Друзі лісу

Віра Шашук бере інтерв'ю у жительки поліського села Кудричі

Текст тематичної радіопередачі «Ліси Полісся»і, яка прозвучала на «Радіо Полісся» 11 червня 2010 року

Інтерв’ю веде Віра Шашук, директор ТРК «Полісся»

– У передачі «Ліси Полісся» надзвичайно цікавий співрозмовник, вибір якого – природоохоронна діяльність. Попросимо співрозмовника представитися.

– Олег Листопад, консультант програми FLEG – нашою мовою ця назва перекладається як «Правозастосування та управління у лісовому секторі». Якщо простіше – ця міжнародна програма займається аналізом законодавства у лісовому секторі, розробкою рекомендацій з його покращення і, також, аналізом практики управління лісами. Її рекомендаціями можуть скористатися державні установи України, які працюють у цьому секторі – не тільки Державний комітет лісового господарства, а й інші органи і організації, контролюючі у тому числі: екологічна інспекція, Мінприроди, МВС – підрозділи, які займаються боротьбою з економічними злочинами, митниця. Зокрема, одна з рекомендацій Програми на даному етапі нашому уряду – це створити міжвідомчу комісію всіх цих контролюючих правоохоронних, природоохоронних органів, які займаються лісами, для того, щоб порівняти бази даних. Тому що оцінки нелегальних рубок дуже різняться. Є, скажімо, офіційна статистика Державного комітету лісового господарства. За оцінками Комітету (ДКЛГ), десь 0,2% – максимум 2% від того, що у нас рубається щороку в цілому, рубається нелегально. А є експертні оцінки: зроблено так званий баланс деревини, було порівняно, скільки у нас є лісу, який відправляється на експорт, скільки у нас є лісу, який споживається, і ці цифри було порівняно з офіційними дозволами на рубку та іншими даними. Вони значною мірою не співпадають. Тому було б доцільно створити якраз такий міжвідомчий комітет або комісію, скажімо, на рівні Національної ради безпеки і оборони, під її егідою, щоб всі ці організації зібралися, порівняли свої бази даних – я думаю, багато чого випливе цікавого. Це як, до речі, в історії було свого часу – течія Гольфстрім відкрита була за звітами, як відомо. Люди просто проаналізували швидкість пересування суден і побачили, що там є потужна течія. Або як астрономи відкривають зірки. Так що я думаю, що ця звітність – суха на перший погляд – дуже багато нам покаже.

– Все ж керівництво Державного комітету лісового господарства працює над тим, аби унеможливити незаконні рубки, щоб прийняти відповідні нормативні акти, щоб направити на це діяльність державних лісогосподарських підприємств?

– Безумовно, працю лісників треба поважати, вони того варті. Але, як кажуть, одна голова добре, а дві голови – краще. Тому потужна команда експертів, яка працює у програмі FLEG, їхній досвід і їхній інтелект не завадить і у якості консультації у роботі Державного комітету лісового господарства. Зокрема, буквально на днях експерти FLEG завершили підготовку посібника для працівників лісової охорони. Там детально  викладено, як правильно скласти адміністративний протокол, дано коментарі до статей Адміністративного кодексу і багато інших практичних порад саме для працівників лісової охорони. Сьогоднішня практика дуже сумна. Десь близько дев’яти десятих, тобто десь дев’яносто із ста в деяких випадках, протоколів повертаються судами або іншим чином не доходять до того, щоб порушник був покараний. Іншими словами, з десяти порушників дев’ять залишаються непокараними. Частина, може і не заслуговують на покарання, але ж цифра просто вражаюча. Одна з причин – це якраз складність законодавства і те, що працівники, особливо низової ланки, не завжди вміють правильно оформити всі ці доволі складні юридичні речі, через що (десь, буквально, кому неправильно поставив – і все, протокол недійсний), порушник уникає покарання. Отакий посібник складено, він незабаром буде виданий, надійде і в підрозділи Державного комітету лісового господарства, надійде в підрозділи лісової охорони, надійде в учбові центри, і, я думаю, користь від цього буде значна.

– Олегу Григоровичу, Ви стежите впродовж багатьох років за тим, як працює, як розвивається лісове господарство. Скажіть, будь-ласка, як ви оцінюєте сьогоднішній стан галузі?

Олег Листопад серед поліських боліт

– Якось мені довелося бути в порту Бєлгород-Дністровський. Цей порт спеціалізується якраз на операціях із перевалки лісу – до речі, переважно з поліських областей. Уся територія порту – це склади лісу, який потім вантажать тут кранами на судна, і його відправляють за кордон. Це продукт, який дуже затребуваний, і навіть у часи кризи, – звичайно, мені скаржилися багато лісівників, що обсяги впали, – тим не менше, це доволі ліквідний товар, особливо високоякісна деревина, дубове, скажімо, дерево у нас є, просто елітний товар. Але ці запаси не безмежні, і ми повинні розуміти, що, скажімо, пшениця росте рік, а щоб виріс ліс – товарний, який можна зрубати, – це проходять десятки, а то і сотні років. І тому дуже важливо вести лісове господарство за тими класичними принципами, які розробили іще в Російській імперії відомі лісоводи – Морозов та інші. Але далеко не завжди ми це спостерігаємо. Постійна зміна керівництва державних лісопідприємств – усе це не кращим чином відбивається на стані лісового господарства, і я особисто, хоча працівники того ж Держкомлісгоспу зі мною, може, не погодяться, – я вважаю, що є серйозні недоліки у сьогоднішньому управлінні лісами. Зокрема, у законодавстві є серйозні недоліки. Це визнається на офіційному рівні. Але, знову ж таки, оцінки, наскільки треба його покращувати або змінювати, дуже різні. От експерти програми FLEG зробили аналіз лісового і суміжного законодавства на корупційні ризики. Деякі журналісти потім писали, що в лісі знайшли корупцію, це не зовсім так, треба бути коректними. Ризик – це означає можливість здійснити якесь корупційне діяння, але це зовсім ще не означає, що воно буде здійснене. Відповідно, Лісовий Кодекс – остання його редакція була прийнята в 2006 році – має цілу низку статей, які, на думку експертів програми FLEG, а це юристи з науковими ступенями, з великим досвідом роботи, вони вважають, що треба міняти ці статті. Є й така думка, що треба взагалі приймати нову редакцію Лісового Кодексу. Наприклад, там є ціла низка статей, які дозволяють передачу лісів у довгострокову оренду. І через це зараз виникає величезна кількість конфліктів, коли люди, отримавши ці ліси в оренду, (це люди заможні, зазвичай), одразу ж ставлять паркани, перестають пускати місцевих мешканців збирати там гриби, відпочивати в лісі, по ягоди люди не можуть зайти, хмизу назбирати – те, що традиційно в цьому лісі вони могли отримати. Можливо, не треба міняти статті, така практика існує закордоном – здавати в оренду, але треба дуже чітко прописати можливість людей отримувати такий доступ. Може навіть це можна зробити наказом Держкомлісгоспу. Варто просто на це звернути серйозно дійсно увагу.

– А яке значення для нашої держави мають ліси саме Полісся?

– Це та територія, яка живить вологою всю Україну, це верхів’я річок. Це в екологічному плані надзвичайно важливий регіон, і не можна міряти вартість лісів тільки в кубометрах деревини. З іншого боку, не можна і відкидати господарське значення лісів, тому, що, скажімо, для Львівської або Івано-Франківської області лісова галузь – це близько двадцяти відсотків експортного потенціалу. Думаю, і для економіки Полісся ліс чимало значить. Це чимало робочих місць, і так, одним махом сказати, що все, відсьогодні ми тільки охороняємо ліси і не заготовляємо там деревину – так ми теж сказати не можемо. Треба шукати шляхи вирішення проблем, якийсь компроміс, але у той же час треба розуміти, що не можна допускати такого, наприклад, як масштабне осушення боліт Полісся. Так, коли осушили певні території, то це дало роботу, покращило життя тих тисяч людей, які жили на Поліссі. Але для мільйонів людей створили масу проблем нижче за течією річок, тому що річки почали втрачати водність, тому що почав мінятися клімат на очах, не чекаючи цього глобального потепління, про яке говорять – ми самі собі створили цю проблему. Так само уважно треба ставитися і до екологічної сутності лісів. Водорегулюючої ролі лісів, наприклад, ніхто не відміняв. Закони природи змінити ми не в силі, це не наша прерогатива.

– Як Ви вже зазначили, керівники Державного комітету лісового господарства змінювалися часто, і як це, на Вашу думку, позначилося на лісовому господарстві нашої держави останнім часом? Чи, за Вашими міркуваннями, можливі позитивні зміни?

– На щастя, от якраз тут, незважаючи на постійні зміни голів, тим не менше склад заступників, склад керівників управлінь, навіть якщо вони й мінялися – це, зазвичай, професіонали, які мають досвід роботи, які мають профільну освіту. На сьогоднішній день я проти революційних змін в структурі управління цим сектором.

З одного боку сьогодні Державний комітет лісового господарства сам пропонує зміни до політики, сам цю політику реалізує, має господарські функції і в той же час має контролюючі функції, – так не повинно бути. Але з іншого боку я проти того, щоб у нас ішов процес за російським сценарієм. Там дуже постраждала система охорони лісів через те, що вольовим рішенням відбулися зміни у структурі управління лісового господарства. І цим рішенням фактично було знищено лісову охорону як таку.

Дискусії щодо моделей управління лісовим господарством відбуваються, вони бувають дуже гострі, але саме те, що є спільне розуміння проблем, хай і різна оцінка їх, дає підстави сподіватися, що, все ж таки, до спільного і конструктивного рішення ми дійдемо.

– І з приводу нинішнього складу керівництва Держкомлісгоспу…

– Нинішній керівник – з його біографії добре відомо, що свого часу він працював начальником Управління лісового господарства у Рівненській області, має профільну освіту, він працював уже як депутат у комітеті Верховної Ради з екологічної політики. За відгуками експертів програми FLEG, які є лісівниками теж за фахом, пана Шершун є достатньо компетентною, фаховою людиною, спеціалістом. Наскільки він буде реалізовувати цей свій потенціал на цій посаді – час покаже.

– Прошу висловити побажання для слухачів передачі «Ліси Полісся».

– Я бажав би, щоб вони завжди мали можливість побачити гарний ліс, праліс, щоб вони мали можливість вдихнути чистого повітря, насиченого запахами глиці, щоб їм завжди шуміли, якщо б вони хотіли це почути, дуби-клени… Але в той же час я хотів би побажати, щоб Ваші слухачі правильно розуміли тих лісівників, які працюють в лісі, і, перш ніж критикувати їх, спитали би, чим саме вони займаються, наскільки це в даний момент необхідно, наскільки ці роботи, які вони бачать – це дуже часто виглядає неприємно, коли бачиш, коли це все рубають, але треба завжди, перш ніж піднімати галас, з’ясувати, що саме відбувається. Якщо лісівники не йдуть на контакт – тоді вже гукати контролюючі служби, журналістів, які фахові у добуванні інформації, і розбиратися у кожній конкретній ситуації.