Євген  Ворона
Член ДОП Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського 1983-1988 рр., командир ДОП 1985-1986 рр.

Допівський рух на Вінниччині розпочався у 1976 році, коли ініціативна група природничо-географічного факультету Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського побувала на одній з конференцій дружин охорони природи у м. Києві. Після цього на факультеті було створено Дружину охорони природи. Ініціаторами створення і активними членами ДОПу стали Володимир Селявський, Олександр Ромашов, Олександр Орлов. Офіційним днем створення дружини стало 20 грудня 1976 року. Довгий час куратором Дружини залишався к.б.н., доцент кафедри біології Розумовський Б. І.

Найбільшого підйому ДОПівський рух набув у 80-ті роки.

У цей час дружина підтримує тісні зв’язки з Вінницькою обласною рибною інспекцією, місцевими органами УМВС, Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, Вінницькою обласною організацією УТМР та ВТМР.

Найбільш вагомої допомоги дружині надавала Вінницька обласна організація Українського товариства охорони природи. За рахунок товариства члени дружини мали можливість приймати участь у ДОПівських конференціях, проводити рейди та здійснювати пропагандистську роботу. Крім того, члени Дружини отримували посвідчення громадських інспекторів Українського товариства охорони природи, що давало їм право складати протоколи на порушників природоохоронного законодавства.  

Вся робота Дружини базувалась на принципах самоврядування та спадковості поколінь. Основними напрямками роботи Дружини були боротьба з браконьєрством та агітаційна робота серед населення.  Роботу координували командир дружини, його заступник та командири секторів. Чисельність Дружини не залишалась постійною. Членами Дружини в різні роки були від 10 до 40 студентів.

Незважаючи на малу чисельність (зумовлену дуже ретельним підбором членів ДОП), дружинники активно боролися з браконьєрством. Постійно приймали участь в операціях «Першоцвіт», «Нерест», «Постріл», «Ялинка». У цей час член дружини Віктор Орлов пише:

Декабрь позёмкою шуршал,
Во всей своей красе.
Патруль из ДОПовцев стоял
На ледяном шоссе
Стояли вглядываясь в даль,
И ожидая встреч.
Природе жаждали помочь,
Желали лес сберечь.

Часто проводились спільні рейди ДОПу з рибінспекцією та міліцією. Так у 1985 році оперативна група на човнах пройшла ділянку р. Південний Буг від м. Хмільник до м. Вінниці. Під час рейду було затримано багато  порушників, вилучено незаконні знаряддя лову (сітки, фатки, екрани). Іншим разом протягом тижня допівці інспектували на р. Згар (правій притоці р. Південний Буг). Проводилось багато інших рейдів по річках та мисливських угіддях області. Восени 1986 року, під час рейду в Мікулинецький орнітологічний заказник дружинниками був виявлений факт незаконного полювання першими особами обкому партії та облвиконкому. Інформацію про цей факт було направлено  Генеральному секретарю ЦК КПРС Радянського Союзу Горбачову М.С. Реакції не довелось довго чекати. Проти дружини почались переслідування з боку ректорату й деканату. Питання стояло про розпуск ДОПу, як громадської організації. Завдяки політичній «відлизі» та підтримці з боку інших дружин, які направляли свої листи на ректорат інституту з вимогою зупинити переслідування, дружину вдалося відстояти.

З метою підготовки громадських інспекторів з охорони природи при дружині діяла «Школа молодого дружинника».

Після кожної операції ДОПівці готували факультетську стінгазету та публікації до обласних і районних періодичних видань.  Маючи власну ДОПівську бібліотеку, члени дружини постійно готували лекції, з якими виступали в інших навчальних закладах м. Вінниці. На друкарській машинці друкувався і розповсюджувався на факультеті та по інституту журнал «Еколог». За ініціативи ДОП Вінницького педінституту та підтримки інших громадських організацій, було створено ініціативні групи в Вінницькому сільськогосподарському інституті, Вінницькому політехнічному інституті, залізничному технікумі. Проте ці групи довго не проіснували.

У середині 80-х був створений ще один сектор – науковий. До функцій цього сектору входило дослідження територій та збір даних про рідкісні види рослин і тварин з метою їх заповідання. Так ДОПівцями була організована експедиція у «Чорний ліс» з виявлення місць гніздування чорного лелеки. Обстеження долини річки Південний Буг і його приток дало можливість визначити ареал та чисельність бобра на території Вінницької області. Але найбільшою науково-практичною експедицією, в якій ДОПівці приймали участь, була експедиція «Південний Буг – 88». Цей захід був організований видатним краєзнавцем Вінниччини Сергієм Коряцьким. До участі в експедиції долучилась не лише громадськість, але й представники державних органів влади. Протягом півтора місяця експедиція досліджувала екологічний стан р. Південний Буг і її приток на території Хмельницької та Вінницької областей.

Представники ДОП Вінницького педінституту брали участь у конференціях, що проводились в Москві, Уфі, Києві, Донецьку, Харкові та інших містах Радянського Союзу, працювали спільно з іншими дружинами. Так на території області разом з вінницькими ДОПівцями у рейди виходили дружинники Київського державного університету, а в підготовці агітаційних матеріалів допомагали колеги з Донецького державного університету. У 1987 році вінницькі дружинники приймали участь у спільних рейдах з охорони «Долини нарцисів», у Закарпатській області.

Завдяки координації дій ДОПівського руху, дружинники ДОП ВДПІ створили будівельний загін і працювали на облаштуванні Костомукшського заповідника, в Карелії.

Однак врешті-решт негативне ставлення до ДОПу з боку керівництва інституту далося взнаки, і в середині 90-х  років ДОП Вінницького державного педагогічного інституту саморозпустилася.