Учасники: члени природничо – краєзнавчого гуртка
Керівник: вчитель географії Сліпець Любов Ярославівна
Початок ХХ століття. На пагорбі, який знаходиться на пн.-зх. околиці містечка Магерів, розмістилося панське помістя німця Бахмана. Посередині пагорба стоїть будинок на два поверхи, який потопає у різнобарв’ї різних квітів. На вікнах і дверях прикріплені жалюзі. Недалеко від будинку знаходиться ставок, а по всій території, неначе охорона, стоять багатовікові дуби, в’язи і каштани.
Старожили розповідають, що в маєтку було кілька алей з велетнів дубів, в’язів (d-20м),каштанів і лип. Одна алея тягнулася від садиби на пн.-сх., а друга – на північ, до озера, на якому пани любили відпочивати і кататися на лодках.
Перша алея вела до панських комор і великої їдальні, де пан годував своїх робітників, а також роздавав «окрошку хліба з маслом» і горнятком молока безплатно дітям. Пан славився своєю добротою і постійно допомагав бідним. Щороку в помістя приїжджала відпочивати родина з Англії з дітьми і тоді маєток перетворювався на «шумний вулик». Звідусіль сюди збігалися діти, щоб побавитися з паничами.
На панських землях часто проводилися фестивалі. З довколишніх сіл (зараз Яворівський полігон) з’їжджалися люди на підводах. Найбільше приїжджали з с.Вишенька. Везли на продаж гриби, ягоди, сушення і бочки з горілкою. Цікавим було те, що приїжджі були в капелюхах, кожухах, але босими.
Помістя пана займало велику територію в яку входили орні землі, пасовища, ліс і т.д. Маєток складався з садиби, ферми, господарських прибудов, комори, їдальні.
Поля, в основному, були роздані в оренду людям. Хоча пани також вирощували зернові, технічні і кормові культури для потреб власного господарства.
На фермі було кілька десятків корів, молоко від яких йшло на продаж, а частину – дітям-сиротам і в школу безплатно.
Перед війною в 1939р. майже всі дерева були зрізані. Їх погрузили на фіри і відвезли в Добросин на залізничну станцію до поїзда, звідки відправили в Німеччину.
Сьогодні на цих землях знаходиться Львівська філія Українського НДІ ПВТ ім. Погорілого. На території колишнього маєтку розмістилася контора з лабораторіям, майстерня по ремонту техніки, бокси для утримання с/г машин та техніки, котельня для опалення приміщень, житловий масив, склад для зберігання зернових і технічних культур . По всій території знову були насаджені тополеві алеї, які на даний час теж вирубані.
Окрасою території став чудовий парк, який був закладений у 1964р., де поряд із звичними видами ростуть дерева завезені із різних куточків землі.
Про давній маєток не залишилося майже ніяких слідів. Лише руїни фундаменту будинку та закиданий мусором і зарослий ставок.
Проте залишився ще один свідок тих давніх часів. Це – багатовіковий дуб, який, мов старезний дідуган, охороняє свою територію.
Учні природного-краєзнавчого гуртка Магерівської ЗОШ І-ІІІ ступенів дослідили навколишню територію. Вони були вражені величчю і красою дерева, яке за свій вік бачило і пережило багато історичний подій.
Дуб вражає своїми розмірами.
Так, внизу, в об’ємі (окружності) він має 8,5м, а на висоті 1м – 6м.
Досліджуючи територію, учні виявили ще два багатовікові велетні, але їх величаві крони були вже сухими.
