Друзі лісу

То чий же парканчик з’явився в Данилівському лісгоспі?

Дерибан території Данилівського дослідного держлісгоспу (Харківська область) неодноразово ставав об’єктом прокурорських розслідувань та судових справ. І – темою гострих публікацій «Селянської правди від Івана Бокого». Та загребущі руки ділків з великими «волохатими» лапами знов і знов тягнуться до народного добра. Не мають ніякого вони на те права, але лізуть і лізуть. Крадуть і крадуть…

Прокуратура не раз і не два розслідувала факти незаконного виділення земельних ділянок на території лісового фонду в Данилівському дослідному держлісгоспі. Ось кілька прикладів.

Про гектари та мільйони

Торік восени слідчий відділу прокуратури Харківської області розслідував та передав до суду кримінальну справу за обвинуваченням заступника начальника управління земельних ресурсів у Дергачівському районі.

Досудове слідство встановило, що впродовж 2008 року посадовець, «зловживаючи своїм службовим становищем, будучи обізнаною про незаконність своїх дій, умисно погодила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення на місцевості меж семи земельних ділянок загальною площею 14 га, розташованих за межами населеного пункту на території Черкасько-Лозівської сільської ради».

Саме на ці дозволи спиралися наступні етапи дерибану: голова Дергачівської райдержадміністрації дав на їх підставі розпорядження про безоплатну передачу зазначених ділянок «для ведення особистого селянського господарства». А також розпорядився надати державні акти на право власності на ці земельні ділянки.

Прокурорською перевіркою встановлено: земельні ділянки фактично належали до категорії земель лісового фонду та були у постійному безстроковому користуванні Данилівського дослідного держлісгоспу. Семи щасливцям за рахунок держави було подаровано 2,3 млн грн – стільки коштує ця земля за ринковою вартістю. А може, й більше. Як покарали землеупорядницю, прокуратура не повідомляє, відомо лише, що ще в ході слідства «завдані збитки відшкодовано у повному обсязі».

Іншу справу розслідувала Дергачівська райпрокуратура (мабуть, тому, що збитків нарахували менше – «тільки» на 480 тис. грн). Цього разу землеміри «нахімічили» під час виділення та передачі земельних ділянок у власність громадянам Солоницівською селищною радою. Йшлося «всього» про півгектара поблизу с. Подворки.

І тут «земельники» дали добро на роздачу знов-таки земель лісового фонду Данилівського дослідного держлісгоспу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації. Порушено (рік тому) кримінальну справу, опротестовано незаконні рішення Солоницівської селищної ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельних ділянок. Довелося чимало чого виправляти: вимагати через суд визнати держакти на право власності на земельні ділянки недійсними; добиватися скасування реєстрації цих держактів та повернення земельних ділянок у власність держави.

І «на закуску» – ще одна історія щодо земель того самого Данилівського лісгоспу. Тут фігурують аж 23 гектари цінних лісових державних земель, які добрі дергачівські дяді й тьоті розподілили між 123 щасливчиками. Історія починалася ще 2009 року. До кримінальної справи не дійшло, бо за результатами розгляду протесту прокуратури району розпорядження голови райдержадміністрації про роздачу лісової земельки «на шару» було скасовано.

Чужий досвід не вчить?

Незважаючи на гучні справи та приклади покарання чиновників, охочих хапонути симпатичну діляночку землі на майже курортній території Данилівського лісгоспу не меншає.

От і зараз громадська організація «Печеніги» намагається розібратися у ситуації поблизу с. Лісове все того ж Дергачівського району Харківської області. Ще торішньої осені там з’явився паркан навколо великої ділянки дубового лісу.

Громадські активісти направили інформаційні запити до Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА, управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області та Черкасько-Лозівської сільської ради.

Минув час – прийшли відповіді. Вони засвідчили, що, по-перше, землі за парканом – це таки «землі лісового фонду Данилівського дослідного держлісгоспу лісогосподарського призначення; зміни цільового призначення зазначених земель не було; акта перенесення меж земельної ділянки на місцевості (в натуру) в держлісгоспі немає».

По-друге, Дергачівський держкомзем повідомив, що «інформації щодо погодження землевпорядної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду або в постійне користування в управлінні Держкомзему у Дергачівському районі немає». Тобто – нікому офіційно земля не передавалася.

По-третє, «сесія Черкасько-Лозівської сільської ради рішень на оренду зазначених територій не давала».

Виходить – самозахоплення? Громадські природоохоронці звернулися до прокуратури з вимогою з’ясувати законність встановлення паркану. І якщо це таки рейдерство, то, звичайно ж, слід вжити заходів – покарати винних та повернути незаконно видані земельні ділянки у державну власність.

Дивно тільки, що на сполох б’ють рядові громадяни, у той час як ті, хто повинен берегти і стерегти народне добро, мовчать і вдають, що нічого не відбувається.

Олег Листопад

«Селянська правда», №55, 15 травня 2012