Друзі лісу

На землях Томашпільського району, що на Вінниччині, лісів мало. Але й ті потерпають не так від ураганів, як від того, що маленькі ліски та лісосмуги вирубують, аж тріски летять, усі, кому заманеться.

Страшно бачити пеньки навкруги. І ніхто не зупиняє злодіїв, адже все це незаконні порубки. “Як це так, – допитуються люди у скаргах до різних інстанцій, – ми, селяни села Горишківки Томашпільського району Вінницької області, саджали дерева, доглядали їх, влада, не питаючи нашої згоди, забрала в нас два колишні колгоспні ліси в урочищах “Печеніг” та “Ялечків” і робить з ними, що заманеться. Хто дозволив відібрати плоди нашої праці”?

Сільський голова Микола Малєнков, з яким мали розмову, прямо сказав:

– Це наша біда, що ліси за селом вирубують, знищують. А їх немало – 365 га. Болить душа в людей за таке злодійське вирубування дерев, посаджених руками найстаріших членів нашої громади.

– Скажіть, Миколо Кириловичу, скільки років минуло, як ваші сільські два ліси передали до відомства “Вінницяоблагроліс”?

– Та десь років дев’ять тому з відома тодішніх обласних керівників ці ліси у нас відібрали. Тоді була домовленість, що селяни матимуть пільги на придбання деревини та дров. Але минуло кілька років з того часу, створили “Вінницяоблагроліс”, і про обіцяні пільги забули. Навіть більше, наші селяни не можуть придбати деревину навіть на домовину, хоч увесь цей лісовий масив у післявоєнні роки вони саджали та плекали власними руками.

За останні кілька років уже третій лісник господарює в навколишніх наших лісах. І кожен тягне з лісу все, що хоче. Ліс ріжуть безбожно. П’ять відсотків від вирізки лісу має надходити на рахунок сільської ради, але ніхто з Томашпільського райагролісу, де директором пан Поліщук, цього не робить. А тому територіальна громада Горишківки, депутати найближчим часом виносять це питання на сесію сільської ради. Вони обурені діями “Вінницяоблагролісу”, де генеральним директором Михайло Вдовцов. Селяни вимагають, щоб ліси повернули сільській громаді, бо якщо цього не зробити найближчим часом, ліси доріжуть. Нас підтримує і районна рада ветеранів війни і праці, і райком Соціалістичної партії України, а ось від керівництва району, на превеликий жаль, підтримки не маємо, – бідкається сільський голова. – Але я певен: ми спинимо це нахабне знущання і з нас, і з наших лісів.

Мені доводилося розмовляти того дня з багатьма людьми в селі Горишківка. Його жителі прямо казали, що їхні ліси – ласий шматок для наживи деяким високопосадовцям не тільки в Томашпільському районі, а й в області. Адже деревину з граба використовують спритні ділки для випалювання деревинного вугілля, яке продають за великі кошти за кордон, а дубову ділянку вирізали кілька років тому і використали матеріал на будівництво власних котеджів під Томашполем та Вінницею. Селяни вимагають створити комісію, котра б підготувала документи на передачу лісу в користування Горишківської сільської громади. Вони збирають підписи і відступати не будуть. Очевидно, почнеться серйозний поєдинок влади і хапуг у правовому полі. Цікаво, яку позицію займе наша славна і справедлива прокуратура?..

Володимир БРЕНДУЛЯК,

Томашпільський район,

Вінницька область

«Селяньска правда», №84, 20 липня 2010