Друзі лісу

25 червня 2010 року в м. Львові товариство „Зелений Хрест” провело черговий (уже другий цього року) семінар у рамках регіональної програми ENPI-FLEG «Удосконалення систем правозастосування й управління в лісовому секторі», що здійснюється Світовим Банком спільно з Міжнародною спілкою охорони природи (IUСN) та Світовим Фондом дикої природи (WWF) за підтримки ЄС. Якщо на попередньому семінарі було заторкнуто та обговорено широке коло проблем, які стосуються легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до лісових ресурсів, то на цьому – предметом дискусії стали різноманітні шляхи їх вирішення.

Семінар викликав ще більше зацікавлення, ніж перший, зал був переповнений – цього разу в ньому взяли участь 54 учасники, які представляли 40 установ та організацій: як державних так і неурядових та підприємницьких структур, зацікавлених у забезпеченні реальних можливостей доступу до лісових ресурсів шляхом вдосконалення чинних процедур. Це, зокрема – представники обласних управлінь лісового та мисливського господарства, управління охорони навколишнього природного середовища, лісогосподарських підприємств приналежних до різних відомств, об’єднань підприємців, наукових та навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, об’єктів природозаповідного фонду, громадських екологічних та просвітницьких організацій, засобів масової інформації.

Після відкриття семінару та вітального слова (Олександр Волошинський – Товариство „Зелений Хрест”, Роман Волосянчук – Міжнародна спілка охорони природи (МСОП)), представник Світового Банку Олег Листопад вручив нагороди переможцям конкурсу на кращий слоґан для програми FLEG в Україні – Ірині Шевченко, Всеукраїнська газета «Донецький Кряж», та Ігорю Галущаку, відділ економіки та політики тижневика “Євро-2012 плюс”.

Семінар, за оцінками багатьох учасників, був дуже насиченим інформаційно.

У вступній доповіді, яку виголосив Ігор Соловій (Товариство „Зелений Хрест”, ІЕЕ НЛТУ України, м. Львів) раціоналізація процедур доступу до лісових ресурсів розглянута як інструмент політики протидії корупції, бідності та несталому розвитку лісового сектора економіки. Особливу увагу звернено на сучасну ситуацію з аукціонами необробленої деревини, наслідки їх впровадження і тим наскільки успішно вони виконують функцію механізму забезпечення прозорого доступу бізнесу до деревини. На конкретних прикладах та ухвалених в різних областях нормативних документах розглянуто проблеми, характерні для тимчасового використання лісових ділянок (тобто довгострокової оренди їх). Виходячи з необхідності їх вирішення запропоновано принципи досягнення суспільно узгодженої системи тимчасового користування лісовими ділянками.

У доповіді Галини Герасим (Товариство „Зелений Хрест”) висвітлено методичні підходи до збору матеріалів та опрацювання результатів соціологічних досліджень громад, малого бізнесу та фахівців лісового господарства, на результати яких переважно й опирались доповідачі. Зокрема Ярослав Геник (Товариство „Зелений Хрест”, НЛТУ України) зосередив увагу на баченні проблем забезпечення прозорого доступу лісокористувачів до лісових ресурсів фахівцями лісового господарства.

Микола Чернявський,який представляв Товариство „Зелений Хрест” а також Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті “FORZA”, м. Ужгород; проаналізував особливості ставлення місцевого населення до проблем забезпечення доступу громад до лісових ресурсів та перспективи їх залучення в процеси прийняття рішень щодо плануванні лісокористування. Доповідь було проілюстровано прикладами втілення концепції дворівневого планування лісогосподарських заходів на практиці.

Результати дослідження можливостей впливати на вирішення проблем,
які стосуються використання лісових ресурсів та забезпечення прозорого доступу до них, такої важливої категорії учасників лісових відносин як підприємці розкрито у доповіді Мар’яни Душної (Товариство „Зелений Хрест”). Підприємці наголошують на потребі зменшити тиск владних та політичних структур, зменшити кількість дозвільних процедур і документів, удосконалити правові норми, що перешкоджають легальному використанню лісових ресурсів, а також необхідності покращити інформаційне забезпечення представників малого бізнесу, органів влади та дозвільних органів для роз’яснення механізмів прозорого доступу до деревини.

У доповіді ще одного представника Товариство „Зелений Хрест” Оксани Геник проаналізовано динаміку та процедури видачі лісорубного та лісового квитка, особливості діяльності дозвільних центрів у досліджуваних областях і зроблено висновок, що видача лісорубних квитків через дозвільні центри носить формальний характер і ускладнює процедуру їх отримання постійними лісокористувачами. Ці питання також пов’язано із фінансуванням та вчасним виконанням заходів лісовпорядкування.

У доповіді експертів Міжнародної спілки охорони природи (IUСN) Сергія Розвода (м. Київ), Олесі Каспрук (м. Львів) та Георгія Бондарука (м. Харків) окреслено шляхи вдосконалення законодавства, що регулює права громадян на використання лісових ресурсів у контексті міжнародного та вітчизняного правового поля.

Павло Кравець, голова Товариства лісової сертифікації в Україні та експерт Міжнародної спілки охорони природи (м. Київ) у своїй доповіді, яка також презентувала напрацювання в рамках програми FLEG про стан доступу до інформації та ефективність основних засобів інформування та залучення громадськості до прийняття управлінських рішень в лісовому господарстві, наголосив на потребі підвищити обізнаність громадськості із зазначених питань. Доповідач також повідомив про такі заходи як навчання з представниками обласних управлінь лісового та мисливського господарства щодо покращання доступу громадськості до інформації через Інтернет та круглий стіл за участю представників громадськості, державних органів влади та інших зацікавлених сторін (24 вересня 2010 р., м. Київ).

Із зацікавленням учасники сприйняли повідомлення про виконання завдань Програми FLEG у Грузії з уст присутніх на семінарі її національного координатора Екатеріни Отарашвілі та Паати Торчінави (Інститут лісу ім. Васіла Гулісашвілі) – виконавців завдання, аналогічного до того, що виконується в Україні.

Жвавою була і дискусія, в якій увагу загострено на недоліках, властивих аукціонній торгівлі необробленою деревиною (віртуальний характер, передоплата, надто великі лоти) та можливостях їх усунення, формах розширення прав громад у сфері лісокористування, інтенсивній господарській діяльності на території заповідних об’єктів й можливих альтернативах, а також питаннях формування позитивного іміджу лісівника в суспільстві.