Що нам принесе вітер з Чорнобиля

Зона відчуження передовсім потребує усунення бюрократичних бар’єрів

Після накриття 29 листопада 2016-го аркою зруйнованого четвертого блока ЧАЕС слова «Чорнобиль» і «небезпека» поряд стали траплятися у ЗМІ набагато рідше. А дарма. Чорний привид радіації й досі ховається не лише у зруйнованому блоці. Він скрізь, де були отруйні опади,  передовсім у зоні відчуження. Зрозуміло, всю її аркою не накриєш.

Проте захист від розвіяних навколо станції нуклідів усе-таки маємо. Нас захищає сплетіння коренів, розлогість крон, шурхотіння трав, шелест листя. Саме природа зони стала нашим щитом проти віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.

«Припинення експлуатації земель у Чорнобильській зоні відчуження сприяло формуванню постійного рослинного покриву, що приводить до стабілізації гідрологічного режиму, зниження вітрової та водної ерозії й мінімізації перенесення радіонуклідів за межі зони відчуження», — каже професор Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев.

Стоп  пожежам і оранці

Щоб не зруйнувати цього захисту, додає Сергій Вікторович, не варто відновлювати будь-які масштабні земельні роботи,  підготовку ґрунту до посадки лісових культур тощо — будь-чого, що може призвести до появи пилу, ерозії ґрунту. І не можна допускати в зоні пожеж. Як-от позаторішні, які офіційні джерела коментували заспокійливо: «Ситуація під контролем».

Насправді привід для хвилювання був. … читати далі »