Оголошен рішенням Луганської обласної ради № 24/29 від 18 квітня 2014 року. Місце розташування: Антрацитівський район, Михайлівська і Дубівська сільські ради у верхів’ях р. Оріхової. До ділянки прилягають с. Оріхове та смт. Гірник. Площа – 128,0365 га.

Територія проектованого заказника розташована вздовж верхів’їв р. Оріхової, яка є притокою р. Нагольна (басейн р. Міус і Азовського моря). Висоти над рівнем моря в межах проектованого заказнику складають від близько 190 м на дні долини до близько 240 м на найвищих ділянках степу. Рельєф долини р. Оріхової дуже сильно розчленований балками і долиною. Завдяки розчленованому рельєфу на цій території, переважно на схилах долини і балок, багато виходів порід. Специфічний рельєф і виходи порід сильно впливають на біологічну складову цієї території та значною частиною зумовлюють її різноманіття та своєрідність.

У верхів’ях долини р. Оріхова збереглися природні листяні ліси, основу яких складають такі дерева, як дуб звичаний, клен гостролистий, тополя чорна, тополя тремтяча, вільха чорна. У чагарниковому ярусі наявна ліщина звичайна, крушина ламка, бруслина бородавчаста, калина звичайна. Трав’яний покрив досить багатий, у ньому представлені такі види: яглиця звичайна, розхідник звичайний, копитняк європейський, ожина сиза, конвалія травнева, розрив-трава дрібноквіткова, кропива дводомна, чистотіл великий, зірочник злаколистий, тонконіг дібровний, перлівка ряба, фіалка запашна, купина лікарська, ряст ущільнений, хвощ лісовий, анемона лісова, пшінка весняна, сон широколистий, крупка дібровна, проліска дволиста, гравілат річний, герань криваво-червона, підмаренник м’який, буквиця лікарська, купина багатоквіткова та інші види рослин. На узліссях ростуть степові чагарники: терен звичайний, вишня степова, карагана кущова, різні види таволги і шипшини. Червонокнижним видом у трав’янистому ярусі є тюльпан дібровний. Безпосередньо на берегах річки, де особливо вологий грунт, утворюються зарості різних видів осоки, поширені гірчак перцеви, види жовтецю, ситняг болотний, калюжниця болотна, бекманія звичайна, череда трироздільна, очеретянка звичайна.

Степова рослинність території проектованого заказника представлена типовими для Донецького кряжу угрупованнями на схилах різного ухилу. Наявні кам’янисті відслонення. В залежності від висоти поширення від днища балки вгору по схилу наростає ксероморфність ценозів.

Флора характеризується наявністю більш ніж 200 видів судинних рослин, серед яких значною є участь типово-степових видів едифікаторів. Це, перш за все, степові злаки: типчак, житняк гребінчастий, тонконіг вузьколистий, а також рідкісна червонокнижна ковила волосиста. Останній вид формує рослинне угруповання, внесене до Зеленої книги України. Ще одним типово степовим видом є мигдаль степовий або бобчук, що утворює на досліджуваній території низенькі чагарникові зарості, які надзвичайно мальовничо квітують навесні. В весняному аспекті степових схилів трапляються численні ефемероїди, зокрема рідкісні червонокнижні види: горицвіт весняний, сон-трава лучна, шафран сітчастий, тюльпани змієлистий та дібровний, а також півонія тонколиста. Великі повночленні популяції цих видів є великим скарбом тутешніх степів, адже на більшій частині території колишньої степової зони їх безповоротно втрачено. Флористичне ядро тутешніх степів формують типові для степової зони України види: льонок звичайний, льонок дроколистий, молочай – степовий та лозний, сокирки волотисті, миколайчики рівнинні, підмаренник плаский, люцерна румунська, перстач сріблястий, чина бульбоносна, запашний горошок, морква дика, дивина борошниста, хондріла ситниковидна, полин сантонінський, волошка розлога, жовтозілля Якоба, перстач сіруватий, деревій майже-звичайний, тонконіг вузьколистий, пирій середній, зубниця звичайна, в’язіль різнобарвний, берізка польова, петрів-батіг звичайний, латук татарський, буркун білий, шавлії, полин гіркий, самосил білоповстистий, живучка хіoська, різуха звичайна, гоніолімон татарський та ін.

З рідкісних в видів, що охороняються на території Луганської області на території проектованого заказника у складі літніх степових травостоїв виявлено синяк плямистий, чистець прямий, холодок багатолистий та белевалія сарматська.
У кінці 2008 року на цій території, а також 5 кілометрами східніше на березі р. Вишневецької, було виявлено равлика Elia novorossica (Retowski, 1888), який до того був відомий лише з північних передгір’їв Кавказу в околицях міста Новоросійськ (причому сучасних літературних даних про стан популяцій виду на цій території немає). Ці дві ділянки є єдиними місцезнаходженнями цього виду за межами Кавказу і відповідно двома єдиними місцезнаходженнями в Україні. Можна казати про те, що цей вид є одним з найбільш рідкісних і вразливих в Україні. Віддаленість двох єдиних відомих регіонів, де мешкає цей вид (Луганщина та Кавказ), може свідчити про те, що це залишки від колись суцільного ареалу і E. novorossica є зникаючим реліктом. E. novorossica було вперше виявлено в Україні запізно для його включення в третє видання Червоної книги України (2009). Проте, після обстеження долин річок Оріхової та Вишневецької у 2011 році (яке лягло зокрема і в основу даного обґрунтування на створення заказника), нещодавно було написано й обґрунтування на включення E. novorossica в Червону книгу України з найвищою категорією «Зникаючі», яке наразі прийняте до розгляду Національної комісії з питань Червоної книги України та буде розглянуте на її наступному засіданні. Також в лісах вздовж р. Оріхової виявлені й інші лісові види, які є дуже рідкісними у степовій зоні: Discus ruderatus (Férussac, 1821), Punctum pygmaeum (Draparnaud, 1801), Aegopinella minor (Stabile, 1864), Perpolita hammonis (Strøm, 1765).

На території проектованого заказника були зареєстровані 5 видів комах занесених у Червону книгу України (2009): жук-олень, вусач земляний-хрестоносець, подалірій, махаон, бджола-тесляр фіолетова. Проте членистоногі не були спеціально дослідженні на цій території фахівцями з даної групи тварин, тож наявні данні є досить поверховими. Зважаючи на своєрідність комплексу молюсків у лісах вздовж р. Оріхової можна очікувати такої ж своєрідності й у видовому складі інших груп безхребетних тварин.

Серед земноводних тут можна зустріти зелену жабу, трав’яну та гостроморду жаб, деревну жабу, ропуху сіру, а також тритонів звичайного і гребінчастого. Деревна жаба включена до Європейського червоного списку і охороняється на міжнародному рівні. Серед плазунів можна постійно зустріти вужа звичайного, на узліссях – ящірку прудку. Досить різноманітні представники птахів: золотомушка жовточуба, вивільга, соловейко західний, сорокопуд терновий, зозуля звичайна, вухата сова, омелюх, дрізд чорний та співочий, крутиголовка, різні види синиць та вівчариків, зяблик, славка чорноголова, сойка, зеленяк, припутень, горлиця садова, совка, сова сіра, дрімлюга, мухоловка сіра та інші. Денні хижі птахи, що зустрічаються тут, особливо на узліссі, переважно приваблюються наявністю значної кормової бази. Це канюк, яструби малий та великий, лунь болотний. Всі ці види знаходяться під охороною міжнародної Бернської конвенції. Серед ссавців поширені такі види: кріт європейський, білка звичайна, полівка руда, вечірниця велетенська, їжак звичайний, соня, мишак жовтогорлий, бурозубка звичайна, у невеликій кількості трапляються кутора звичайна, лисиця руда, куниця кам’яна, заєць-русак, ласка, їжак вухатий.

Територія проектованого заказника відіграє значну роль у схемі екологічної мережі. Враховуючи значну площу території цієї частини Донецького кряжу, воно посідає місце ключової  території на схемі екологічної мережі та індикативній карті природності території України, що була розроблена в НАН України у 2007 р. Разом з тим, створення заказника стане прямою реалізацією задач, поставлених у Регіональній цільовій програмі розвитку екологічної мережі Луганської області на 2010-2020 роки, що надає особливого значення охороні природних степових екосистем та місць поширення видів флори і фауни, що знаходяться під охороною. Крім того, територія проектованого заказника порівняно слабко трансформована під дією антропогенних факторів і до того ж включає в себе унікальні елементи з деяких груп тварин і рослин.

Фото