Як стало відомо з листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 22629/11/10-09 від 28 грудня 2009 р. на інформаційний запит щодо Дозволу на утримання червонокнижних дельфінів в Донецькому дельфінарії «НЕМО» Донецькій Міській Громадській Організації «Гуманіст»: «Донецький дельфінарій не звертався до Міністерства з приводу надання дозволів на вилучення з природного середовища дельфінів».
Як стверджують співробітники Донецького дельфінарію «НЕМО» у численних інтерв’ю ЗМІ, дельфіни є врятованими. Пан Віталій Вікторович, арт – директор Київського дельфінарію каже з цього приводу в інтерв’ю радіо «Свобода»: “Що робити з дельфіном, якого викинуло на сушу? Залишити – хай гине чи забрати і реабілітувати його? У такого дельфіна (як і в людини), починаються проблеми з психікою, він уже не виживе у дикій природі. Наш Одеській дельфінарій – це, так би мовити, центральна служба з порятунку дельфінів. От вони цим і займаються. Виїжджає команда, забирає дельфіна, відвозить у спеціальні басейни, там його повертають до життя”. (джерело: http://www.radiosvoboda.org/content/article/1898360.html)
Так, порятунок дельфінів – благородна місія, яку захисники природи лише підтримають. Однак, врятувавши і вилікувавши дельфіна і не маючи Дозволу на вилучення дельфіну з природного середовища, випустити його назад до моря. І у дикій природі дельфін виживе, якщо курс «реабілітації» не занадто затягнули.
Якщо дельфіни хворіють, то чи правомірно примушувати їх виступати? А, головне, якщо дельфіни хворіють, як можна допускати плавання людей з хворими дельфінами?! Відповідей на ці питання від працівників дельфінарію немає.
Проте, більш цікавим лишається факт того, що попри відсутність дозвільних документів на дельфінів, Міністерство охорони навколишнього природного середовища не вживає жодних заходів з припинення їх експлуатації у дельфінарії.