Рух ДОП України

(Підготував Олег Андрос)

Історія проведення слухань в м. Києві. 2005 рік – рік початку боротьби за справа громадян на слуханнях.
Загалом слухання поділяються на два види – слухання, що проводяться з ініціативи місцевої громади чи небайдужої громадськості м. Києва, та слухання, що проводяться забудовниками. Відповідно різняться і ваші завдання в процесі проведення слухань:

– схвалення проекту збереження зеленої зони/культурної пам’ятки та внесення конструктивних пропозицій до проекту;

– цілковите заперечення незаконного проекту та здійснення всіма силами спротиву забудові (якщо ви вважаєте її незаконною, і маєте для цього юридичні або моральні підстави).
Наші рекомендації стосуються передусім киян, оскільки в Києві діє свій окремий Статут територіальної громади. Утім, наші поради стануть в нагоді і для тих активних мешканців, що беруться за проведення громадських слухань будь-де у межах України – адже практики забудовників, яким ви протистоятимете, практично універсальні. З огляду на це настав час універсалізувати й практики самих природоохоронних активістів на таких слуханнях.

Залежно від мети слухань має різнитися й лінія вашої поведінки. Якщо ви – організатор природоохоронних слухань, або ви присутні на слуханнях з антизабудовною метою, ваше завдання – прияти всіма силами дотриманню кожного пункту законодавства. Ідеально проведеними в плані дотримання букви закону зборами мені видається зібрання ініціативної групи щодо референдуму про усунення з поста мера міста і Київради у 2006 р. Тоді організатори доклали усіх зусиль, щоб повести слухання з дотриманням усіх пунктів і вкластися при цьому у відведений час. Утім, ці збори – з дещо іншого жанру, аніж громадські слухання, і мали вони виразний політичний відтінок. Досить чітко проведеними стали громадські слухання взимку 2007 р. по вул.Гончара. Організатори уникали зайвого шуму в залі, провокацій (яких, на щастя, не було) та інших перешкод для проведення слухань.

Якщо ви – гість на слуханнях, і вони мають чітко спрямовану антигромадську мету – забудова тієї чи іншої зеленої ділянки, ваше завдання будь-що взяти частку контролю над тим, що діється. Пам’ятайте, що усі ваші дії як представника громади законні (якщо ви самі стежите за їх законністю), між тим дії інвестора – майже ніколи не відповідали в усьому букві закону.

При цьому існує два нюанси. Якщо ви обізнані із проблемою, що розглядається на слуханнях, всіма силами намагайтеся перейняти ініціативу – просіть виступу на початку слухань, задавайте питання, переконуйте присутніх у недоцільності забудови. На жаль, часто, чим сильніший у вас голос, тим більше ефекту від ваших промов ви досягнете. Тож тренуйте вокальні дані. J Методи радикального недопущення незаконному голосуванню розглядатимуться у розділі «Чи маєте ви право виступати на слуханнях?». Іноді виникає нагальна потреба вдатися й до них.

Якщо ви не обізнані з проблемою або слухання проводяться на тему, нейтральну щодо забудови (впорядкування ЖКГ, зміна об’єкта власності без забудови, транспортні проблеми і т.ін.), задавайте питання – і фіксуйте все, що діється на слуханнях. Ви маєте повне право задати питання, які вас цікавлять, навіть якщо ви перший раз у цьому районі і перший раз чуєте про об’єкт, доля якого вирішується. Потім це додасть вам аргументів у спілкуванні зі ЗМІ – або коли ви самі станете ЗМІ.

Ніколи не буває нейтральних забудов. Навіть якщо будинок зводиться на місці знесеного, ретельно зважуйте, що пропонують вам натомість забудовники – чи має він ту ж саму кількість поверхів (зазвичай будинки з 9-поверховних «нарощують» до 24-поверхових), на скільки зросте населення мікрорайону, як вирішена проблема каналізації, забезпечення соціальними послугами, загазованості місцевості і т.ін. Зазвичай на стадії розробки проекту жодна з таких проблем не вирішується, а на питання по демографічне перевантаження м. Києва забудовники відповідають гордим мовчанням. Бийте на це, використовуйте момент того, що ви обізнані із загальною ситуацією в Києві краще, ніж вони, або принаймні готові про це казати – а вони ні. Пам’ятайте: це – бариги, що прийшли до профанів у бізнесі висловити своє ставлення до них. Вони такими закономірно стали в умовах сучасної України. Але це не заважає їх нестримно критикувати.

Не обов’язково ставитися до забудовника як до кровного ворога. Це люди, що роблять свій бізнес, єдина їхня особливість – у сучасній системі влади-бізнесу, що склалася в Україні і дає їм в руки повну безвідповідальність. Пам’ятайте: вони отримали необмежену свободу дій завдяки хабарям. Тож ваше завдання – показувати усю незаконність їхніх дій, «виводити на чисту воду».
Врешті-решт, якщо забудовники ображає вас особисто, нехай про це завтра ж дізнається увесь Київ, а ще краще нехай завтра ж буде поданий позов на нього – це навряд чи піде на користь цій людині. Подбайте про присутність поруч свідків (друзів, знайомих).

Головне, пам’ятайте: ви – еталон поведінки. Ви гарантуєте своєю присутністю замученість громадськості та те, що про слухання буде сповіщено усю територіальну громаду міста. Усі ваші дії мають в точності відповідати букві закону.

Як ви дізнаєтесь про громадські слухання?

Добре, якщо вас повідомили про заплановані слухання друзі чи сусіди. Або ви побачили оголошення на дверях будинку. Як правило, такого не станеться Інформація про слухання публікується в офіційній місцевій газеті, яку, як правило, активні верстви населення не читають. Це неправильно, і таку газету треба час від часу переглядати.

Чим відрізняються громадські обговорення від громадських слухань?

Розрізнення між ними взяте фактично з курсу формальної логіки: громадське обговорення – це більш широке поняття, громадські слухання – поняття більш вузьке. Загальною процедурою, що дозволяє врахувати громадську думку при прийнятті рішень, є громадське обговорення. Частиною громадського обгорнення як процедури є громадські слухання. Вони вже проводяться в даному конкретному місці.
Не слід дослуховуватися до заяв, буцімто на слуханнях можна проводити голосування, а на обговореннях – ні. Такі твердження є нонсенсом, оскільки слухання – це і є частина обговорень, і не існує двох видів громадських заходів – слухань та обговорень. Голосування має бути проведене в будь-якому разі, але тільки якщо слухання проведені з додержанням усіх норм законодавства.

Що таке територіальна громада міста?

Це – ми самі, це – кожен із нас. Теоретично це кожен громадянин, що має київську прописку та активно чи пасивно бере участь у житі міста. Практично це кожен, хто висловив бажання бути присутнім на слуханнях. Йому це не байдуже – отже, він (вона) на певний час стає громадянином Києва. Про нюанси участі не-киян у голосуванні, що відбувається на слуханнях обов’язково, мова піде далі.
Статут територіальної громади м. Києва дає наступне визначення цьому поняттю:

територіальна громада міста Києва є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень.
Важливо знати, що (згідно Статуту):

– громадяни України, які мешкають на території міста Києва, реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до територіальної громади міста Києва, яка визначається без будь-яких обмежень і незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на території міста Києва, мовної чи іншої ознаки.

– право на участь у прийнятті рішень з питань місцевого самоврядування у місті Києві мають громадяни, яким чинним законодавством України надано право голосу. Таке право, згідно Закону України «Про вибори», надається з 18 років.

Визначення та права територіальної громади в інших містах регулюються місцевими статутами, якщо вони законодавчо прийняті. В будь-якому разі вас не мають права не пустити на слухання будь-які особи, хай навіть посадові, посилаючись на те, що ви мешканець не цього району/дільниці міста – ви член єдиної територіальної громади цього міста, і крапка.

Хто такі провокатори та «парашутисти»?

З досвіду громадських слухань та обговорень провокаторами та т.зв. «парашутистами» є люди, котрі прийшли на слухання з метою виступити та проголосувати на користь забудовника/фірми, який вигідний той чи інший результат слухань. Вони – найняті за гроші речники чи безсловесні виконавці волі забудовника. Таких людей можна відрізнити по тому, що зазвичай вони тримаються вкупі, часто агресивно себе поводять, аргументи їх на користь знесення тієї чи іншої зеленої зони зазвичай стандартні – це те, що вона «бомжатник», неприбрана територія, територія, небезпечна для здоров’я місцевих мешканців, неестетична, «нема грошей на утримання» і т.ін. Аргументи варіюються з огляду на конкретну проблематику слухань та місце проведення.

Бувають і більш виточені методи впливу з боку провокаторів, коли людина з їх числа висловлює зовнішню згоду з думкою захисників зеленої зони, але в процесі виступу поступово наводить аргументи «за» забудову. Часто це цілком інтелігентні люди, що можуть навіть користуватися авторитетом у громади, але до яких підібрали грошовий «ключик» забудовники. Утім, після таких слухань ви будете знати приблизний грошовий еквівалент ціни такої людини.

До провокаторів можна віднести і наділених більш «високими» повноваженнями лобістів забудови – депутатів, чиновників і т.ін. Часто з їх уст звучать запевнення у якнайскорішому «створенні раю на землі» (іноді так дослівно і говориться), некомпетентності та «недосвідченості», а то й «малолєтстві» противників забудови , промови-затягування часу на користь забудовника і т.ін. Не завжди щирим є навіть депутат або чиновник, що на словах проти забудови – він цілком може слугувати конкуруючій фірмі, що бореться за цей самий шматок землі. Утім, якщо ситуативно такий «можновладець» на стороні громади, можете частково схвалити його допомогу і довести слухання до розв’язки (але не перестарайтеся, щоб не потрапити під вплив таких «попів Гапонів»).

ПРИКЛАД

Термін «парашутисти» почутий від головного координатора громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» Віталія Черняховського стосовно осіб, що привозяться забудовниками – часто централізовано – навіть з іншого населеного пуночку (скажімо, село Жуляни чи м.Бровари) спеціально з метою зірвати слухання (якщо вони не на користь фірмі) або перетягнути кількість голосів на користь забудовника (якщо ініціатор – сам забудовник). Такі люди не йдуть ні на який контакт з природоохоронцями чи громадою, тримаються окремо та зникають, як тільки було проведене голосування – зазвичай з їх чисельною перевагою. Таким людям менше за все має сенс роздавати який-небудь агітматеріал, спрямований проти забудови – будьте впевнені, що сьогодні такі листівки чи газети обов’язково з’являться в службі безпеки тієї чи іншої забудовної фірми.

Синонім «парашутистів» – назвисько «роботи», винайдене «активним мешканцем» Солом’янки Тімуром Ібраімовим після слухань в с/ш № 43 5 жовтня 2006 р. Таке прізвисько стосується безсловесної маси присутніх на слуханнях провокаторів, що ніяким чином не видають себе, окрім скептичних посмішок та свого фінального голосування.

Бували випадки, коли провокаторів викривали і прилюдно прохали їх покинути приміщення, і в одному випадку так і сталося – на слуханнях у с/ш №60 9 листопада 2006 р. Тоді провокатори переконалися у значній чисельній перевазі протилежної сторони і під голосні викривальні промови мешканців покинули приміщення. В результаті спустіло як мінімум 30 місць у залі.

Методи боротьби з провокаторами – прилюдне оголошення про їх присутність у залі. Небажано прохати або примушувати їх покинути приміщення, якщо вони поводять себе неагресивно – вони такі самі представники громади Києва і мають такі ж права перебувати на слуханнях, як і ви. Саме з огляду на присутність провокаторів слід забезпечити вашу чисельну перевагу на слуханнях заздалегідь. Не слід позбавляти їх слова, якщо у якогось «робота» раптом прокинеться бажання говорити. Слід давити їх аргументами і називати по імені організаторів провокації, якщо вони вам відомі.

Якщо провокатори переходять межу дозволеного і чинять фізичне насильство – не слід залишатися осторонь. Слід навести лад своїми силами (якщо відсутні представники міліції), фіксуючи, бажано на відео чи фотокамеру, усі правопорушення, спричинені провокаторами. Застосовуйте фізичну силу – провокатори не бояться нічого, окрім кулаків, що б’ють їх безпосередньо. Автор не закликає до злісного хуліганства, що карається Кримінальним кодексом, але ви маєте повне право на самооборону. З приводу бійок, образ честі і гідності чи агресивної поведінки з боку провокаторів складається тут-таки, на місці, акт, підписаний усіма свідками, та заява потерпілих (якщо такі є) і негайно подається до місцевого відділення міліції.

ПРИКЛАД

Взагалі запрошуйте міліцію зазделегідь, якщо ви організатор слухань. Це робиться шляхом зазначення у заявці слухань фрази «Просимо забезпечити присутність представників МВС на місці проведення слухань…». Буде вельми корисно. Прецедент – намагання невідомих осіб проникнути на територію конференц-залу, арендованого у Президент-готелі «Київський», перед зборами ініціативної групи з проведення референдуму з метою відставки мера Києва, 23 грудня 2006 р. Проникненню можливих провокаторів запобігли саме силами міліціонерів. «Їх (осіб) не було в списках зареєстрованих, вони не могли чітко пояснити мету свого візиту, дехто взагалі не мав документів, що посвідчують особу» (за інформацією видання політичної партії «Велика Україна» «За! Улюблене місто»)..
Утім, на слуханнях 5 жовтня 2006 р. у с/ш №43 міліціонери просто… Зникли з залу, полишивши громаду на розправу з боку провокаторів. Вочевидь, вони були зайняті іншою, важливішою справою – арештом вже згадуваного Т.Ібраімова, а не захистом конституційних прав громадян .

Розгляд акту чи заяви про порушення чинного законодавства залежить від ступеню корумпованості місцевого відділка міліції та хвилинного настрою інспектора, що займається даною справою. Зазвичай аргументація праціваників міліції проста – «нема складу злочину, а якщо навіть є, ми не маємо повноважень відміняти результати слухань». Щодо результатів – повноваження такі, за словами працівників МВС, має тільки суд. Але ж райвідділ міліції має право привернути до відповідальності осіб, винних у злісному хуліганстві та інших порушеннях, що можуть статися на слуханнях..

І, нарешті, не піддавайтеся самі на провокації. У відповідь на матюки, погрози чи намагання розпочати бійку не слід відповідати тим самим та загострювати ситуацію. Насильство з вашого боку доцільне лише як самооборона. В такому разі воно вельми корисне для того, щоб показати силу ваших переконань людям, які іншої мови не розуміють. Інакше ви дасте забудовнику ще один аргумент для тверджень про «беспредел» на слуханнях і дасте привід для оголошення їх недійсними.

У разі вимог з боку охорони, котра перебуває на стороні забудовників, стерти фото чи аудіозаписи – особиста порада: слід втікати з місця подій і ні в якому разі не стирати. Для цього треба забезпечити відступ і йти на слухання принаймні вдвох.

Що робити, якщо на слуханнях присутні нетверезі особи?

Попрохати вийти з залу і не чинити перешкод слуханням, якщо вони чинять такі перешкоди. Якщо вони поводять себе агресивно – вивести з залу силоміць. Підстава – ст. … Кримінального Кодексу, яка взагалі забороняє цим особам бути присутніми у громадських місцях.

Часто такі особи ніякої шкоди не чинять, і примусити їх не казати зайвого можна методами простого усного впливу.

Чи маєте ви право виступати на слуханнях?

Так. Підстава – ви представник/ця територіальної громади міста Києва – більш загально – або компетентна у справ особа (називайте свою посаду при виступі) – більш конкретно. Відмова у виступі розцінюється як порушення процедури слухань.

Перед виступом бажано на самому початку слухань повідомити про намір виступити секретаря слухань, оскільки регламент часто обмежений по часу і список виступаючих складається зазделегідь. Будьте готові до численних запитань, критики, несхвалення і т.ін. Наводьте побільше фактів і нормативних актів, що підтверджують вашу правоту, абстрактні заяви на зразок «Киев не резиновый» і «Всі ми маємо берегти природу» часто не сприймаються. В кожному місці існує конкретний намір порушення законодавства інвестором, і при забудові зелених зон найчастіше, як показує досвід, порушуються такі нормативні акти: Конституція України, Червона книга України, Орхуська конвенція, Генеральний план розвитку м. Києва, Екологічна угода міст, Європейська ландшафтна конвенція, ДБН (норми відступу від траси, від водойми і т.ін.).

В процесі виступу не піддавайтеся на провокації та не відповідайте на дурні питання на зразок «А ви з якого району?» та «Де ви народилися»? Це не має жодного значення, я якщо ви проживаєте в місті Києві і є членом його територіальної громади. Врешті-решт, якщо ви зацікавлені у присутності на слуханнях, але не мешкаєте в Києві, ви як громадянин України може бути присутніми в залі, але при цьому не матимете права тільки голосувати. Утім, не слід афішувати подібні міркування перед недоброзичливо налаштованою публікою. Якщо слухання проводяться без мандатів, проконтролювати, чи голосуєте ви, чи ні, не можна ніяк (окрім як вивести вас із зали, що є порушенням законодавства), тож питання про те, чи ви мешканець Києва, не має жодного сенсу.

Якщо ви бачите порушення в ході проведення слухань, негайно просіть про виступ – вам мають дати принаймні хвилину в межах регламенту. Пам’ятайте, що про неможливість голосування слід встигнути повідомити до того, як таке недійсне голосування відбулося, а не постфактум, щоб замовник (ініціатор слухань) не мав законних підстав внести дані про голосування до протоколу. Якщо він таки їх внесе, але ви попередили про незаконність голосування присутніх, такі результати сміливо можна оскаржувати в суді та стверджувати про це у пресі.

Якщо перешкодити голосуванню усним впливом неможливо, застосовуйте інші методи. Наприклад, вимикайте світло в залі (метод простий, дешевий і не підпадає під статтю «злісне хуліганство» Кримінального Кодексу), вимикайте апаратуру та мікрофони у забудовника (більш радикальні методи), принаймні старайтеся не пошкодити цю апаратуру. В разі повної безвиході – відберіть мікрофон та не дайте забудовнику можливості задати сакраментальне запитання – «Хто за?» Якщо мікрофона немає в принципі, вважайте, що засоби впливу, окрім усних, вичерпані – ви не можете бити забудовника або ведучого слухань. Пам’ятайте, що часто все вирішується протягом кількох секунд, і важливо не прогавити момент, коли забудовник іде на порушення законодавства.

Зазвичай присутні, включаючи ініціаторів слухань, не знають жодної нормативної бази. Тож сміливо цитуйте закони та посилайтеся на них в усіх спірних випадках, що виникають.

Як уникнути чисельної переваги провокаторів?

Проведіть підготовку до слухань. Принаймні за три-чотири дні розповсюдьте листівки з запрошенням на слухання. Якщо про них повідомлено у ЗМІ, це додасть шансів збільшити явку. Якщо слухання актуальні для громади – це дає ще більше шансів. А вивішені у вечір перед слуханнями, такі оголошення просто не будуть прочитані ніким із мешканців.

Оптимальний час проведення слухань – 19:00. Принаймні усі держслужбовці, що працюють з 9 до 18:00 та хотіли б прийти, вже не на роботі. Ще кращий час для проведення – субота, приблизно 12:00. Громаду такий час «не напрягає». Середня тривалість кожних слухань – від 2 до 4 годин, і це слід враховувати.

Передавати запрошення на слухання можна й усно – служба «одна бабка сказала» в своєму дворі має спрацьовувати, тим більше якщо, наприклад, консьєрж – людина зацікавлена і розповість усім мешканцям про захід.

Майте на увазі, що чим більше листівок наліплено повсюдно, тим більше вони кидаються в очі. Нехай вас не гризе совість за заліплені паркани – представників партії «Європейська столиця» совість на початку 2006 р. явно не гризла, а плоди їхньої справи спостерігалися киянами на усіх стінах ще рік. А чистота парканів нічого не варта порівняно з чисельною перевагою мешканців на слуханнях і – в результаті – збереженням конкретної зеленої зони.

ПРИКЛАД

Утім, досвід показує, що найбільша явка – на ті слухання, які стосуються безпосередніх проблем людей: завалиться чи не завалиться той чи інший будинок, чи відремонтують квартири, чи видадуть нові (така дивна наївність інколи приводить на слухання процентів 30 громадян), коли, нарешті, відремонтують в районі «хрущовки» і т.ін. Матеріальні питання дуже посилюють інтерес до слухань. На жаль, суто з ідейних причин кияни рідко ходять на такі заходи – хіба що після потужної всеміської кампанії, як це сталося зі слуханнями по вул. Гончара 10 лютого 2007 р. Утім, усе залужить від часу та «ідейності» мешканців того чи іншого району.

Важливе побажання, пов’язане з темою тривалості слухань – ні в якому разі не покидайте аудиторію до проведення голосування. Принаймні старайтеся бути присутніми на час проведення підсумкового голосування. Причина – якщо терпець уривається у вас, то у куплених за гроші провокаторів терпець не урветься ніколи. Слухання можуть тривати до дев’ятої, десятої годин вечора, перериватися численним провокаціями, але ваше завдання – стійко досидіти до самого кінця і проголосувати проти знищення зеленої зони/культурної пам’ятки, сприяти всіма силами проведенню законних слухань. Ваш голос – це ваш маленький, але вагомий внесок до боротьби за довкілля та владу громад, а не бізнесу. Не завжди важливо потрапити точно на початок слухань – якщо ви на роботі до шостої або сьомої, це цілком вас виправдовує. Але зустріти кінець слухань ви зобов’язані – задля чисельної переваги громади, а не провокаторів.

Тривалість проведення слухань

Від 2 до 4 годин. 2 години – це абсолютний мінімум. Майте на увазі, що треба дати час на обрання секретаря, голови та лічильної комісії, час на голосування по кожному з цих питань (бажано окремо), виступ замовника, архітектора та інших посадових осіб (від 2 до 4 осіб зазвичай), виступи громадян, питання до громадян, врешті-решт, підсумкове голосування. Готуйтеся, що питань може виникнути багато. Часто час затягується особами, що вирішили показати свої «понти» і не вносять до процесу обговорення жодного конструктиву.

ПРИКЛАД

Так сталося, наприклад, під час слухань по Андріївському узвозу в Будинку архітектора 28 вересня 2006 р. Невідомі та зовсім «неадекватні» громадяни свідомо зривали слухання дикими вересками та звинуваченнями головуючого у некомпетентності. Припинився викликаний ними безлад, лише коли громадяни покинули приміщення, назвавши наостанок присутніх представників адміністрації найбільш неприємним для них виразами.

Пам’ятайте, що таких собі слід негайно примушувати висловити щось конструктивне (пропозиції, конкретні запитання) або мовчати. Вони мають право на висловлювання, але в межах регламенту і без образ інших осіб. Слід всіма силами уникати розмов на підвищених тонах. Такі репліки створюють зайве «гудіння» в залі і сприяють нагнітанню атмосфери балагану, а не слухань. На слуханнях щодо можливості забудови автотранспортного підприємства «Побут» 22 лютого 2007 р. автор сам переконався, яке відчуття ілюзорності того, що діється, викликає спільний крик ста п’ятдесяти людей, коли кожен кричить на свою тему. Слід усіма силами уникати цього, і головний засіб – перервати крики в зародку, не даючи слова тим, хто починає зриватися на підвищений тон. Як відрізнити грубий крик від конструктивних пропозицій – видно буде в ході самих слухань.

Не давайте перебивати того, хто виступає. Це стає детонатором шуму в залі та затягує час. Усе, що слід доповнити, ви матимете можливість доповнити, коли настане черга запитань до виступаючого. Перебивати можна і потрібно лише людину, що свідомо порушує законодавство – скажімо, намагається провести голосування без обрання лічильної комісії чи не маючи на це право з огляду на статус зібрання.

Як оптимально і досконало обрахувати голоси учасників слухань?

На громадських слуханнях постає потреба підрахунку голосів при голосуванні. Коли кількість учасників перевалює за 100 чоловік, гарантувати правильність підрахунку стає дуже важко. Найпростіше це зробити, якщо ряди в залі будуть розділені між окремими членами лічильної комісії. Нехай двоє рахують голоси рядів 1-5, ще двоє – 6-10 і так далі. Після підрахунку, член лічильної комісії звіряються, чи у них вийшли однакові цифри.

Чи маєте ви право фотографувати/записувати на відео/вести свій протокол слухань?

Так. Це право гарантується вам ст. 9 Закону «Про інформацію» під назвою «Право на інформацію»:
«Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. … Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України».

Також ви маєте право вести такі записи, виходячи з норм Орхуської конвенції.

Зафіксована відповідна норма і у ст. 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» («Повноваження громадських об’єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища»): «Громадські природоохоронні об’єднання мають право … вільного доступу до екологічної інформації; (Пункт “д” частини першої статті 21 в редакції Закону N 254-IV від 28.11.2002).
Дана норма діє, якщо ви присутні на слуханнях як представник природоохоронної організації.

В жодному разі не піддавайтеся на вимоги тих, хто проводять слухання, стерти той чи інший запис. Уся інформація, що афішується на слуханнях, у тому числі схеми з Генплану м. Києва, не є секретною, як би вам не доводили протилежне.

Крім того, ви маєте право вимагати у людини, яка веде відео- чи фотозйомку слухань, ці записи, виходячи із вимог Закону України „Про інформацію”. Саме цю статтю порушив 9 листопада 2006 р. представник громадської організації «Громадський актив Києва», відмовивши автору надати навіть у майбутньому відеозапис, де автор фігурував як учасник слухань.
Бажано вести короткий конспект або протокол перебігу подій та виступів на слуханнях, якщо у вас нема записувальної техніки. Це знадобиться під час інтерв’ю ЗМІ, в процесі написання листів до державних установ та в разі оскарження в суді легальності слухань. Точність фіксації подій ще ніколи не завадила швидше довести свою правоту та висловити свої аргументи фальсифікаторам слухань.

Як обирається лічильна комісія?

Лічильна комісія обирається хронологічно після обрання голови та секретаря слухань з числа місцевих мешканців. Має бути поставлене питання до залу: хто хоче виставити свою кандидатуру. Одні громадяни можуть пропонувати кандидатури інших громадян. Можливе самовідведення – відмова від участі у комісії.

Слід обрати голову комісії та визначити кількість її членів з огляду на кількість присутніх. Зазвичай одна людина бере на себе декілька рядів для зручності підрахунку. Домовтеся попередньо про такий розподіл «зон покриття».

У разі розходження даних обов’язково оголосіть перерахунок голосів. Мешканцям з огляду на таку можливість не варто покидати місце проведення слухань відразу після закінчення голосування – цілком можливо, що ви голосуватимете ще і ще.

Автор брав участь у слуханнях, на яких переважною більшістю голосів членами лічильної комісії було висловлено недовіру голові комісії. Таке цілком може статися, якщо дані підрахунку, надані головою, різко відрізняються від даних підрахунку, наданих членами комісії. Врешті-решт, завжди може статися так, що комісія буду розділена на симпатиків забудови та противників її. Головне – щоб перші не узяли контроль над комісієї повністю у свої руки і не становили її більшість.

Чи мають право брати участь у слуханнях представники іншого району?

Так, мають. Підстава – Статут територіальної громади м. Києва, ст. … . Зазвичай на слуханнях присутні безліч сторонніх осіб – працівники підприємства чи установи, де проводяться слухання, провокатори або «парашутисти», представники громадських організацій, СБУ-шники, журналісти. Усі вони мають право брати участь і навіть голосувати (окрім журналістів – зазвичай їм не видається – в разі його наявності – мандат). Часто це грає на руку забудовникам, і ними за 50 гривень чи в примусовому порядку приводиться відповідний «кворум». Як такої ситуації уникати – див. розділ «Як уникнути чисельної переваги провокаторів?»

Якщо людина не з Києва, вона має право виступати, але не голосувати. Підстава – вона не представник територіальної громади.

Вам ні в якому разі не можуть відмовити у доступі на слухання. Під жодним приводом. Слухання не є дійсними, якщо на них не були допущені всі бажаючі представники територіальної громади. Якщо так сталося, слід негайно подати скаргу до місцевої РДА, прокуратури або подавати в суд.

В разі відсутності у вас паспорту та вимоги вписати номер такого пред’явіть будь-який документ (якщо вис студент/ка – у нагоді стане студентський квиток). Принаймні, номер, що можна зафіксувати в листі реєстрації, має стояти на будь-якому паперовому документі.

А взагалі – краще дотримуватися усіх норм і бути прикладом для інших.

Строки попереднього анонсування слухань

Про проведення слухань оголошується не менш ніж за 10 днів до дня їх проведення у місцевій пресі. Якщо, наприклад, про слухання оголошено у газеті за 11 число, а слухання проводяться 20 числа, вони є недійсними.

Тактика відсутності оголошень зазделегідь часто застосовується забудовниками – про слухання дізнаються в результаті випадково, у вечір перед проведенням, в той самий день… Ясна річ, зібрати команду противників забудови та охочих висловити праведний гнів з приводу знищення зеленої зони вже немає часу.

ПРИКЛАД
Класичний приклад такого саботажу – слухання у приміщенні лікарні №4, 2006 р., коли про їх проведення громада дізналася 10 листопада ввечері, або слухання 20 квітня 2007 р. з приводу забудови Урицького 37А, коли про слухання не оголошувалося зазделегідь взагалі, а заявка з проханням про їх проведення була подана ініціаторами – ТОВ «Кийбуд» – за 8 днів до проведення.

Як проводиться голосування під час слухань?

Найвідповідальніша і найважливіша частина громадських слухань – це підсумкове голосування. Проводиться воно за чіткою схемою: спочатку питання «Хто за … ?» (зачитується повний текст резолюції слухань, без ніяких скорочень; недопустимі простої питання на зразок «Хто за?»). Потім питання «Хто проти?» (зачитується в будь-якому разі, навіть якщо нібито очевидно, що рішення прийнято одноголосно). Потім питання «Хто утримався?». Іноді головою слухань або іншою людиною, що зачитує питання, змінюється черговість питань – це не є бажаним.
Результати підрахунку оголошуються від імені рахункової комісії відразу.

Аналогічно проводяться всі інші голосування. Якщо процедуру цю не скорочувати до однієї репліки «Хто за? Ааа…Всі одноголосно!», не буде ніяких підстав сумніватися в тому, що слухання дійсні, принаймні за цією ознакою.

Чітко й голосно оголошуйте зміст питання. Це – гарантія того, що не буде перепитувань і зайвого галасу в залі.

Підсумовуючи усе вищесказане та роблячи деякі висновки з подій 2004-2007 років довкола забудов та знищення природного обличчя міста Києва, я хочу сказати наступне.

У даному розділі були описані порівняно мирні методи боротьби – спостереження та участь у громадських слуханнях, що зводяться до словесного переконання у незаконності забудови та накопичення фактажу – доказів незаконної діяльності ворогів природи та населення міста. Однак існує й ширший погляд на дані проблеми.

Станом на середину 2007 року природоохоронні спільноти та організації постали перед необхідністю суттєвої зміни тактики своєї діяльності. Час показав явне ігнорування можновладцями та представниками бізнесу відкритих виступів проти їхньої політики. Активістів залякують, як на Солом’янській, активістів б’ють, завдаючи тяжких травм, як на Шовкуненка, Малишка та Березняківський, врешті-решт, активістів просто ігнорують. Голос громади чують лише інколи і завдяки колосальним зусиллям цієї громади. Це, однак, не має бути поштовхом для того, щоб здатися, опустити руки та «жити життям обивателя». Необхідно усвідомлювати, що епоха «обережних» та суто ненасильницьких акцій минула. Нині бізнес, що злився з криміналітетом, не боїться нічого, що не завдає фізичної шкоди фірмі-забудовнику чи особисто відповідальному за злочин чиновнику. Тому автор вважає за доцільне розподілити сферу діяльності серйозної природоохоронної організації, що береться за боротьбу з оргзлочинністю, злитою із владою, на дві сторони – відкриту та тіньову. Відкрита займається медіа-активізмом, інформаційними приводами, пропагандою природоохоронної діяльності, науковими дослідженнями та просвітою населення. Тіньова має займатися акціями прямої дії – знищенням техніки, відстоюванням прав громадян із зброєю в руках (доцільно відродити групи самооборони в сьогоднішньому Києві – інакше побиття мирних громадян повторюватимуться і корелюватимуть зі зростанням нахабності забудовників), а також тим, що у 80-х роках назвали екотажем. Це шлях напів- чи нелегальний, але він набагато ефективніший навіть за медіа-активізм. Якщо ми не маємо змогу змінити систему корупції в корені – усунути всіх чиновників і поставити нових – ми маємо усувати принаймні її наслідки. Пряма дія має обов’язково супроводжувати правові методи боротьби – постійно підтримувати, наприклад, ті ж самі судові процеси. Ми маємо усвідомлювати, що почуття та міркування гуманізму відступають у справах захисту громадян та охорони природи на другий план. У Києві йде війна. А методи на війні, як відомо, варіюються у дуже широкому масштабі.

Природоохоронцям теж слід обирати ці методи – і не всюди вони вписуватимуться в рамки існуючого закону. Тому є потреба описати докладно ці методи у окремому виданні.