Цей Інтернет-ресурс називається "Друзі лісу". І цим усе сказано: тут друкуються матеріали для тих і про тих, хто любить і зберігає ліси України та усього світу. Пиши! Шли фото! Коментуй! Пропонуй ідеї! Читай! Будь Другом!
Для контактів: druzi-lisu(вухо)ukr.net

«Олешки» — це не лише пустеля, а й степ, ліс, і, навіть, болото!

Про це дізнався на прес-клубі «Навіщо нам «Олешківські піски». Ось як приклад пара фото із презентації професора Івана Мойсієнка.

Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) в національному природному парку «Олешківські піски».

… читати далі »

Дати медалі чи віддати під суд? Аналіз звіту Держлісу за 2016 рік

Це не розбір польотів Держлісагентства, а лише зважений і дуже чемний аналіз офіційного звіту цього відомства за минулий 2016 рік, виконаний незалежним експертом Олегом Сторчоусом. Для кращого розуміння доволі складних речей журналістами та громадськістю я підготував свій варіант Олегового аналізу — «для чайників». А саме — з виділеними жирним шрифтом най-най моментами та з написаними мною (виділено курсивом) заголовками й підзаголовками. Преамбулу аналізу перенесено в кінець :).

Олег Листопад

Сам звіт ДАЛРу можна знайти тут: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/archive/docview?typeId=177276

ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПУБЛІЧНОГО ЗВІТУ ЗА 2016 РІК ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

О. Сторчоус

1. Без компаса і карти.

У Держлісу немає ні тактичного, ні стратегічного бачення розвитку лісової галузі

Відповідно до п. 3 «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України 08.10.2014 року №521, основним завданням … читати далі »

Конкурс «Рік лісів-17». Що і хто подав на цей момент

Список матеріалів, поданих на  «Кожен рік – Рік лісів 2017» (доповнюється раз на кілька днів) … читати далі »

Конкурс для журналістів та позаштатних автоів «Кожен рік – Рік лісів 2017»

Громадська організація «Детектор медіа» та проект Світового банку «Сприяння реформі лісового сектору в Україні» розпочинають прийом матеріалів на шостий щорічний конкурс «Правозастосування та управління в лісовому секторі України». До участі запрошуються журналісти та позаштатні автори всіх видів ЗМІ.

Термін подання матеріалів – до 19 травня 2017 року на адресу куратора конкурсу від «Детектор медіа» Юлії Зелінської zelin.tk@gmail.com (098 446-61-95, (044) 290-82-76). Теле- та радіосюжети мають бути розміщені або на сайті відповідної медіакомпанії, або на інших інтернет-ресурсах, які не мають обмеження по часу перебування матеріалів на них (наприклад, Youtube). Текстові – на сайті відповідного друкованого/інтернет-видання або розміщені на інших публічних ресурсах (наприклад, h.ua тощо). У заявці на участь в конкурсі треба надати посилання (лінк) на матеріал, що пропонується на конкурс, та стислу інформацію про автора, ЗМІ та дату виходу (або зазначити, що роботу створено спеціально для конкурсу). … читати далі »

Вiн був закоханий в Карпати. Андрій Пясецький (1909 – 1942)

 

Життя лiсовода Андрiя Пясецького виявилось подiбним до комети – коротким, але яскравим. А iм’я його, не дивлячись на здiйснений подвиг, практично невiдоме.

Народився Андрiй Пясецький 27 серпня 1909 р. у галицькому селi Реклинець, неподалiк вiд мiстечка Великi Мости у сiм’ї священника. У 1927 р., пiсля закiнчення гiмназiї, вiн стає студентом лiсового факультету Львiвського полiтехнiчного iнституту, бере участь у молодiжному патрiотичному об’єднаннi «Пласт». У 1933 р., захистивши дипломну роботу «Охорона кедра в Горганах», отримав диплом лiсового iнженера.

Працюючи в лiсах, якi належали греко-католицькiй церквi, розробляє проект створення в Горганах (частина Карпат) кедрового резервата. Цього вдалося добитись у 1934 р. Вчений був безкiнечно закоханий у красу зелених Карпат. Це вiдчувається хоча б по його статтi «Українськi карпатськi заповiдники». Ось як захоплююче вiн писав про них:

«Гнiздо Горганських висот – Грофа, Паренки, Канусяки, Попадя, Мшана та Лелiнське яйце – це найбiльш дика та первiсна полоса наших Карпат. … читати далі »

Що нам принесе вітер з Чорнобиля

Зона відчуження передовсім потребує усунення бюрократичних бар’єрів

Після накриття 29 листопада 2016-го аркою зруйнованого четвертого блока ЧАЕС слова «Чорнобиль» і «небезпека» поряд стали траплятися у ЗМІ набагато рідше. А дарма. Чорний привид радіації й досі ховається не лише у зруйнованому блоці. Він скрізь, де були отруйні опади,  передовсім у зоні відчуження. Зрозуміло, всю її аркою не накриєш.

Проте захист від розвіяних навколо станції нуклідів усе-таки маємо. Нас захищає сплетіння коренів, розлогість крон, шурхотіння трав, шелест листя. Саме природа зони стала нашим щитом проти віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.

«Припинення експлуатації земель у Чорнобильській зоні відчуження сприяло формуванню постійного рослинного покриву, що приводить до стабілізації гідрологічного режиму, зниження вітрової та водної ерозії й мінімізації перенесення радіонуклідів за межі зони відчуження», — каже професор Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев.

Стоп  пожежам і оранці

Щоб не зруйнувати цього захисту, додає Сергій Вікторович, не варто відновлювати будь-які масштабні земельні роботи,  підготовку ґрунту до посадки лісових культур тощо — будь-чого, що може призвести до появи пилу, ерозії ґрунту. І не можна допускати в зоні пожеж. Як-от позаторішні, які офіційні джерела коментували заспокійливо: «Ситуація під контролем».

Насправді привід для хвилювання був. … читати далі »

Лісова політика та стратегія України: оцінка, проблеми, пошук рішень

Це написано більше 2 років тому, але усе ще актуально. Як і поради щодо виходу із цього тупика:

Основные положения развития лесного хозяйства, закрепленные в действующих документах (Концепция реформирования и развития лесного хозяйства и Государственная программа «Леса Украины») декларативны. Они оторваны от реалий, должным образом не контролируются и, как результат, не выполняются. Их заменяют распоряжения руководства лесного ведомства, которые не всегда совпадают с узаконенными приоритетами и часто меняются. Как результатза 8-12 прошедших лет:

 критерии эффективного управления лесами не разработаны;

 программа увеличение лесистости не выполнена;
 планы наращивания ресурсно-экологического потенциала и повышения устойчивости лесов не реализованы;   … читати далі »