Друзі лісу

І. Лісове г-во.

— Цитату «З точки зору соціальних та екологічних вимог потенціал лісового сектору використовується на досить належному рівні». з тексту базових матеріалів Робочої групи № 8.3ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА БІОЕНЕРГЕТИКА, яка працює у складі групи

при МінАП, виключти, оскільки вона не відповідає дійсності. Про це говорить і подальший текст «Робочих матеріалів», де говориться про необхідність врегулювати соціальну напругу внаслідок ДТКЛ, про необхідність посилення екологічних різних речей тощо.

n     до переліку проблем (п.1.2.1.) додати «закритість галузі». Хоча прес-служба з приходом рік тому нових людей стала працювати набагато краще, усе ще мало інф. Треба поширювати досвід Львівського ОУЛМГ, яке вивішує у Інеті лісорубні квитки. Але цього замало. Інф треба не просто вивішувати, а коментувати та інтерпретувати, бо споживачі лісових послуг та лісової інф – пересічні громадяни – не можуть самі правильно проаналізувати та оцінити інф.

На інформування, на створення каналів інформації, на відпрацювання процедури, формату, форм, методів тощо треба витрачати кошти, у т.ч. і кошти донорів. Треба проводити навчання фахівців ДАЛР тощо. Залучати до цього професіональних журналістів, піарщиків тощо.

n     у п. 1.2.1. (варіанти політики реформування) виключити з абзацу про інституційну реформу таке: «децентралізація органів державного управління й контролю та ведення лісового господарства шляхом створення Лісового Департаменту при ОДА (лісової адміністрації)». Негативний досвід такої «децентралізації» у прирородохоронній сфері. Ось тут детальніше, згоден з автором http://pryroda.in.ua/lystopad/detsentralizatsiya-scho-pryzvela-do-feodalizatsiyi/

Ось іще тут: http://pryroda.in.ua/lystopad/chynovnyky-vkazuyut-ekolohistam-scho-robyty/

ІІ. Мисливське г-во

n     до п. 1.1.2. абзац про збитковість мисл. Г-ва. Малопереконливо. Оскільки неясно, кому йдуть «надходження від мисл г-ва». Самі автори розділу зізнаються, що обліковується лише десята частина добутої дичини. Також не прояснене питання, як рахувати дохідність/збитковість закритих мисливських клубів (той же Зубр імені Януковокчича), бо там платять за сам факт членства і не ясно куди це віднести, у яку статтю тощо.

n     У 1.2.2. відповідно, вилучити про збитковість мисл г-ва, тому що не ясно як рахувати дохідність тощо

n     Там же – вилучити про низьку чисельність мисл тварин. Бо тоді чому заходить мова про необхідність відшкодовувати збитки за потраву кабанами – виходить, кабанів надміру? Або можна заїхати у «Залісся» і там побачити вибитий геть підлісок: http://www.radiosvoboda.org/content/article/26763925.html

n     там же вилучити про дуже високу чисельність хижих тварин. Вовк – у списку Бернської конвенції. І хто і як його рахував? Велике питання.

У п.1.3.2 (напрямки розвитку) також вилучити (або переписати) пункт про регулювання чисельності – див вище.

Також там же: вилучити про «пропагування мисливства як елементу культури народу». «Елемент культури» – спірне формулювання, можна так говорити і про самогоноваріння. Тому принаймні треба робити це не на очах у дітей.

Робоча група № 8.3. ЛІСОВЕ ТА МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Конкретна ціль: «Провадити політику сталого невиснажливого користування лісовими ресурсами та мисливськими угіддями, яке, у поєднанні із ефективним управлінням лісів різних форм власності та мисливськими господарствами, сприятиме отриманню державою максимального економічного ефекту від лісу при збереженні його природоохоронного, соціального, рекреаційного значення».

1. Інвентаризація і синтез усіх корисних документів і довідкової інформації

1.1. Загальна оцінка, стан справ, ключові дані Предметом аналізу робочої групи є аспекти розвитку агропромислового комплексу України, пов’язані з лісовим та мисливським господарством. Ці аспекти відображені в національних документах програмного і стратегічного плану розвитку галузей економіки та природоохоронного сектору й належать до компетенції таких центральних органів виконавчої влади, як Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне агентство лісових ресурсів України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, НААН України, Національної комісії з питань енергетичного та комунального регулювання України, Міністерство інфраструктури, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Питання лісового господарства представлені також в Угоді про Асоціацію Україна – ЄС. Лісове та мисливське господарство мають суттєве значення для сталого розвитку агропромислового комплексу, а також для продовольчої та енергетичної безпеки країни.

1.1.1. Лісове господарство: стан

Територія України складає 603549 кв. км., 70,9% якої складають сільськогосподарські землі, аØ близько 17,6% покривають ліси. На території України виділяються три аграрні зони – лісова (Поліська, 6 областей), лісо-степова (10 обл.), степова (9 обл.), частка лісів яких значно відрізняється. Загальна площа лісового фонду країни становить 10,4 млн. га.  Лісистість території країни становить 17,6% і цей показник постійно зростає. Значна частка лісів єØ заповідними або має режим обмеженого лісокористування.  Лісовий фонд перебуває у підпорядкуванні близько 50 міністерств, відомств і організацій.Ø Найбільшими лісорозпорядниками є Державне агентство лісових ресурсів України (73 %) та органи місцевого самоврядування (13 %), 8 % лісів та полезахисних лісових смуг перебувають на землях запасу сільських рад.  Значна частина лісів (понад 7%) після роздержавлення агроформувань була віднесена до земельØ запасу та залишилась без охорони та догляду, наявний деревний потенціал в цих лісах не використовується.  Майже половина лісів України є штучно створеними, які потребують посиленого догляду.Ø Програмою «Ліси України» передбачалося насадження 430 тис. га нових лісів та захисних смуг впродовж 2010 – 2015 рр. Разом з тим, ці завдання та багато інших (зокрема, інвентаризація лісових смуг та закріплення їх за землекористувачами, відновлення агролісомеліоративних служб, створення захисних насаджень на еродованих землях приватної та комунальної власності та ін.) не виконані у визначені терміни

Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2102 млн. куб. м. Загальний щорічний прирістØ деревини в лісах Держлісагентства – 24,6 млн. куб. м, використання приросту у 2013 р. склало 66%. Обсяг заготівлі ліквідної деревини від усіх видів рубок у 2013 р. становив в Україні – 18,0 млн. м 3 (у Держлісагентстві – 14,4 млн. м3 ). Таким чином, спостерігається поступове збільшення запасу.  До пріоритетних виробництв у деревообробній промисловості віднесено виробництво фанери,Ø деревинно-стружкових плит, меблів, паперу. У 2014 р., порівняно з попереднім роком, виробництво паперу та паперових виробів знизилось на 6% а оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка (крім меблів) та виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння зросло на 3%. У січні 2015 р. обидві ці галузі зазнали спаду в порівнянні з січнем 2014 р.. У 2014 р. експорт деревини та продуктів її переробки сягав 2.12 мільярда дол. США з яких 40% це папір та паперові вироби а 35% – не оброблена деревина або деревина низького рівня переробки.

1.1.2. Мисливське господарство: стан 

Мисливське господарство в Україні ведеться на площі 46,1 млн. га, з них 29,5 млн. га (64,3%)Ø надано в користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), на 4,8 млн. га (10,5%) господарюють підприємства Держлісагентства України, на 365 тис. га (0,8%) Товариство військових мисливців і рибалок , на 11,2 млн. га (24,4%) 562 інші користувачі (переважно приватні підприємства та громадські мисливські організації). Загалом мисливським господарством займається 1150 юридичних осіб. В Україні зареєстровано понад 619 тисяч мисливців, з них щорічно в сезоні полювання бере участь біля 300 тис. мисливців.  У мисливському господарстві працює біля 7 тисяч працівників, у тому числі 577Ø мисливствознавців та 5,4 тис. штатних єгерів. Один єгер в середньому обслуговує 8,4 тис. га мисливських угідь.  Загальні витрати на ведення мисливського господарства в Україні становлять 224,9 млн. грн., аØ надходження від ведення мисливського господарства – 118 млн. грн. Окупність мисливського господарства залишається на рівні 52%. Ведення мисливського господарства у більшості користувачів збиткове.  Всього в мисливських угіддях України обліковано 6,2 тис. лосів, 13,5 тис. оленів європейських, 3,6Ø тис. оленів плямистих, 1,1 тис. ланей, 150,8 тис. козуль, 64,2 тис. кабанів, 616 муфлон, 230 зубрів, 1,9млн. хутрових тварин та 10,4 млн. птахів.  За минулий сезон мисливцями добуто 106 лосів, 307 оленя європейського, 135 оленів плямистих,Ø 73 лані, 5946 козуль, 21 муфлонів, 6602 кабанів, 257,3 тис. хутрових тварин та 1,9 млн. птахів.  За останні 5 років чисельність копитних мисливських тварин зросла в цілому по Україні на 9,4 тис.Ø голів (з 231,2 тис до 240,6 тис. голів, або на 4%). Добування копитних тварин збільшилось з 12,1 тис. до 13,1 тис. голів (на 1 тис. голів або на 8,2%). За цей період загальні витрати власних коштів користувачів мисливських угідь на ведення мисливського господарства зросли у 1,6 рази (з 139,4 млн. грн до 224,9 млн. грн).  Надходження (послуги) від ведення мисливського господарства збільшились з 76,7 млн. грн доØ 118 млн. грн (у 1,5 рази). Виявлення порушень правил полювання зменшилось з 10,3 тис. до 5,1 тисяч випадків (на 50%), а стягнення штрафів збільшилось з 634,8 тис. до 770,1 тис. гривень (у 1,2 рази). Незважаючи на прийняті заходи,чисельність окремих видів мисливських тварин залишається без суттєвих змін, об’єми наданих послуг мисливськими господарствами недостатні для задоволення потреб мисливців. З точки зору соціальних та екологічних вимог потенціал лісового сектору використовується на досить належному рівні. В економічному плані показники сектору невисокі. Незважаючи на значний потенціал лісового сектору, його управління та використання не є ефективним, не відповідає сучасним вимогам і потребує удосконалення.

1.2. Основні виклики / сильні сторони

1.2.1. Лісове господарство

Згідно з нині діючим Лісовим кодексом головна функція лісів екологічна, потім соціальна. Економічній складовій (перш за все забезпечення деревиною деревообробних підприємств) не приділяється належної уваги. Аналіз стану та ефективності лісового господарства вказує на те, що ця галузь потребує системних реформ з тим, щоб забезпечити сталий розвиток лісів всіх форм власності на рівних умовах при здійсненні ефективного державного контролю за їх використанням, стимулюванні конкурентоздатності та інноваційного розвитку лісопромислового сектору та деревообробної промисловості. Свідченням поглиблення негативних процесів у цих сферах є:  Погіршення структури, якості і стану лісів країни з різних причин, у тому числі внаслідок зміниØ клімату;  Стрімке зростання експорту необробленої деревини, а не її глибока переробка вітчизнянимиØ підприємствами;  ДиференціаціØя лісових підприємств за рівнем фінансового забезпечення та їх відставання від державних лісових компаній європейських країн за економічними показниками та рівнем технічного, технологічного і кадрового забезпечення;  Зростання соціального невдоволення станом справ у лісовому секторі;Ø Серед проблем, які гальмують розвиток цих сфер, виділяються наступні.  Недосконале здійснення моніторингу та ведення Державних земельного і лісового кадастрівØ лісового фонду України. Наявна геоінформаційна база даних лісовпорядкування не є готовою кадастровою системою. Відсутність у існуючому законодавстві єдиного визначення категорій лісових земель, лісового фонду, а також різних підходів до права власності на ліс та земельну ділянку, на якій він знаходиться.  Суміщення управління господарської діяльністю з функціями законотворення та державногоØ контролю та підміна національних інтересів інтересами окремих суб’єктів;  Формування авторитарної системи управління у галузі; фактичне позбавлення керівниківØ державних підприємств-лісгоспів самостійності ведення господарської діяльності;  Корупційний механізм прийняття основних рішень щодо торгівлі необробленої деревини таØ недосконалість чинного регулювання (що проявлялося, зокрема, в нерівності умов забезпечення лісоматеріалами підприємств та деревообробних підрозділів Держлісгоспів; відсутності альтернативних методів реалізації необробленої деревини на внутрішньому ринку, порядку реалізації необробленої деревини експортерам, прозорої методики формування цін на деревину; невизначеність умов продаж; не урегульованості процедур повернення гарантійного внеску, оформлення договорів купівлі-продажу та ін.), в результаті чого зростав експорт необробленої деревини та зростали інвестиційні ризики в деревообробній галузі та її пригнічення.  Недостатній розвиток галузевої інфраструктури, зокрема низька мережа лісових доріг, особливо вØ Українських Карпатах та відсутність Програми державної підтримки покращення транспортної доступності лісових деревних ресурсів;  Недостатність природозберігаючих технологій (ПТУ іт.п.) лісокористування та відсутністьØ Програми державної підтримки забезпечення лісового господарства природозберігаючими технологіями; Відсутність Програми державної підтримки забезпечення лісового господарства виробничими технологічними комплексами і обладнанням. До позитивних моментів (сильних сторін) галузі варто віднести  Наявність значного потенціалу лісових угідь (які відіграють важливу екологічну, соціальну таØ кліматорегулюючу роль), стан яких складний, але не безнадійний,  Готовність вітчизняних деревообробних підприємств до нарощування виробництва товарівØ глибокої переробки деревини,  Декларування урядом України невідворотності реформування галузі,Ø  Включення в Угоду про Асоціацію Україна – ЄС питань гармонізації законодавства України зØ законодавством ЄС у галузі сільського, лісового господарства, енергетики та торгівлі, що сприятиме удосконаленню законодавчого регулювання та розвитку галузі.

1.2.2. Мисливське господарство

Аналіз стану мисливського господарства, яке перебуває під впливом нових економічних відносин у державі, появою комплексу екологічних, економічних і соціальних проблем, вказує на те, що ця галузь потребує системного впорядкування з тим, щоб забезпечити ведення мисливського господарства на засадах збалансованого розвитку, підвищити ефективність управління мисливським господарством, а також збільшити чисельність основних видів мисливської фауни, особливо копитних. Свідченням негативних процесів, що відбуваються у мисливському господарстві є:  мисливське господарство залишається збитковою галуззю;Ø  низька чисельність основних видів мисливських тварин, особливо копитних;Ø  дуже висока чисельність хижих і шкідливих тварин для мисливського господарства (бродячихØ собак, котів, вовків, лисиць, єнотовидних собак, шакалів, сірих ворон). Серед основних проблем, що гальмують розвиток цієї сфери, можна виділити:  відсутність державної служби охорони мисливського фонду разом з високим рівнемØ браконьєрства;  великі площі мисливських угідь, що надаються одному користувачеві, особливо в УТМР, вØ середньому 84 тис.га;  низька ефективність роботи мисливствознавців та єгерської служби (більше 10 тис. га на єгеря),Ø які мають дуже низьку зарплатню та недостатню фахову підготовку та освіту;  низькі обсяги дичерозведення та недостатнє проведення біотехнічних заходів в угіддях;Ø  недостатня охорона мисливських угідь користувачами мисливських угідь;Ø  відсутність наукового забезпечення галузі мисливського господарства.Ø До сильних сторін галузі варто віднести:  Наявність великого невикористаного природно-ресурсного потенціалу України, можливістьØ створення та функціонування мисливського господарства сучасного рівня, переведення на засади сталого розвитку та ефективного управління, збереження та охорони біорізноманіття, невиснажливого мисливського користування, що призведе до гармонізації норм ведення мисливського господарства з відповідними критеріями Європейських країн.

1.2. Варіанти політики реформування, переваги і вади, очікувані результати, конкретні заходи, які необхідно здійснити

1.2.1. Лісове господарство

Основними напрямками реформування та розвитку лісового сектора вбачаються наступні.  Протидія корупції: Заборона незаконного втручання державних органів у господарську діяльністьØ лісгоспів; Встановлення прозорих механізмів у ціновій політиці експорту деревини; Нова кадрова політика, орієнтована на підвищення професійного рівня й моральних якостей працівників державного лісового господарства; Забезпечення міжвідомчої взаємодії та впровадження об’єктивних методів виявлення корупції.  Зміцнення прав власності: Заборона на приватизацію державних лісів та перегляд відносинØ власності на ліси й лісові землі; Виведення лісових смуг та інших видів деревних насаджень на сільськогосподарських землях зі складу лісового фонду, сфери правового регулювання лісового законодавства та відповідальності державних «лісових» органів; Забезпечення рівних умов ведення лісового господарства в лісах усіх форм власності; Зміна розподілу повноважень щодо розпорядження лісами відповідно до моделі, прийнятої в країнах ЄС; Удосконалення правового регулювання доступу в ліс, використання лісових ресурсів й корисних властивостей лісів.  Інституційна реформа: Відокремлення функцій законотворення й державного контролю відØ функцій ведення лісового господарства; децентралізація органів державного управління й контролю та ведення лісового господарства шляхом створення Лісового Департаменту при ОДА (лісової адміністрації) та незалежної від неї обласної державної лісової корпорації; Запровадження дієвого фінансово-економічного механізму ведення лісового господарства

Забезпечення ефективної системи контролю над діяльністю обласної державної лісової корпорації.  Забезпечення сталого, невиснажливого ведення лісового господарства та збереженняØ біорізноманіття; Забезпечення переходу на еколого-орієнтовані високомеханізовані методи ведення лісового господарства, процесу створення та вирощування лісу, проведення рубок догляду у відповідності до наукових рекомендацій, задач збереження генофонду лісів та програм вирощування цільових та еталонних насаджень на базі використання харвестерів та форвардерів; Перегляд правил проведення всіх видів рубок у відповідності до наукових рекомендацій, задач збереження генофонду лісів та залежно від походження, якості і призначення лісового масиву; Впровадження сучастних, науково обгрунтованих методів ведення лісового господарства, лісонасінневої справи, створення, вирощування лісу, рубок догляду за лісом; Створення дієвої системи охорони лісів від пожеж, хвороб і шкідників, а також лісопорушень; Забезпечення необхідного фінансування для охорони та захисту лісів, прозорості у звітуванні щодо обсягів пошкодження лісів внаслідок лісових пожеж; Запровадження дієвого фінансово-економічного механізму ведення лісового господарства лісокористувачами всіх форм власності; Забезпечення ефективного державного контролю ведення лісового господарства всіх форм власності; Забезпечення виконання заходів в радіоактивній зоні щодо недопущення вторинного забруднення радіонуклідами довкілля внаслідок нелегальних рубок або лісових пожеж; Оптимізація нормативів поділу лісів за функціональним призначенням; Здійснення екологічного моніторингу, який включатиме облік всіх лісових ресурсів; Забезпечення виконання заходів в радіоактивній зоні щодо недопущення рециркуляції радіонуклідів.  Забезпечення конкурентоздатності та інноваційного розвитку: Розробка нових правил торгівліØ необробленою деревиною, впровадження механізму реалізації деревини через систему електронних торгів, у тому числі на експорт (за залишковим принципом); Забезпечення доступу до деревної сировини на засадах справедливої конкуренції; Перехід на європейські стандарти вимірювання, сортиментації та оцінки якості деревини; Нормативне забезпечення легальності походження деревини та продуктів її переробки; Розробка комплексу заходів, спрямованих на залучення інвестицій та інноваційний розвиток лісопромислового комплексу; Розробка та затвердження Програми державної підтримки покращення транспортної доступності лісових ресурсів задля стимулювання сталого багатофункціонального ведення лісового господарства;  Системний перегляд та удосконалення законодавства, зокрема щодо: Удосконалення охорониØ лісів та розширення їх площ (зокрема, шляхом їх насаджень на забруднених та еродованих землях); Регулювання довгострокового тимчасового користування лісами; Створення справедливої, диференційованої та зрозумілої системи визначення шкоди, заподіяної лісопорушеннями; Забезпечення законності підтвердження походження деревини в процесі її обігу (шляхом запровадження системи моніторингу лісів та деревини); Порядку ведення Державного лісового кадастру; Правил вимірювання, сортиментації та оцінки якості деревини в круглому вигляді; Правил і норм здійснення рубок лісів; Контролю руху деревини в Україні; Сталого невиснажливого користування лісовими ресурсами, на засадах поєднання економічного, природоохоронного, соціального, рекреаційного використання лісу; Покращення збереження біорізноманіття в лісах; Удосконалення механізму залучення громадськості до управління лісовим господарством.  Розробка комплексу заходів, у тому числі нової Державної програми «Ліси України» на 2016-2020Ø роки, з метою удосконалення нагляду, охорони та відновлення лісів, збільшення площі лісів та створення умов для досягнення оптимальних показників рівня лісистості; Забезпечення контролю за виконанням Державної програми.

1.3.2. Мисливське господарство

Основними напрямками впорядкування та розвитку лісового сектора вбачаються наступні:  посилення контролю за виконанням обов’язків користувачів мисливських угідь щодо охорони таØ відтворення мисливських тварин, раціонального використання їх ресурсів; посилення відповідальності за порушення вимог чинного законодавства з питань мисливського господарства та полювання як громадянами так і користувачами мисливських угідь;  спрощення процедури надання в користування мисливських угідь; оптимізація площімисливських угідь, що надаються одному користувачу; встановлення прав і обов’язків єгерів і посадових осіб користувачів мисливських угідь, а також мисливців;  вдосконалення системи управління мисливським господарством шляхом створення чіткоїØ вертикалі від районного, обласного рівня до спеціалізованого підрозділу в центральному органі виконавчої влади; врегулювання взаємовідносин між користувачами мисливських угідь і власниками та користувачами земельних ділянок;  створення ринку продукції мисливського господарства;збільшення надходжень в галузьØ мисливського господарства в т. ч за рахунок розвитку мисливського туризму та широке впровадження в практику трофейного полювання; розроблення порядку та розміру плати за користування мисливськими угіддями;  регулювання чисельності хижих та небажаних для мисливського господарства тварин;управлінняØ популяціями копитних мисливських тварин (селекційний відбір, формування оптимальної статевовікової структури з метою підвищення відсотку самців з високими трофейними якостями); напрацювання механізму відшкодування збитків нанесених мисливськими тваринами лісовому та сільському господарствах;  пропагування мисливства, як елементу культури народу шляхом проведення фестивалів,Ø ярмарків, виставок мисливських трофеїв, проведення єгерських багатоборств, започаткування національного «Дня мисливця» та інших відповідних заходів; підвищення ролі громадських мисливських організацій та місцевих громад у веденні мисливського господарства;  забезпечення галузі мисливського господарства фахівцями з середньою спеціальною та вищоюØ освітою; формування ефективної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для мисливського господарства.

1.4. Причини того, чому ці заходи ще не виконані

1.4.1. Лісове господарство

Поєднання управління господарської діяльністю з функціями законотворення та державногоØ контролю,  Недосконалість законодавчого регулювання правовідносин у галузі, що містить значну кількістьØ реальних і прихованих корупційних ризиків  Сприяння використанню лісової біомаси для біоенергетики і тим самим покращенняØ конкурентоспроможності не було серед пріоритетів лісового сектору і тому не відображено в Державній програмі «Ліси України»;  Ринок біомаси для біоенергетики на початковій стадії формування;Ø  Відсутність дієвої державної підтримки програм розвитку лісового секторуØ

1.4.2. Мисливське господарство 

Недосконалість законодавчого регулювання правовідносин у галузіØ  Відсутність дієвої державної підтримки програм розвитку сфери мисливського господарстваØ

1.5. Вартість проведення заходів, якщо інформація актуальна і наявна Вартість полігону пілотних проектів технічних засобів з використання нетрадиційних джерел енергії – 5 млн. євро. Вартість створення модельних лісів в усіх природних зонах України, що управляються на принципах сталого управління лісами – 5,2 млн євро.

Вартість впорядкування мисливських угідь – 6,3 млн. євро. Вартість витрат на розвиток мисливського господарства ( матеріально-технічне забезпечення служби охорони, заходи щодо збільшення чисельності мисливських тварин, регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, пропагування мисливства ) – 7,2 млн. євро.

2. Пов’язані положення в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційній Угоді

та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020»

2.1. Лісове господарство Коаліційна Угода-2014 – Розділ 4, Пункт 4.4; Розділ 5, Пункти 5,1 5.2. 5.3.

3. Зв’язок з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС

Стаття 294.

4. Поточна законодавча та нормативно-правова база

– Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III

– Лісовий кодекс України, від 21 січня 1994 року N 3852-XII

– Постанова КМ України «Про затвердження Державної цільової програми “Ліси України” на 2010 – 2015 роки» від 16 вересня 2009 р. N 977

– Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року N 1478-III

– Закон «України Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року N 2894-III

– Закон України «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 року N 3055-III

– Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI

– Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів» від 20.06.2007 №848

– Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами» від 03.06.2013 №483

– Наказ Міністерства лісового господарства України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів» від 15.11.1995 №134 / Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.11.1995 за №422/958

– Наказ Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів» від 01.10.2010 №298/ Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.12.2010 за №1267/18562

– Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» від 05.11.1998 №377, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228

– Протокол про cтале управління лісами (2011) до Рамкової конвенції про охорону та cталий розвиток Карпат (ратифікований Законом України від 16 жовтня 2012 року №5432-VI «Про ратифікацію Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» і набрав чинності 21 жовтня 2013 року.

– Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини. Наказ Держкомлісу України від 19 лютого 2007 року № 42.

5. Посилання

5.1. Бібліографія

Загальна характеристика лісів України:

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=62921&ca…Атаманчук В. “Стан територій та об’єктів природно-заповідного фонду, перспективи його розвитку в лісах Держлісагентства” //http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=122967&c…Сторожук В.Ф. Удосконалення нормативної бази обліку лісів і земель: розробка пропозицій щодо удосконалення системи ведення державного лісового кадастру // http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=129179&c…

Стратегія реформування лісового сектору: рекомендації програми ФЛЕГ (Программа ЕС «Правоприменение и управление в лесном секторе стран восточного региона действия европейского инструмента соседства и партнерства-2») Попков М. Лесная политика и стратегия Украины: оценка, проблемы и пути их решения //

Частина 1 http://www.lesovod.org.ua/node/22461

Частина 2 http://www.lesovod.org.ua/node/22474

Коаліційна угода. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ VIII скликання, 2014.

Сторожук В. АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ПОДІЛУ ЛІСІВ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ // HTTP://WWW.FLEG.ORG.UA/DOCS/393

Подкоритов В. Першочергові заходи щодо вдосконалення правил торгівлі деревиною в круглому вигляді. 2014. http://www.fleg.org.ua/docs/231

Сагаль С. Аналіз потенціалу лісового сектору України та виявлення факторів, що гальмують його інноваційний розвиток. Деревообробний сегмент. 2014.http://www.fleg.org.ua/docs/213

Напрацювання Регіональної програми ЄС-СБ «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн Східного регіону дії Європейського інструменту сусідства та партнерства» (ENA FLEG) http://www.fleg.org.ua/

Стратегія реформування лісового сектору: рекомендації програми ФЛЕГ

5.2. Список релевантних проектів UKEEP, NEFCO

ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Цей документ підготований робочими групами, створеними Міністерством аграрної політики та продовольства України, для проведення публічних консультацій щодо конкретних цілей Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. Інформація та погляди наведені в цьому документі виражають виключно позицію робочої групи, що підготувала його, та не обов’язково виражають офіційну позицію Міністерства аграрної політики та продовольства України. Ні Міністерство аграрної політики та продовольства України, ні будь-які особи, що виступають від його сторони не несуть відповідальність за використання наведеної інформації.