8 травня, у розпалі травневих свят, продовжились будівельні роботи на Совських ставках. … далі >>
10 Май 2011 Вт
Вирубка дерев в Совській балці продовжилась. Нагадаємо, що згідно з розпорядженням КМДА №226, у парку выдпочинку «Совська балка» мають бути вирубані майже 2500 дерев. За офіційною версією саме тут прокладатимуть дорогу, яка сприятиме наземному транспортному сполученню аеропорту «Жуляни». Будівництво пов*язують з «Євро 2012». 16 квітня на місці вирубки захисники балки спільно з організацією «Справжні Кияни» вкотре прибрали територію від сміття та висадили нові дерева. 9 травня невідомі особи знищили посадку і почали ущільнення грунту. При собі особи, що здійснюють рубку, мають копію ордеру на видалення дерев датований 28.04.11р., хоча на ділі ліс почали знищувати 21.02.11р.
… далі >>
19 Фев 2009 Чт
Совська балка, що у Києві продовжує демонструвати сюрпризи. У січні цього року було доведено, що вона слугує місцем зупинки і полювання хижих птахів під час їхньої міграції, зокрема, канюків. І ось тепер, у лютому документально доведено, що тут нещодавно жили навіть ондатри. Нажаль, саме нещодавно, у минулому часі, бо знайдено тільки череп цієї тварини. Хто наступний, може кутора? … далі >>
Тепер достеменно відомо, що Совська балка й урочище Пронівщина є місцем перебування хижих птахів, і допомагає їм під час міграцій, полювання, відпочинку та ночівлі. Зимняки та звичайні канюки, що полюють у центрі Києва – приємна сенсація, тому, на думку автора, НЕ МОЖЕ БУТИ Й МОВИ про виникнення якихось розважальних центрів-довгобудів в цій міні-частині Європи, зокрема, на Совських озерах, що біля проспекту Червонозоряний! Простежити за канюками, що активно полюють і годуються на Совках, допоміг, як це не парадоксально, величезний паркан, встановлений забудовниками (зовсім для інших цілей!), і який стихійно створив умови, схожі на такі у резерватах для хижих птахів Великобританії. … далі >>
23 Дек 2008 Вт
Продовження циклу освітніх публікацій автора про біотогеоінформатику – на прикладі результатів обстеження природного, біотичного потенціалу каскаду озер Совської низовини (Київ), і завершення їх висновком (на фоні повної занедбаності озер!) про вражаючий природно-освітній потенціал території, дійсно, ландшафтно-європейського рівня. (А чому територію виключили із списків живих, тобто із зеленої зони міста Києва, – сьогодні відомо лише бюрократам). Вперше проводиться аналогія між Совською низовиною та парком Слімбрідж, що у Великобританії.
7 Дек 2008 Вс
Стаття продовжує низку освітніх публікацій автора про використання інформаційних технологій для цілей незалежного громадського спостереження за сучасним територіальним плануванням в урбоекосистемах, та для надання допомоги, у тому числі, органам місцевого самоврядування, а також студентам, які вивчають геоінформатику, ландшафтну архітектуру, ландшафтну екологію тощо. Для прикладу взято нижню частину каскаду озер Совської низовини, Київ. Новий літературний жанр – сатира в біотогеоінформатиці.
«Пусик, я скоро вернусь!» (рос.) – дуже відомий вислів, який колись радили мешканцям залишати у дверях своїх помешкань, аби інші думали, що ти вдома. Приблизно так виглядає сьогодні тимчасово призупинена бурхлива активність у нижній частині каскаду Совських озер: тихий намет на заході, мовчазна міні-будівля на сході та незамкнений паркан. … далі >>
4 Дек 2008 Чт
Совские пруды, точнее, часть их, неожиданно оказались… за высоким металлическим забором. Местные жители вместе с активистами общественного объединения «Сохраним Старый Киев» снесли его, они намерены бороться за сохранение прудов … далі >>
15 Окт 2008 Ср
підтримайте матеріал в місці оригінальної публікації http://h.ua/story/143967/
Потужні пошукові системи Інтернет (Yahoo, Google, META та ін.), а також «Веб-енциклопедія Києва», на привеликий жаль, не виводять читачів на інформацію про рослинний і тваринний світ Совських ставків (озер, прудів). Зрозуміло, що все знати неможливо, і що інших справ у світі дуже багато, але ж… Звідси, не дивно, що громадська боротьба за ставки, а точніше – за збереження прісноводної ландшафтної екосистеми, має ознаки емоційності – у противагу дуже потрібному зараз інформаційно-прагматичному підходу. Якщо «пірати» від ландшафтної архітектури, забудовники, демонструють повне неуцтво у цьому питанні (відсутність еколого-ландшафтного обґрунтування, відсутність тематико-картографічного пакету, флористичного та фауністичного обстеження тощо), то місцева громада може із задоволенням допомогти їм із просвітою. … далі >>
13 Окт 2008 Пн
20 вересня 2008 року розпочався черговий виток конфлікту довкола зеленої перлини столиці – Совських ставів. «Прокинулися» забудовники, котрі 2005 року «придбали» цю територію з метою нібито реконструкції. Стави, у яких мешкають червонокнижні тварини та які є останньою перепоною для отруйних автомобільних вихлопів для прилеглого району, варварським чином ідуть під ніж. Точніше, під пилку та забудову.
Історія почалася в лютому 2005 року, коли КМДА видала розпорядження «Про затвердження результатів конкурсу із залучення інвесторів для будівництва торгівельно-розважального комплексу по червонозоряному проспекту 113 (територія Совських ставків)». Згідно з цим розпорядженням, інвестором спорудження вищезгаданого «комплексу» стало ТОВ «Господарник». Згодом Київрадою було ухвалене рішення про передачу земельної ділянки цьому ж товариству для будівництва. … далі >>
9 Окт 2008 Чт
Мовою малюнка (у записнику) – на підтримку акції проти руйнування Совської низовини, заміни зеленої зони міста новою гігантоманіакальною забудовою, яка передбачає також створення голосієвськоподібної зовсім нецікавої водойми …. Так і живемо…, знаходячи потім зображення київської давнини на гравюрах, старовинних картинах. (У такому ж стані нещасний Кадетський гай!) Може краще зробити навпаки – за свого життя пожити у подарованих природою ландшафтах. КМДА варто згадати про київські ландшафти та про безліч занедбаних точок огляду київської далечини, зайнятих «пищеточками» та іншим непотребом. Дати їм нове, зелене життя. Між іншим, чи є хоч слово про київські ландшафти у проекті генерального плану? Якщо би це не було потрібно людям, то не виходили би вони на боротьбу із парканами, божевільними забудовами, інвесторами-трансформерами, далекими від ландшафтної архітектури. (Побудують і тут же продають, а самі – десь у синю даль…) Всіляко підтримую мешканців, які самотужки або спільно відстоюють свої права на життя у Києві мальовничому.
В.Придатко-Долін