Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Для чого рахують грициків

Вчені проводять облік грициків великих в українській та білоруській частинах Полісся, зокрема, у заплаві Прип’яті. Великі грицики – це рідкісні птахи (нещодавно занесені до Червоної книги України), які зупиняються в Поліссі під час міграцій. Частина з них полетить північніше, а частина залишається гніздуватися. Найбільші скупчення спостерігаються на луках поблизу міста Турова (Гомельська область Білорусі), де збираються тисячні зграї. Але відомі їхні колонії і в українському Поліссі – на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині.

Фото Тетяни Кузьменко

Птах вирізняється своїм довжелезним дзьобом, завдяки якому легко дістає комах та їхніх личинок, молюсків та іншу поживу з мілководдя. Грицик великий трохи більший

Читати повний текст

Для чого громаді національний природний парк

Чимало громад мріють про «свій» природний парк. Як отримати підтримку ідеї на вищих рівнях влади? Чим громадам корисно мати на своїй території таку природоохоронну установу? Варто спитати у тих, хто вже успішно реалізував свою мрію – у людей, які створювали НПП «Пирятинський», що теж був ініційований знизу.

 

Одним із рушіїв процесу був патріот Полтавщини, кандидат біологічних наук Анатолій Подобайло.

Подобайло Анатолій Віталійович. Доцент кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працює в університеті понад 30 років. Кандидат біологічних наук, брав участь у створенні приблизно 200 об’єктів природно-заповідного фонду України.

Анатолію Віталійовичу, а давайте відразу до головного:

Читати повний текст

Баригам – прибутки, людям – отрута, Поліссю – смерть

На Поліссі почалися роботи з підготовки до видобутку отруйного берилію та риття шахт

Бур гуде так, що перекриває усі лісові звуки і голоси людей. На галявині стоїть вантажівка з трубами, світяться пеньки від свіжозрубаних дерев, чорніють ями з водою. У кварталах 24 і 25 Юрівського лісництва Олевського держлісгоспу (Житомирська область) Пержанська рудна компанія проводить підготовчі роботи до видобутку берилію. Своє право на ці дії обґрунтовує дозволом Держгеонадр та висновком з оцінки впливу на довкілля, який видало Мінекоенерго (зараз – Міндовкілля).

Ці краєвиди будуть знищені через видобуток берилію. Фото Сергія Канциренка/Полісся – дика природа без кордонів

Відео з початком

Читати повний текст

Чи можуть поліщуки стати багатшими?

Соціально-економічне значення створення міжнародного біосферного резервату «Прип’ятьське Полісся» та біосферного резервату Центральне Полісся

У спеціальних басейнах виляють хвостами кларієві сомики і осетри, на пасіці гудуть бджоли, збираючи нектар з квіток лотоса, дозріває з десяток сортів винограду. Так виглядає влітку дача мого університетського товариша Сергія Щербака. Ділянка розташована у одному з сіл Вишгородського району Київщини, тобто – на Поліссі. Сергій – гідробіолог, кандидат біологічних наук, працює експертом у різноманітних міжнародних на національних проєктах. Але знаходить час і для роботи за містом.

Страви з вирощених в умовах аквакультури кларієвого сома і осетра. Фото з ФБ сторінки Сергія Щербака

«Технічна допомога»

Читати повний текст

Найбільший смарагд Європи

Чому на Поліссі треба створити міжнародний біосферний резерват

Фото Сергія Канциренка\Полісся – дика природа без кордонів

Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.

«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний

Читати повний текст

Довкілля. Охорона природи. Лінки. Статті. Лютий-травень 2019

Пуща SOS: забудова на Квітки Цісик триває, київська влада та контролюючі органи бездіють http://www.gromada.top/pushha-sos-zabudova-na-kvitki-cisik-trivaye-ki%D1%97vska-vlada-ta-kontrolyuyuchi-organi-bezdiyut/

= = = = = = =

Світовий страйк молоді за клімат. Україна виходить 24 травня

http://www.gromada.top/svitovij-strajk-molodi-za-klimat-ukra%D1%97na-vixodit-24-travnya/

= = = = = = = =

В Голосієво планують відкрити реабілітаційний центр для диких тварин, у Синевирі — розширити притулок для ведмедів

http://www.gromada.top/v-golosiyevo-planuyut-vidkriti-reabilitacijnij-centr-dlya-dikix-tvarin-u-sineviri-rozshiriti-pritulok-dlya-vedmediv/

= = = = = = = =

Блог: Мавпи на магноліях або як люди руйнують Сад магнолій у Ботсаду імені Фоміна

Наука каже, що з високою вірогідністю люди походять від мавп. Ну, не знаю, не знаю… […]

Читати далі

Published by admin at

Читати повний текст

Як ЕС допомагає нам створювати Смарагдову мережу

Поміж планів Мінприроди на 2019 рік у галузі охорони біорозмаїття та заповідної справи є, зокрема:  подання до ВРУ проекту Закону України «Про території Смарагдової мережі»  розроблення та прийняття методичних рекомендацій щодо методики та процедури оцінки планів і проектів на предмет наслідків їх впровадження для спеціальних територій для збереження з урахуванням завдань щодо її збереження тощо  формування списку потенційних об’єктів Смарагдової мережі  складення та оприлюднення рекомендованого переліку спеціальних природоохоронних заходів для видів птахів, зокрема видів регулярної міграції  розроблення менеджмент-планів для територій Смарагдової мережі та їх реалізація  створення системи моніторингу видів флори і фауни та типів

Читати повний текст

Гаряча зима у парку “Гуцульщина”-3

парцівники парку показують Садибу колегам з НПП “Тузлівські лимани”

Садиба Святого Миколая – символ НПП “Гуцульщина”. Споруди Садиби – частина державного майна, яке занесене до відповідних державних реєстрів.

За останні роки було кілька спроб рейдерського захоплення цього майнового комплексу. В кінці листопада 2018 мала місце чергова подібна атака.

Ось як це відбувалося зі слів во директора Парку Юрія Стефурака: ”

Сільська рада приймає незаконні рішення, що відміняють Укази Президента та Постанови Кабінету Міністрів і намагається рейдерським способом захопити територію парку і в тому числі Маєтку. Так, рішенням вісімнадцятої сесії сьомого демократичного скликання призначено Івана Гродюка керівником підрозділу рекреації

Читати повний текст

Гаряча зима у парку “Гуцульщина”-2

Нещодавнє спілкування з представниками Кутського лісгоспу та Пістинської сільради на території Садиби Святого Миколая справило на мене неабияке враження. Як я вже писав раніше, нормальні у розмові люди, але їх дії мені незрозумілі.

Разом з відомим франківським журналістом Іваном Ципердюком та координатором лісового напрямку Українського товариства охорони птахів Василем Мочаном (Василь пройшов шлях від майстра лісу до головного лісничого великого держлісгоспу) вислухав перелік усіх образ та нарікань, які назбиралися за усі 16 років існування Парку.

Далі був візит на вертолітний майданчик, який колись був створений вище Садиби Св Миколая на місці посадок чорної горобини. Вислухали про знищений шар грунту. На

Читати повний текст

Гаряча зима у парку “Гуцульщина”

Дорога до “Гуцульщини”

Спілкуєшся – наче нормальні люди: відновили криївку, створили навколо неї зону відпочинку, ігровий майданчик для дітей. Ловлять і карають бреків, які полюють ставлять петлі на оленів або нищать 200-річні ялиці. Але як доходить до справ, пов’язаних з НПП “Гуцульщина” — наче мара їх накриває. Рубають ялинки у лісопитомнику парку, захоплюють і врізають свої замки у Світлиці Святого Миколая, ухвалюють рішення забрати собі 605 гектарів території парку і створити на них своє, власне, комунальне підприємство.

У парка нормальні стосунки з усіма сусідніми громадами, їх очільниками. Усіх, крім Пістині, чий голова Тарас Васильович Бейсюк та група депутатів

Читати повний текст