Володимир Домашлінець
Член ДОП КДУ «Ленінський дозор» 1980-1984 рр, куратор ДОП від Комітету комсомолу біофака КДУ.
Сьогодні – к.б.н., начальник Відділу охорони тваринного світу Департаменту природних екосистем та біобезпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
За умов зростаючого пресу екологічних проблем, що стоять перед сучасним суспільством, збільшується розуміння необхідності усвідомлення важливості живої компоненти довкілля кожною людиною, незалежно від її освіти, місця проживання чи соціального статусу. На це спрямована все зростаюча кількість законодавчих документів, що приймаються на національному рівні, а також міжнародних договорів, що поступово укладаються з різних аспектів збереження та використання дикої фауни і флори чи природних екосистем в цілому.
Важливою передумовою ефективного вирішення екологічних проблем є активна громадська позиція молоді, передусім студентства. Рух Дружин охорони природи (ДОП) у колишньому СРСР, що виник як відповідь на реальні загрози, які несуть людству порушення природної рівноваги, та неспроможність влади контролювати та адекватно реагувати на порушення природоохоронного законодавства, є яскравим прикладом реалізації намагань прогресивної частини молоді захистити своє право жити у гармонії з тваринним і рослинним світом, коли інтереси та господарська діяльність людини не мають призводити до знищення популяцій видів дикої фауни і флори та їх середовищ існування.
Частіше всього ДОП створювались і діяли на базі біологічних факультетів університетів. Не був винятком і біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченко (КДУ), на якому я навчався у 1979–1984 роках.
В той час будь-яка діяльність молодіжних громадських організацій мала відбуватись під контролем єдиної правлячої партії у Радянському Союзі – комуністичної, а також ВЛКСМ (Всесоюзний Ленінський Комуністичний Союз Молоді). У випадку ДОП біофака КДУ направляюча і координуюча роль “ленінської компартії”, як її тоді часто називали, відбилась у назві ДОП КДУ – “Ленінський дозор”.
На 1979–1980 роки прийшовся певний спад активності ДОП КДУ, що пізніше стало предметом розгляду на факультетському Комітеті комсомолу, до складу якого я був обраний на другому курсі (1980 р.). Відповідаючи спочатку у комітеті за учбово-виховну роботу, потім переключився на сектор природоохоронної роботи, напрямком якої, серед інших, була діяльність ДОП. Комітет комсомолу підтримував цей напрямок, зауваживши на необхідності посилення його роботи.
Командиром ДОП в ті часи став Олександр Костюк – мій однокурсник, активний прихильник руху ДОП, який значно сприяв активізації її діяльності та залученню до лав ДОП нових членів. Запам’ятались рейди ДОП на Куренівський ринок, де торгували різними дикими тваринами, часто в порушення природоохоронного законодавства. Кількість рейдів ДОП на цей ринок зросла настільки, що О. Костюка та інших ДОПівців вже впізнавали торговці і намагались при їх появі приховати незаконний товар, проте це не завжди їх рятувало.
Були також рейди боротьби з браконьєрством на воді – ДОП КДУ неодноразово виїжджав на пост рибінспекція біля дамби на Київському водосховищі допомагати рибінспекторам боротись з незаконним добуванням риби. Своєрідною була реакція деяких затриманих браконьєрів. Вони чомусь сприймали ДОПівців на кшталт “правильних” перевчених відмінників з біології, що, власне, свідчить про не дуже високий рівень їх свідомості з питань охорони природи. На жаль, і на сьогодні рівень розуміння важливості екологічних проблем значною кількістю населення України залишає бажати кращого.
Традиційним напрямком роботи ДОП “Ленінський дозорбула операція “Ялинка”, коли ДОПівці, попри новорічні морози, намагались чинити опір незаконній рубці ялинок.
Важливою ділянкою роботи ДОП КДУ була співпраця з іншими ДОП, наприклад, ДОП Московського університету, шляхом, наприклад, обміну відповідним досвідом.
Пізніше в рамках діяльності ДОП стали утворюватись окремі напрями робіт, такі як “Фауна” (1983 р.), коли ДОПівці не тільки боролись з браконьєрством, але й брали участь у вивченні стану популяцій видів дикої фауни. Серед активних учасників програми “Фауна” згадаємо В. Грищенка, який зараз працює у Канівському заповіднику.
Слід зазначити, що участь у діяльності ДОП є не аби якою школою набуття певного природоохоронного досвіду, а ДОПівці пізніше стають першокласними фахівцями у галузі охорони довкілля чи з таких профільних класичних біологічних дисциплін, як зоологія чи ботаніка.
Залишається висловити сподівання, що студенти, що сьогодні навчаються за біологічними чи іншими спеціальностями у вузах не дозволять забути традиції та надбання ДОП і так само, як і їх попередники, наполегливо боротимуться задля чистого довкілля і збереження різноманіття дикої фауни і флори для теперішнього і майбутнього поколінь.
