Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Волиняни рятують праліси Полісся. Рівне і Житомир – у процесі

Фото Сергія Канциренка/ Полісся – дика природа без кордонів

Волинська обласна рада створила три особливі пам’ятки природи. Ідеться про ліси, де ніколи не проводилися рубки або інші втручання людини.

«Це сосняки з домішкою берези та вільхи, які ростуть на болотах. Здається, що дерева утопають у зеленому килимі – так виглядають зарості моху сфагнуму. Виживати деревам у таких умовах важко, тому сосни віком 150-170 років мають діаметр стовбура до 20 сантиметрів, їх можна обхопити пальцями рук одної людини. Тоді як сосни такого ж віку, що ростуть у комфортних умовах доводиться обнімати двом-трьом людям на усю довжину рук. Навіть досвідчені

Читати повний текст

Водний шлях Гданськ-Херсон видалили зі Стратегії розвитку чорнобильської Зони-2030

Державне агентство України з управління зоною відчуження оприлюднило нову версію проєкту Стратегії розвитку Зони-2030. З тексту видно, що ДАЗВ врахувало значну частину зауважень громадськості. Зокрема, видалено розділ про будівництво водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) чз Зону. Також оприлюднено результати СЕО Стратегії. Звіт із СЕО викликає гостру критику у низки експертів. Ось що, зокрема, зазначає пані Софія Шутяк з “Екологія-Право-Людина”: “Стратегія написана частково як звіт. Не має чітко сформульованих проблем, які вирішує стратегія. Звіт є не повним та не оцінює реальні впливи на довкілля, які буду у разі реалізації Стратегії. Стратегія є хаотичною та суперечливою. Не можемо ми розвивати три напрямки паралельно

Читати повний текст

Яким буде чорнобильське завтра

The Stokhid River in the Pripiat-Stokhid National Park in the Polesie area, Ukraine. Photo taken with a drone. © Daniel Rosengren

Державне агентство з управління зоною відчуження (ДАЗВ) пропонує громадянам висловитись щодо Стратегії розвитку Зони-2030. Документ розміщено на сайті ДАЗВ 9 квітня, зауваження приймаються до 8 травня. http://dazv.gov.ua/konsultatsiji-z-gromadskistyu/publichni-gromadski-obgovorennya/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-strategiji-rozvitku-teritorij-v-zoni-vidchuzhennya-i-zoni-bezumovnogo-obov-yazkovogo-vidselennya-na-2021-2030-roki.html?fbclid=IwAR2hjKNGuMwJODi7fvxDWK0P-yumDbNk8oE0t6hWifte0lrbCf7p4zyxckM

Документ описує дуже серйозні наміри влади. Зокрема, «проєктування і початок будівництва сховища для захоронення високоактивних і довгоіснуючих низько- і середньоактивних відходів у стабільних глибоких геологічних формаціях». Геологічне (тобто – глибоко під землею, в геологічних структурах) сховище для РАВ – радіоактивних відходів – вельми дискусійна річ. Які саме породи вибрати для

Читати повний текст

Для чого рахують грициків

Вчені проводять облік грициків великих в українській та білоруській частинах Полісся, зокрема, у заплаві Прип’яті. Великі грицики – це рідкісні птахи (нещодавно занесені до Червоної книги України), які зупиняються в Поліссі під час міграцій. Частина з них полетить північніше, а частина залишається гніздуватися. Найбільші скупчення спостерігаються на луках поблизу міста Турова (Гомельська область Білорусі), де збираються тисячні зграї. Але відомі їхні колонії і в українському Поліссі – на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині.

Фото Тетяни Кузьменко

Птах вирізняється своїм довжелезним дзьобом, завдяки якому легко дістає комах та їхніх личинок, молюсків та іншу поживу з мілководдя. Грицик великий трохи більший

Читати повний текст

Для чого громаді національний природний парк

Чимало громад мріють про «свій» природний парк. Як отримати підтримку ідеї на вищих рівнях влади? Чим громадам корисно мати на своїй території таку природоохоронну установу? Варто спитати у тих, хто вже успішно реалізував свою мрію – у людей, які створювали НПП «Пирятинський», що теж був ініційований знизу.

 

Одним із рушіїв процесу був патріот Полтавщини, кандидат біологічних наук Анатолій Подобайло.

Подобайло Анатолій Віталійович. Доцент кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працює в університеті понад 30 років. Кандидат біологічних наук, брав участь у створенні приблизно 200 об’єктів природно-заповідного фонду України.

Анатолію Віталійовичу, а давайте відразу до головного:

Читати повний текст

Баригам – прибутки, людям – отрута, Поліссю – смерть

На Поліссі почалися роботи з підготовки до видобутку отруйного берилію та риття шахт

Бур гуде так, що перекриває усі лісові звуки і голоси людей. На галявині стоїть вантажівка з трубами, світяться пеньки від свіжозрубаних дерев, чорніють ями з водою. У кварталах 24 і 25 Юрівського лісництва Олевського держлісгоспу (Житомирська область) Пержанська рудна компанія проводить підготовчі роботи до видобутку берилію. Своє право на ці дії обґрунтовує дозволом Держгеонадр та висновком з оцінки впливу на довкілля, який видало Мінекоенерго (зараз – Міндовкілля).

Ці краєвиди будуть знищені через видобуток берилію. Фото Сергія Канциренка/Полісся – дика природа без кордонів

Відео з початком

Читати повний текст

Чи можуть поліщуки стати багатшими?

Соціально-економічне значення створення міжнародного біосферного резервату «Прип’ятьське Полісся» та біосферного резервату Центральне Полісся

У спеціальних басейнах виляють хвостами кларієві сомики і осетри, на пасіці гудуть бджоли, збираючи нектар з квіток лотоса, дозріває з десяток сортів винограду. Так виглядає влітку дача мого університетського товариша Сергія Щербака. Ділянка розташована у одному з сіл Вишгородського району Київщини, тобто – на Поліссі. Сергій – гідробіолог, кандидат біологічних наук, працює експертом у різноманітних міжнародних на національних проєктах. Але знаходить час і для роботи за містом.

Страви з вирощених в умовах аквакультури кларієвого сома і осетра. Фото з ФБ сторінки Сергія Щербака

«Технічна допомога»

Читати повний текст

Найбільший смарагд Європи

Чому на Поліссі треба створити міжнародний біосферний резерват

Фото Сергія Канциренка\Полісся – дика природа без кордонів

Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.

«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний

Читати повний текст

Довкілля. Охорона природи. Лінки. Статті. Лютий-травень 2019

Пуща SOS: забудова на Квітки Цісик триває, київська влада та контролюючі органи бездіють http://www.gromada.top/pushha-sos-zabudova-na-kvitki-cisik-trivaye-ki%D1%97vska-vlada-ta-kontrolyuyuchi-organi-bezdiyut/

= = = = = = =

Світовий страйк молоді за клімат. Україна виходить 24 травня

http://www.gromada.top/svitovij-strajk-molodi-za-klimat-ukra%D1%97na-vixodit-24-travnya/

= = = = = = = =

В Голосієво планують відкрити реабілітаційний центр для диких тварин, у Синевирі — розширити притулок для ведмедів

http://www.gromada.top/v-golosiyevo-planuyut-vidkriti-reabilitacijnij-centr-dlya-dikix-tvarin-u-sineviri-rozshiriti-pritulok-dlya-vedmediv/

= = = = = = = =

Блог: Мавпи на магноліях або як люди руйнують Сад магнолій у Ботсаду імені Фоміна

Наука каже, що з високою вірогідністю люди походять від мавп. Ну, не знаю, не знаю… […]

Читати далі

Published by admin at

Читати повний текст

Як ЕС допомагає нам створювати Смарагдову мережу

Поміж планів Мінприроди на 2019 рік у галузі охорони біорозмаїття та заповідної справи є, зокрема:  подання до ВРУ проекту Закону України «Про території Смарагдової мережі»  розроблення та прийняття методичних рекомендацій щодо методики та процедури оцінки планів і проектів на предмет наслідків їх впровадження для спеціальних територій для збереження з урахуванням завдань щодо її збереження тощо  формування списку потенційних об’єктів Смарагдової мережі  складення та оприлюднення рекомендованого переліку спеціальних природоохоронних заходів для видів птахів, зокрема видів регулярної міграції  розроблення менеджмент-планів для територій Смарагдової мережі та їх реалізація  створення системи моніторингу видів флори і фауни та типів

Читати повний текст