Ліс та люди
Так звучить одна із спеціальних тем цьогорічного Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах», який щороку об’єднує талановиту молодь із більш ніж десяти країн світу.
Ця тема запропонована міжнародною екологічною Програмою FLEG (Правозастосування та управління у лісовому секторі). Юним журналістам пропонується надати свої друковані та фотороботи, в яких розкриваються: значення лісу для довкілля в цілому; роль лісу у житті людини та суспільства; цінності лісів; сучасний стан та проблеми лісового господарства України тощо. Кращі у розкритті цієї теми отримають у якості призів цифровий диктофон та цифровий фотоапарат. Заохочувальні призи – посібники «Журналістське розслідування на екологічну тему» з автографами авторів.
Допоміжні матеріали для роботи за спецтемою:
http://pryroda.in.ua/lystopad/tag/lis/ та http://www.lesovod.org.ua/.
Про програму FLEG:
http://pryroda.in.ua/lis/pro-fleg/
або: http://www.fleg.org.ua/node/28
Більше інформації щодо спецтеми: [email protected]
Якщо ж ваші роботи будуть відзначені не лише як кращі у спеціальній темі, то…
Лауреатам, які посядуть І місця в номінаціях «Журналістська робота», «Телефільм», «Фоторепортаж», «Літературна робота» надаються пільги при вступі до вищих навчальних закладів, що виступають співорганізаторами Фестивалю; переможці конкурсу-фестивалю нагороджуються дипломами, цінними подарунками.
Терміни проведення фестивалю-конкурсу:
1 етап – листопад 2009 року – березень 2010 року (учасники конкурсів працюють над творчими роботами);
2 етап – березень – квітень 2010 року (робота журі: оцінювання творчих робіт);
3 етап – 14-16 травня 2010 р. (підбиття підсумків конкурсів, нагородження переможців та проведення прес-толоки дитячих ЗМІ м. Києва).
Учасники
У Фестивалі беруть участь учні загальноосвітніх навчальних закладів, позашкільних закладів освіти, представники дитячих та молодіжних видань України та країн зарубіжжя: Польщі, Литви, Білорусі, Росії, Німеччини, Грузії , Молдови, Казахстану, Нідерландів, Канади.
Вік учасників – 13-18 років
Детальнішу інформацію про фестиваль-конкурс в цілому можна отримати на сайті
www.yun-press.kiev.ua або звернувшись за наступними адресами:
01010, Україна, м. Київ,
вул. Івана Мазепи, 13, оф. 246,
Інформаційно-творче агентство
«ЮН-ПРЕС» КПДЮ,
тел./факс: (044) 280-92-91, ,
e-mail: [email protected]; [email protected]
Skype: yun-press
16.04.2010 | 1 коментар »
Теги: Ліс та люди
20.Март.2013 о 12:03
Когда-то Дружина охраны природы г. Киева проводила конкурс сочинений и рисунков среди средних и старших классов киевских школьников. Что-то вроде “Мой родной край” или “Природа моего края”.
Сделано это было не лучшим образом, с наскока, и недостатки можно себе представить; и все же есть некоторые выводы, еще не прозвучавшие.
Самую ценную часть – анализ содержания работ – выпустили из виду. Мы думали, что раз дети вообще что-то сделали, надо их поддержать… тут не поспоришь, но и ограничиваться этим нельзя.
(У меня нет под рукой материалов. Если ошибаюсь – поправьте. Все-равно, по-моему, имеет смысл разбирать как раз типичные работы, а не проблески воображения или тщательности.)
Да, они рисовали природу. Преобладали неприхотливые, урбанизованные пейзажи. Порой было трудно понять, чем их так привлекают серые многоэтажки посреди желто-бурых сфероидных тополей (это было в первом семестре). Для разнообразия попадались домашние животные и люди. Облака и стаи галочек (не галок). Иногда – «водные объекты». Были вариации на тему «так сказать, лес», «луг вообще» и т.д.. Сочинений не помню, – только самое общее впечатление, которое унесу с собой в могилу.
Редко-редко встречались отдельные деревья, не обремененные «смыслом» цивилизации. Куч мусора не было, хотя то, что было немного уступало им в живописности. А на микрообъекты – моховые подушки, жуков, да хотя бы клумбы, – никому и в голову не пришло обратить внимание. Дети их не видят. Хотя теоретически каждый из них знает, что есть такие, то есть дело не только в их необразованности.
Лень? Может быть. Небрежность – шаблонность – постановки вопроса? Конкурс организовывали через районо; его цели и задачи были поставлены так, чтобы было удобно в первую очередь учителям и их начальству. Сказалась наша неопытность: зачем изобретать велосипед, если он уже отлажен и пущен в массовое производство… и кто бы подумал, что эта махина ездит только на чертежах.
Возможно, имеет смысл проводить более узкие конкурсы – как по охвату учебных заведений, так и по темам. Забыть о природоведении как основе знаний о природе и вспомнить о биологии как основе любви к ней. Почему-то люди склонны думать, что раз первый предмет нацелен на младших школьников, в нем больше этики, чем в курсах, охватывающих с шестого по одиннадцатый класс (!), и что это нормально.
(В конце концов, подросткам есть о чем думать: дадим им историю, литературу и математику как основные блюда, приперчим «биологией человека» (есть школы, где половую систему выносят на самостоятельное изучение – нет, это не анекдот). А на десерт – высокие материи вроде не-Ньютоновской физики.* Не нравится «бездуховность» подрастающего поколения? В церковь его! В колонию! В армию!)
Какой смысл вещать юным умам об амурских тиграх (смутно относимых к семейству «Краснокнижные», спасибо советскому прошлому; а есть еще семейство «Сельскохозяйственные» и «Лекарственные», но это растения), если детям плевать на улиток?
*к которой я здесь отношу и химию – физику внешних электронных оболочек.