналися, що «комбінують» легальну купівлю (з оформленням відповідних документів) із нелегальною. Найбільше легальних угод (з випискою накладної у лісгоспі чи лісництві) – укладається в Богородчанському та Сколівському районах, закарпатці ж воліють «домовлятися» з  приватними підприємцями. Ну й, звичайно, в усіх регіонах (у Сколівському – найбільше, понад чверть опитаних)  намагаються «заготовляти» дрова самотужки – шляхом самостійної рубки  за принципом: поки бартка не затупиться… Але водночас дві третини респондентів (а в Сколівському районі – і взагалі – одностайна більшість!) обурені, що за місцем їх проживання лісу вирубується занадто багато.

І на Івано-Франківщині, і на Львівщині, і в Закарпатті люди (незалежно від факту працевлаштування, самооцінки майнового стану та району проживання) зізнавалися, що просто не в змозі купити необхідну кількість дров із-за їх надмірної вартості… Але ж будинки опалювати треба! От і «викручуються»,  наскільки здоров’я вистачає. Не дивно, що на питання «чи доводилося вам чути про випадки незаконної заготівлі лісу та продажу краденої деревини» люди (як правило, жителі Сколівського району) коротко відповідали: доводилося. Але половина опитаних закарпатців (які трьома пунктами вище «комбінували» легальну і нелегальну закупівлю дрів з самостійною рубкою), як з»ясувалося, «ніц не чули!» про щось подібне на території району…

Брак коштів та низький рівень життя місцевого населення штовхає людей на  незаконні рубки деревини не тільки на дрова, але й для потреб ремонту та будівництва. (У цьому випадку «домовлятися» доводиться уже з місцевими пилорамами.)

Але найчастіше  люди все ж  звертаються до посередника, який може купити деревину у лісника і привезти до будинку. Ще чверть опитаних воліє домовитися безпосередньо з лісником, зрубати, що потрібно і заплатити готівкою. Найбільш часто без будь-яких документів купують ліс у лісника (або лісозаготівельника) на Львівщині, три чверті опитаних закарпатців також купують без документів, але – в посередника…

Майже всі опитані доволі скептично оцінюють роботу лісової охорони щодо виявлення фактів незаконних рубок. Але найбільш критичними виявились відповіді жителів Тячівщини та Сколівщини (в останній, нагадаємо, понад чверть жителів умудряються самотужки «знаходити» дрова та деревину для власних потреб): мовляв, хіба лісова охорона щось може виявити?  При цьому людям (і таких – від 30 до 40 відсотків) відомі випадки притягнення до відповідальності за незаконну заготівлю деревини. Дві третини учасників опитування знають про випадки штрафування (сума штрафів – тема іншої розмови), а чверті респондентів навіть відомі (!) випадки передачі кримінальної справи до суду та винесення вироку засудження. Але, якщо вироки виносяться, а протоколи про стягнення штрафу складаються – значить, лісова охорона все-таки діє?.. Тим більш, що люди, які працюють безпосередньо у лісовому секторі, переконані: багато незаконних рубок  вдається виявити, порушників – притягнути до відповідальності.

Крім приватних лісозаготівельних підприємств, лісгоспів, лісівників та самого населення, як видно з опитування, ліс рубають і продають «за місцем проживання» ще й «організовані групи» (абсолютно нелегальні), про які доводилося чути одинадцяти відсоткам респондентів. Найбільше доводилося чути про такі групи жителям все того ж Сколівського району (складається враження, що неофіційний девіз цього району «Рубають всі!»), а ще третина сколівчан підозрюють у правопорушеннях самих працівників лісової охорони. (Здається, експерти програми ENPI-FLEG виконали роботу, яку мали б проводити Контрольно-ревізійне управління, Генпрокуратура та Міністерство екології разом узяті:  за висновками аналітичного звіту хоч завтра можна відряджати групу «оперативного реагування»)

Більш як дві третини опитаних оцінили нинішню систему ведення лісового господарства, лісозаготівель та реалізації деревини негативно і наголосили на необхідності серйозних змін. Для змін на краще більш як половина респондентів (які, як видно з вищенаведених цифр, «невловно» заготовляють дрова, браво домовляються з посередниками тощо) пропонують посилити відповідальність за незаконні рубки. На стороннє око це виглядає так: або люди переконані, що «впіймають сусіда», або справді починають розуміти, що суспільне ставлення до вирубок лісу пора раз і назавжди змінювати. Як не дивно, ймовірніше – друге. Адже й на Івано-Франківщині, і на Львівщині, і в Закарпатті люди висловилися категорично проти приватизації лісів і передачі їх приватним особам і наголосили на необхідності вдосконалення лісозахисного законодавства.

…Якщо суспільство (галичани, львів’яни, волиняки, полтавчани, та жителі всіх інших регіонів) усвідомить, що за природу потрібно боротися тут і зараз  (біля кожного конкретного дерева  і кожної «чорної» пилорами) то «ліберальним буржуям» справді залишиться «рятувати» хіба що равликів… Природу українці захистять самі.

Світлана ГАЛАТА

«Персонал Плюс», №42-43, 28 жовтня-3 листопада 2010