Друзі лісу

А закон 10-222 пройшов у початковій редакції. І бреки зможуть посилати лісових інспекторів дуже далеко

Браконьєрський «фак» відміняється остаточно!!!

Президент України В. Янукович підписав скандальный закон №10-218, першим варіантом якого передбачалося ціла низка антиекологічних нововведень. Але екологічна громадськость за підтримки науковців та ЗМІ зчинила різкий спротив цьому законопроекту. Після тривалої протестної кампанії і нелегких перемовин з представником президента у ВР Юрієм Мірошніченком та Мінюстом вдалося домогтися наступного:

1. Відстояти Національну комісію з Червоної книги.

2. Відстояти право державних екологічних інспекторів територіальних органів Держекоінспекції України складати протоколи на браконьєрів. Це означає, що «бреки» усе ж не зможуть, посилаючись на нові закони, відправляти за широковідомою адресою державних захисників природи. Якби закон пройшов у первинній редакції, це б зробило природогубів безкарними.

3. Відстояти право Мінекології на затвердження розрахункової лісосіки (першим варіантом закону це право пропонувалося віддати Мінагропроду, а фактично – підпорядкованому аграріям Держалісоагенству). Тепер же зберігається баланс: лісове відомство пропонує розмір лісосіки, природоохоронне – оцінює і затверджує (або не затверджує).

4. Домогтися заборони на спалювання сухої рослинності в природі без спеціального дозволу (такі пали спричиняють багато пожеж).

Також вдалося запровадити два нововведення.
1. Тепер Національна комісія з Червоної книги буде не при Мінекології, а у віданні Національної Академії наук України (тобто чиновникам буде складніше викручувати руки вченим).
2. Повернути громадським екологічним інспекторам право складати протоколи на порушників правил полювання та риболовлі (стаття 85, часть 1,3 Адмінкодексу України).

Не вдалося тільки відстояти територіальні органи Мінекології. На жаль, цьому сприяла боягузлива позиція колишнього міністра екології М. Злочевського, який дав усну вказівку своїм підлеглим “не висовуватись”. Та й нинішній міністр не надто переймався збереженням структури «на низах». А за небажання самих чиновників захистити підрозділи міністерства, громадськість цього зробити самотужки не могла.

Вирішенням проблеми на даному етапі міг би стати Указ президента України, в якому було б прописано наявність територіальних органів Мінприроди. Можливо, громадськім організаціям варто зараз звернутися до гаранта з таким листом-пропозицією.

Аналізуючи цю, безумовно, в цілому успішну кампанію, варто відзначити злагоджену і професійну роботу, яку вели кілька громадських організацій безпосередньо і підтримку широкого екологічного загалу в цілому.

Варто сказати теплі слова кільком людям, зокрема – громадському помічникові нардепа Ю. Мірошніченка Юлії Солосі, яка відразу оцінила важливість законопроекту і необхідність внесення до нього суттєвих правок і змогла донести це своє переконання до Ю. Мірошніченка. Треба віддати належне і самому нардепу, який дотримався усіх домовленостей, досягнутих у ході численних зустрічей з обговорення законопроекту і який особисто проконтролював внесення перед другим читанням усіх узгоджених з громадськістю та схвалених Мінюстом правок. Правки усіх інших депутатів не пройшли.

Важливу роль в кампанії зіграли Сергій Шапаренко, Олександр Степаненко й Олексій Бурковський та інші активісти третього сектору, які організували потужну протестну хвилю в Інеті та пресі. На подяку заслуговують і постійні учасники наших прес-конференцій – професор Сергій Межжерін та заступник командира ДОП “Зелене майбутнє” Іван Парнікоза. Варто відзначити і директора Інститута ботаніки НАНУ, члена-кореспондента НАНУ Сергія Мосякіна та директора Інститута зоології НАНУ, члена-кореспондента НАНУ Ігоря Акімова за любязно надану можливість провести прес-конференції в очолюваних ними інститутах, а також усіх членів Національної комісії з Червоної книги, які узяли участь у цих прес-конференціях.

Загалом ця кампанія стала успішною завдяки сотням активістів з різних екологічних та зоозахисних організацій та просто небайдужих людей, кожному з яких – наша подяка та повага.

Хочеться вірити, що досвід цієї кампанії та її успіх надихне на перемогу організаторів та учасників інших природоохоронних кампаній, зокрема резонансної кампанії за збереження Білчанського лісу.

Прес-служба Київського еколого-культурного центру