Друзі лісу

Нещодавно в м. Львові товариство «Зелений Хрест» провело науково-практичний семінар у межах регіональної програми ENPI-FLEG «Удосконалення систем правозастосування й управління  в лісовому секторі», що здійснюється Світовим банком спільно з Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП) та Світовим фондом дикої природи  (WWF)  за підтримки ЄС.

Він став уже другим з цієї проблематики цього року. Якщо на попередньому семінарі окреслили широке коло проблем, які стосувалися легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до  лісових ресурсів, то на цьому обговорили  різноманітні шляхи їх вирішення. Мета заходу – інформування учасників про результати роботи проекту, обговорення шляхів раціоналізації процедур легального доступу місцевого населення і малого бізнесу до лісових ресурсів, презентація попередніх результатів.

У семінарі взяло участь 54 учасники, котрі представляли 40 установ і організацій, у тому числі державні, неурядові і підприємницькі структури, а також галузеві вузи, спеціалізовану пресу та міжнародні організації.

У вступній частині Олександр Волошинський (голова товариства «Зелений хрест») привітав учасників і побажав їм успіхів. Далі слово взяв співкоординатор програми ENA-FLEG «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії», який розповів про основні завдання проекту в Україні, джерела його фінансування, механізми втілення програми. Світовий банк аналізує законодавство та практику його дотримання у лісовому секторі, в той час як WWF спеціалізується на практичних механізмах контролю рубок деревини. МСОП фокусує увагу на вивченні питання доступу до лісових ресурсів місцевого населення і малого бізнесу, вивчає сучасний стан регуляторної бази, виявляє проблеми сектору і має на меті розробку рекомендацій, які потім будуть подані уряду для удосконалення чинного законодавства, що регулює ці питання.

Екатеріне Отарашвілі, координатор програми ENA-FLEG в Грузії, відзначила, що проекти FLEG втілюються у багатьох країнах, у тому числі в Грузії. Оскільки у країн-учасників програми різні пріоритети, і дослідження в межах цієї програми різняться, проте їх об’єднують схожі проблеми і завдання (оцінка впливу нелегальних рубань на місцеве населення, дослідження корумпованості лісового сектора). Таку оцінку здійснюють  в  країнах-учасниках. Разом з українськими колегами їх представники готували технічне завдання цього дослідження, щоб у майбутньому мати змогу порівняти отримані результати. Коли завершиться така оцінка у Грузії, Україні, Вірменії, Азербайджані, Росії, то у майбутньому можна буде порівняти результати дослідження. Гості висловили зацікавленість у заслуховуванні попередніх результатів дослідження, проведеного в Україні, та  порівнянні  методології досліджень і результатів  роботи в Україні та Грузії.

У своїй доповіді Галина Герасим («Зелений хрест») виклала методику проведення дослідження в Україні. Опитування проводили в трьох групах у кожній області. Перша група була сформована з фахівців лісової галузі – працівників лісгоспів, управлінь, природоохоронних об’єктів  тощо. Друга – це підприємці, які мають справу з переробкою деревини. І третя група – місцеве населення досліджуваних лісистих територій. Було опитано по 200 осіб з кожної групи.

Окремим аспектом досліджень є  економічний та соціальний вплив неефективних та несталих методів ведення господарства й проблеми у сфері правового доступу місцевого населення і малого бізнесу до деревини та інших лісових ресурсів. Цей аспект вивчатиметься й надалі, а результати будуть представлені на розширеній конференції наприкінці року.

Відповідно до завдань, лісистості території, обсягів самовільних рубок, збитків завданих ними  та низки інших параметрів дослідження зосередили на пілотних територіях чотирьох регіонів – Рівненської, Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей.

Мета – визначення ставлення громад,  підприємців та фахівців лісового господарства до методів ведення лісового господарства, а також діагностика доступу можливостей громад та представників бізнесу до лісових ресурсів.

Серед  завдань: визначити і зіставити думки представників громад, бізнесу і фахівців, а також мешканців відповідних територій про стан лісів, оцінити самовільні рубки та визначити, наскільки громади можуть впливати на стан лісів і покращення ситуації.

Питання складені так, щоб отримати оцінкові судження фахівців про загальну ситуацію, стан лісового законодавства, види та рівні порушень, а також зацікавленість відповідних категорій щодо співробітництва і зміни на краще ситуації в лісовому господарстві.

Вчені висунули  низку гіпотез, які мали бути підтверджені або спростовані за результатами опитування. Так, одна з гіпотез засвідчила, що всі категорії респондентів досить реалістично оцінюють стан справ у місцевості. Результати в різних областях значно не різнилися. Інша гіпотеза про те, що представники громад будуть критичніше ставитися до стану лісів у своїй місцевості, також підтвердила – більше 60% оцінило стан лісів як поганий або радше поганий. Результати опитувань у групах підприємців і фахівців були значно оптимістичнішими, причому фахівці досить несподівано оцінили стан лісів вище ніж підприємці.

Оброблення анкет і аналіз отриманих результатів щодо окремих питань ще триває, тому можна припустити що на наступних семінарах буде оголошено точніші результати. Створена серйозна емпірична база і водночас поле для подальших досліджень галузі.

З доповіді «Раціоналізація процедур доступу до лісових ресурсів як інструмент політики протидії корупції, бідності та несталому розвитку лісового сектору економіки» учасники дізналися, що 77% опитаних підприємців вважають, що аукціони не забезпечують однакового доступу до лісових ресурсів. Доповідач (Ігор Соловій, доц. кафедри екологічної економіки НЛТУ України) порушив у виступі питання проведення аукціонів і зазначив, що, незважаючи на неефективність такої процедури зараз в Україні, не варто відкидати її потенційні можливості, а просто слід вдосконалювати механізми. Серед основних перепон – конфлікт інтересів між лісівниками, котрі аукціонну ціну вважають економічно обґрунтованою і підприємцями, які розцінюють ціну як надто високу, а це своєю чергою, спричиняє підвищення цін на кінцеві вироби. Ще одна проблема – недовіра сторін. Як наслідок, підприємці змушені шукати інших шляхів придбання деревини. Більшість підприємців (53%) і фахівців (43%) дотримуються думки, що легально отримати доступ до деревини складно, але можливо. І тільки незначна частка розцінює доступ до деревини як безпроблемний.

Ще одна доповідь була присвячена баченню фахівцями лісового господарства забезпечення прозорого доступу лісокористувачів до лісових ресурсів. Основні висновки виступу: процедура отримання дозвільних документів для проведення лісових рубань є досить складною. Водночас  відзначено порівняно прозору і нескладну процедуру отримання документів на використання недеревних лісових ресурсів.

З опитування громад (місцевого населення) зроблено висновок, що для ефективного використання лісових ресурсів необхідно мати вищу культуру лісокористування. Посилення ролі громад, на думку інтерв’юерів, не призвело б ні до підвищення ефективності користування лісом, ні до її зниження. Необхідна вища екологічна культура мешканців. Сприятиме більшій відповідальності громад щодо лісу прозорість прийняття рішень у лісовому господарстві. Микола Чернявський, який представляв на семінарі і Товариство «Зелений Хрест» і швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства «FORZA» на Закарпатті переконував у необхідності запровадження у практику дворівневого планування. Йдеться про підпорядкування стратегії розвитку лісового господарства програмі розвитку місцевої громади. Так, на пілотних територіях у Закарпатській області було визначено основні питання, що непокоять місцеве населення і відповідно вжито заходів: побудовано мережу лісових доріг, забезпечено доступ місцевого населення до лісу, зокрема, до полонин, підвищено привабливість місцевості для туристів.

Мар’яна Душна («Зелений хрест») зосередила увагу на ставленні підприємців до проблем забезпечення прозорого доступу до лісових ресурсів. Опитування підтвердило гіпотези про складність процедур доступу  підприємців до лісових ресурсів і отримання дозволів. Як наслідок, часто підприємцям легше вирішувати ці проблеми корупційним способом. Також недостатньою є обізнаність підприємців з основними документами про доступ до ресурсів.

Оксана Геник («Зелений хрест») зосередилася на процедурі отримання доступу і раціоналізації дозвільної системи і запропонувала шляхи їх оптимізації. Логічно продовжила цю доповідь Олеся Каспрук, яка, опираючись на міжнародне та національне право,  у доповіді висвітлила шляхи вдосконалення законодавства, що регулює права громадян на використання лісових ресурсів. Останню доповідь присвятили удосконаленню доступу до інформації та участі громадськості в управлінні лісовим господарством.

Потім відбулось активне обговорення як доповідей так і заторкнутих в них проблем назагал.

Експерт Раата Торчінава з Інституту лісу ім. Васіле Гулісашвілі (м. Тбілісі, Грузія), який безпосередньо займається таким дослідженням, розповів про свою роботу і типові проблеми лісового господарства в Грузії. Сьогодні більшість працівників лісового сектора країни не мають лісотехнічної освіти, тому дуже важко було опитувати людей, які працюють в лісовому господарстві, але не є фахівцями (основна проблема лісового сектора Грузії). Мала кількість спеціалістів в лісовому господарстві – наслідок непродуманих антикорупційних кроків уряду. Вважалося, що всі, хто працював в лісовому секторі були причетними до корупції і їх було звільнено. Подібний підхід спрацював щодо поліції, але не для лісівників – поміняли тільки працівників, а законодавство залишилося старим, тобто система збереглася. Працівники лісового господарства повинні бути фахівцями, щоб ефективно господарювати в лісах. Зараз же при збереженні попередніх корупційних схем лісом займаються неспеціалісти, що спричинює величезні проблеми в галузі.

Великою проблемою є й нелегальні масштабні рубки. У високогірних лісах таке неможливо таке неможливо, бо тут немає транспортної інфраструктури. Проте ліси поблизу населених пунктів масово вирубують. Основна причина цього – низьке соціальне забезпечення жителів. Значну частку нелегальних рубок здійснюють місцеві підприємці, які, проте, воліли б вести законний бізнес, але через недосконалість законодавства не мають такої змоги. Найближчим часом буде доопрацьовано результати опитування та розроблено рекомендації для покращення ситуації у досліджуваних районах Грузії, щоб місцеве населення мало змогу отримувати прибутки від лісових ресурсів іншими шляхами.

В обговоренні торкнулися й теми аукціонів в Україні. І. Соловій розповів, що механізм прозорого доступу підприємців лише декларовано, але в ньому стільки «дірок», що він є неефективним. Підприємці використовують для отримання деревини такі шляхи, які дають змогу оминати аукціони, оскільки є багато винятків у законодавстві щодо купівлі деревини поза аукціоном. Так, в одній з аналізованих областей лише 9% підприємців на торгах купили деревину, решта – іншими способами. Підприємцеві простіше купити вже заготовлену деревину з нижнього складу, аніж робити це «віртуально» на аукціонах. У докризовий період їм було вигідно купити значний об’єм деревини на аукціоні і протягом року «вибирати» собі деревину. Зараз вони віддають перевагу купівлі невеликих партій. Виходом могло б стати зменшення розміру мінімального лота (зараз – 500 м³). Також можуть реалізувати готову деревину самі лісогосподарські підприємства. Перспективним напрямом може стати зацікавлення підприємця викуповувати окрім основної продукції також інші лісові ресурси. Проте таке не передбачено у чинних положеннях щодо організації аукціонів.

Критикували присутні й функціонування дозвільних центрів, видають лісорубні квитки. Дозвільні офіси створювалися з метою зробити прозорою процедури видавання дозволів, проте, крім зайвої бюрократії, вони нічого не забезпечили, оскільки власне дозвільні функції залишились у віданні обласних управлінь лісового господарства. Деякі учасники семінару висловили думку, що обласним управлінням лісового господарства слід звернутися до Кабміну щодо обмеження функцій дозвільного офісу на видавання лісорубних квитків та повернення цих функцій  обласним управлінням лісового господарства.

Учасники семінару визнали дуже цікавими результати опитування, особливо серед працівників лісового господарства. Пропозиції і зауваження учасників щодо покращення ситуації в лісовому господарстві були такими:

– подолання високого рівня тінізації економіки шляхом підвищення рівня поінформованості громадськості про проблеми лісового господарства;

– вдосконалення  чинного лісового законодавства і прийняття таких його норм, які б запобігали корупційним ризикам  або мінімізували можливості застосування корупційних схем;

– з’ясувати роль силових структур у цих питаннях, адже  за твердженням  окремих учасників семінару подібні дії в окремих випадках спричиняють або ініціюють працівники силових структур;

–  пропагувати у суспільстві таке ставлення, при якому ліс розцінювався б не лише як джерело прибутку, а було б  усвідомлено  надзвичайно важливі екологічні та соціальні функції лісу;

– покращити імідж лісівника в суспільстві.

Учасники відзначили дуже високий рівень організації семінару й актуальність порушених питань.

Тарас САСС

Опубліковано в газеті «Лісівник», вип. 12 (12), 2010