3.12. ОХОРОНА ТВАРИННОГО СВІТУ

Окрім боротьби з браконьєрством, методів, відверто кажучи, є не багато. Звісно, це якщо не брати до уваги методики Фронту захисту тварин і інших зоозахисних  рухів, що працюють в умовах  міста а не  дикої природи.

Кажани.

[Основний метод охорони колоній кажанів у печерах, що використовують науковці-зоологи, також можна вважати радикальною природоохороною. Для цього на вхід у печеру встановлюють сталеві ґрати, нерідко, бетонуючи її підстави так, що б у печеру не було можливості проникнути нікому, навіть ученим. Вчені, в принципі, в даному випадку – основні захисники кажанів. А от різні шукачі екстремальних пригод – головні їх  вороги. Краще все ж убезпечити тварин від можливої небезпеки.

Комахи.

Дуже часто на транспортних розв’язках, між дорожніми полотнами, розміщають «яскраві клумби, що радують око». Злітаючись із усією округи на ці клумби, комахи виявляються збитими автомобілями й гинуть. Тому, клумби, розміщені в такий спосіб необхідно знищувати всіма можливими способами (від елементарного топтання до висівання бур’янів (значно етичніше і на душі спокійніше). Річ у тому, що джмелі і бджоли, обтяжені важким взятком з квітів, літають дуже низько і повільно і не в стані уникнути зіткнення з автомобілем.

На території багатьох об’єктів, і особливо, ферм, можна зустріти великі потужні лампи. Ці лампи приваблюють комах, які, прилітаючи на їхнє світло, згоряють при контакті із самою лампою або в безпосередній близькості від неї. Такі лампи (якщо це, звичайно, не лампи денного світла, потрібно нищити, грубо говорячи – бити, стріляти по них із пневматичної зброї або навіть із рогаток.] (1)

3.12. РАДИКАЛЬНІ ЗАХОДИ В СКЛАДІ КАМПАНІЇ „ЯЛИНА”

[З наближенням новорічних свят молоді стрункі ялинки, що ростуть на узліссі, піддаються погрозі бути спиляними. До цього всі звикли. Їх можна врятувати, пофарбувавши рідкими нерівномірними штрихами яскравих фарб червоних, синіх кольорів, або жовто-коричневих тонів, подібних з кольорами сухої хвої. Рідкі штрихи фарби (швидше за все – з балончика) не порушать процес фотосинтезу, а хвоя повністю замінитися через пару років. Можна використати пульверизатор з розведеними у воді гуашевими фарбами, які будуть змиті із хвої весняними дощами. Те ж саме можна робити й у випадку з первоцвітами й шкірами тварин, що продаються нелегально.

Є думка, що локальне знищення Природи припиняється, як тільки воно стає економічно невигідним. Наприклад, можна фарбувати і ялинки, що продаються на так званих «ялинкових базарах». У такому випадку їх не стануть купувати й що продає зазнає фінансових втрат. Якщо подібні випадки будуть часті, повторно замовляти партії новорічних ялинок він не стане.] (1)

4. БОРОТЬБА З  МИСЛИВЦЯМИ І ТРАППЕРАМИ
[Горе-мисливці й браконьєри звичайно роз’їжджають на пікапах або інших машинах, і якщо ви позбавите їхніх коліс, вони безпомічні. Найгірший і самий безжальний з «мисливців» – це траппер – той, що ловить звірів капканами. Таке полювання жорстоке, служить лише марнославству й жадібності, і підриває чисельність хижих хутрових звірів, що відіграють найважливішу роль у підтримці стабільності экосистем. Капкани треба поставити поза законом. Але оскільки цей щасливий день ще не настав, ви самі можете зупинити трапперів.

4.1.Капкани.

Один з найбільш широко розповсюджених злочинів проти Землі й живих істот — полювання за допомогою капканів. Мисливці на хутрових звірів убивають будь-яких тварин, які приносять їм гроші, а не тільки, як часто кричать, «шкідливих» хижаків або види, що надмірно розмножилися. Регулювання полювання здійснюється відповідними департаментами мисливського господарства і підноситься ними як науково обґрунтоване. Насправді ж, немає достовірних даних про чисельність популяцій, немає яких-небудь значних результатів досліджень впливу полювання з капканами на чисельність тих або інших видів. Фактично немає ніяких обмежень на застосування капканів, незважаючи на те, що ця руйнівна діяльність широко поширена.] (2)

Взагалі, не існує достовірних даних про чисельність тварин, які б оновлювались щороку і згідно з якими можна було б встановити ліміти полювання. Є і інші проблемні сторони цього питання. Так, станом на 2007 рік, в Україні офіційними мисливськими видами є  занесені до  Червоної  книги глушень, ведмідь, зубр, лісовий кіт і рись. Щодо всіх цих видів мисливські господарства щороку здають звіти про чисельність відстріляних  особин.

[Де шукати капкани? Почнемо з того, що капкани звичайно не так вже легко виявити. Більшість довідників починаючих мисливців наполегливо радять розміщати капкани там, де їх навряд чи побачать люди. Мисливці бояться скандалу, що неминуче виникне, якщо люди (тим більше – діти) побачать, як страждають піймані в капкани тварини.

Звичайно капкан встановлюється в поглиблення ґрунту й присипається землею. Потім довкола нього ретельно знищуються всі сліди перебування людини. Зондуйте підозрілі місця ціпком або зламаною гілкою, але в жодному разі не ногою. Це допоможе вам виявити капкан.

Сьогодні існує три основних способи роздобути звіра в капкан:

Запахи.
1. Речовини що імітують сечу тварин, які розприскують на кущі, скелі, повалені дерева тощо, щоб підманити тварину до капкана, використовуючи його інстинктивне прагнення відгородити свою територію від чужинця.
2. Будь-яка суміш заходів, що викликають у звірів цікавість – мускус, риб’ячий жир, тухле м’ясо – застосовується все.

Наживки.

Мертва тварина або шматок м’яса для приваблення тварин, що харчуються падлом або хижаків. Звичайно це буває домашня худоба або олень (цілий або розділений на частині), невеликі тварини, пір’я, крила, шматки хутра та ін., розкидані навколо або підвішені прямо над капканом.

Пастки.

Капкани без наживок і принад ставляться на вподобаних тваринами стежках, у дірках під огорожами та ін. Розпал полювання на хутрових звірів доводиться на холодні місяці, коли в них найкраще хутро.

Полювання з капканами в теплі сезони звичайно пояснюються, нібито, необхідністю «контролю за чисельністю хижаків».

Якщо ви виявили, де встановлені капкан (може ви таємно спостерігали за траппером під час обходу), то можна просто помочитися на нього або поруч, і тепер звір не підійде до капкана й на гарматний постріл. Імовірно, це найпростіший і найбільш безпечний спосіб, тому що практично неможливо довести, що ви полегшилися навмисне. Однак, у нього є й недоліки. По-перше, треба дуже точно знати місце розташування капкана (використати металлошукач?). По-друге, запах людини не так страшить багатьох тварин, як інші заходи й, крім того, дощ зведе нанівець всі ваші старання. Якщо ви виявите капкан за допомогою власного чобота або ціпка, він спрацює вхолосту й буде знешкоджений доти, поки мисливець не проведе черговий обхід. Але цей спосіб не може залишатися ефективним протягом довгого часу, оскільки якщо це робити часто, мисливець або єгер візьме підозрілу ділянку під особливий нагляд. Тільки знищення або «переміщення» капкана дасть гарантію, що більше його використати не вдасться, до того ж, це нанесе трапперу значний фінансовий збиток. Коли ви ламатимете капкани, завжди будьте напоготові, оскільки саме в цей час траппер може робити обхід. Якщо ви дійсно почнете ламати капкани, вам не вдасться уникнути стукоту й дзенькоту, тому буде найкраще, якщо вони тихо зникнуть. Їх можна зібрати й закопати де-небудь у надійному місці. Пам’ятайте, що досвідчені мисливці можуть піти по ваших слідах. Відбитки ваших чобіт біля капкана треба ретельно замести й взагалі знищити всі сліди вашої присутності. Намагайтеся ходити, не залишаючи видимих слідів. Вивчіть свої сліди й сліди інших, щоб зрозуміти, на якому типі поверхні ґрунту краще прослідковується взуття; навчиться ступати по каменях, колодах, хвої і траві. Якщо можливо, використайте взуття з м’якою підошвою. Навчиться ходити повільно й обережно, рівномірно розподіляючи вагу по всій ступні, щоб не залишалося глибоких вм’ятин від каблуків або носків чобіт. Ретельні тренування навчать вас не залишати слідів, що ведуть до вашого будинку або табору. Переслідувачів також можна збити зі сліду, якщо часто й нерегулярно міняти напрямок руху. Коли ви відправитеся на базу, спочатку варто йти в прямо протилежну сторону, а потім поступово різкими зиґзаґами повернути назад. Пам’ятайте, що ви повинні добре знати околиці, уміти користуватися картою й компасом, щоб не заблукати у лісі.] (2)

Капкани можуть стояти навколо нір тварин, або наприклад в місцях де бобер виходить на берег. Перевіряйте такі місця ціпком.

Звільнення пійманої тварини. Якщо тварина, що втрапила у капкан, ще жива, її  можна врятувати. [Потрібно бути вкрай обережним. Можна накинути тварині на голову куртку або брезент, пригорнути її, спробувати віджати стулки капкана й звільнити затиснуту кінцівку. Якщо вас двоє, одному треба зосередитися на втихомиренні тварини, а іншою нехай займеться капканом. Будьте вкрай обережні, якщо на морді тварини буде піна або слина. Це може бути ознакою сказу. Коли тварина звільнена, швидко відступіть назад, нехай воно саме вибирається з-під вашої куртки й біжить собі куди хоче. Не чекайте від звільненої тварини проявів подяки. Повірте, йому, провівшему в капкані найжахливіші години в житті, не до вас. Спокійно відійдіть подалі й кращою нагородою вам буде стрімка втеча звіра. Та іноді ви приходите занадто пізно й зіштовхуєтеся із вже агонізуючою твариною. У цьому випадку доводиться зробити щось щоб припинити його страждання. Повірте, це буде один з найважчих моментів у вашому житті і водночас один з найважливіших.

4.2.Силки.

Підступним різновидом капканів є силки, які використовують для полювання на невеликих тварин типу кроликів і на хижаків типу лисиці. Силки — це не що інше, як проста петля з тонкого дроту. Вона висить там, де є велика ймовірність появи тварини. Якщо ви виявили силок, найкраще перерізати дріт, але так, щоб це було непомітно – там, де він прив’язаний або в тому місці, де обрив сховає чагарник або бруд. Якщо ж ви знімете силок, мисливці відразу встановить новий. Зробіть так, щоб силок виглядав недоторканим, тоді мисливець навряд чи здогадається, що він уже не становить жодної небезпеки для звірини.] (2)

4.3.Заважаємо полюванню.

Є певні правила і строки офіційного полювання. Для цього наймається єгер і готується документація. Проте полювання не можна проводити на мисливських угіддях, на яких знаходяться люди. Водночас, факт полювання не забороняє знаходитись на мисливських угіддях.

З одного боку, можна подавати до мисливського товариства відомості, що у певні дні (саме у дні полювання) на мисливських угіддях проводитимуться обліки зайців, лисиць, дятлів і йолупів. Після цього там вже не можна буде проводити полювання.

З іншого боку, можна не ускладнювати собі життя і просто ошиватись на відстані метрів 500 від мисливців, так, щоб вас не наздогнали і ви не відстали від них.

ПРИКЛАД

Для прикладу ефективного використання методики Приводимо скаргу сільської громади с.Студенок. на харківського природоохоронця Валерія Ловчиновського та ДОП Харківського університету.

4.4.Мисливські вишки.

Одним з найбільш популярних методів полювання, поширених серед політиків, директорів і інших подібних до них прошарків населення – полювання з вишки. Суть цього методу полягає в тому, що серед лісу, на краю живописної галявини будують кількаметрову вишку, в кабінці на верху якої можна сидіти. З кабінки добре проглядається (тобто прострілюється) вся галявина. Протягом тривалого періоду, працівники мисливського господарства або лісництва регулярно висипають посеред галявини зерно, або кукурудзу, що неминуче приваблює диких копитних. Звірі призвичаюються щоночі ходити поїсти на галявину. І ось одного дня виявляється, що на вишці сидить, скажімо начальник районного відділку міліції з службовим АК. Родина козуль підходить до звичної годівниці… і за хвилину в них висаджують повний автоматний ріжок патронів.

Полювання з вишок не заборонено. Тому законними методами з ними взагалі боротись ніяк не можна. Проте цілком можна знищити таку вишку самотужки. Якщо вишка стоїть на дерев’яних стовпах, їх легко спиляти. Дехто вважає навіть, що їх треба не перепиляти, а підпиляти… Проте це не наше діло, як саме ви вчините.  Якщо вишка стоїть на відкритому місці, можна нічого не пиляти, а просто облити її бензином і підпалити. Треба тільки прикинути, щоб не спричинити лісову пожежу. Все це робити дуже просто, а отже у  вас є  всі шанси зробити це дійсно швидко. Попотіти доведеться лише у тому випадку, якщо вишка виготовлена повністю з сталевих частин. Але, думаємо, ви щось таки придумаєте!

Деякі вишки старих зразків, що подекуди ще позалишались на  мисливських угіддях мають фабричне виробництво і зроблені у вигляді цільної металевої  піраміди з драбиною нагору. Десь так виглядає основа дитячих  гірок. Пригадуєте з дитячого садка? Гірка в висоту значно більша ніж її основа в ширину. Тому її легко звалити набік і дуже важко поставити назад. А якщо це вишка висотою 6-10 метрів, то будучи поваленою між деревами, які повиростали за довгі роки стояння вишки, її вже ніхто в таких  умовах не зможе підняти в вихідне положення.

4.6. Інші знаряддя.
Одним з неординарних  знаряд варварського здобування диких тварин є так званий «шип» на байбака. Мисливець вбиває (буквально шипує!) у вхід до нори байбака шип, що стирчить гострим кінцем в бік виходу. Байбак спокійно вилазить з нори, перелазячи через шип. Озирається навколо. Бачить небезпеку і стрімголов кидається назад до нори, проштирхуючи самого сере гострим шипом. Зрозуміло, що  такі шипи треба знищувати. Проблема в тому. Що  якщо не знати що воно таке, то шип в норі байбака взагалі можна не сприйняти за мисливське знаряддя і пройти повз.