українською
1 МІЖНАРОДНА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ШКОЛА з заповідної справи «Борейко-Войцеховського» пройшла 26-27 листопада в Києві

Перша міжнародна заповідна школа була організована провідними екологічними організаціями України (Київський еколого-культурний центр, http://ecoethics.ru/) і Польщі (Майстерня в інтересах усіх істот, Pracownia na rzecz Wszystkich Istot, http://pracownia.org.pl /) виходячи з необхідності підготовки грамотних, широко освічених як в теоретичних, так і практичних, аспектах охорони природи фахівців. Реалізація подібних заходів є необхідною в умовах практично повної відсутності подібного професійної освіти у ВНЗ нашої країни (http://ecoethics.ru/polozhenie-o-zapovednoy-shkole-boreyko-voytsehovskogo/). Ідея проведення цієї школи вперше була висловлена на одному з природоохоронних семінарів видатним вченим, к.б.н. А. І. Дулицький, який запропонував провести її за прикладом вже тривалий час існуючої Теріологічної школи – творіння іншого талановитого зоолога, к.б.н. І. В. Загроднюка (http://www.terioshkola.org.ua/). Слід також зазначити, що проведення тематичних шкіл зарекомендувало себе з найкращого боку. До такої форми спілкування передачі підходів та ідеології від старшого до молодого покоління вдавалися вчені різних напрямків, досить згадати легендарний школи Н. В. Тімофєєва-Ресовского або С. П. Капіци.
У підготовці та проведенні школи був врахований досвід наших польських колег, які вже не один рік проводять подібні школи-тренінги в Польщі на базі своєї організації. Застосовано якісно новий принцип відбору учасників: на школу запрошувалися або перевірені часом, перспективні молоді вчені та природоохоронці, або молоді люди, які погодилися виконати дане їм спеціальне природоохоронне завдання. Відбір учасників не був обмежений Україною, в ній могли взяти участь також учасники з Росії (від якої на першій школі був присутній представник) та Білорусі.

Методичним підходом школи є також поглиблене вивчення ряду обраних тем. Так координатор КЕКЦ І. Парнікоза і координатор «Майстерні в інтересах усіх істот» по Люблінщині К. Войцеховський представили тему «Сучасний стан і проблеми заповідної справи в Україні і Польща», зупинившись на особливо актуальні проблеми розвитку системи особливо-охоронюваних природних територій (ООПТ). Особливу увагу було приділено можливості створення нових особливо-охоронюваних природних територій, зокрема філій природних заповідників, особливо в степовій зоні України, де для цього є достатні можливості для їх створення. Окремо було розглянуто досвід створення нових відділень Луганського та Українського степового заповідника. Особливу увагу було приділено необхідності контролю за станом існуючих ООПТ, недоцільність трансформації заказників в регіональні ландшафтні парки, а природних заповідників в біосферні. Проблема “шкідливих” тварин в Україні та Польщі була розглянута заслуженим природоохоронцем України, директором КЕКЦ В. Борейко і К. Войцеховським на прикладі вовків. Якщо в Україні існує цілий список офіційно затверджених шкідливих тварин, одним з яких є вовк, то в Польщі цей анахронізм відсутній, а вовк перебуває під суворою охороною. І це не привело до яких-небудь небезпечних тенденцій. Особливо вражаючим може бути той факт, що щорічна величина шкоди завданої вовками в Польщі дорівнює ціні однієї квартири у Варшаві. Є над чим замислитися вітчизняним природоохоронця і фахівцям.

В. Борейко представив доповідь «Розвиток ідеї абсолютної заповідності», який можна назвати класичним для виховання молодих природоохоронців, так як він заснований на уявленнях класиків заповідної справи Г. О. Кожевникова і Ф. Р. Штильмарка (дет. див. http://www.ecoethics.ru/old/m06/x413.html), активіст КЕКЦ С. Шнайдер представив захоплюючу доповідь «Охорона вікових дерев. Що може зробити кожен?». З живої, наповненої конкретними подробицями, доповіді про боротьбу за заповідання унікальних українських дерев-сатрожилів можна було зробити висновок, що охорона вікових дерев дійсно під силу кожному.

Юрист-практик, майстер своєї справи Г. Левіна (НГО Екоправо-Київ) представила наповнений практичними деталями доповідь «Досвід ведення судів на захист природи, Громадська підтримка судів на захист природи», в якому розповіла про практику 23 судових процесу у екологічних справах, які були реалізовані Екоправо-Київ і КЕКЦ. З них лише 2 були програні. З доповіді можна було зробити висновок, що судовий спосіб охорони прав природи є в сучасних реаліях одним з найефективніших. Взагалі ж в сучасних умовах без хорошої обізнаності у законодавстві та кваліфікованого юриста ефективно працювати в охороні природи навряд чи вдасться.

Доповідь В. Борейко «Досвід і методика організації довгострокових комплексних кампаній на захист природи (на прикладі акції КЕКЦ по боротьбі з капканами)» стосувався того, як повинна бути організована довготривала природоохоронна компанія. Вказано також, що діяльність з виявлення сайтів, які рекламують браконьєрські знаряддя та обстеження ринків на предмет таких знарядь під силу кожному.

Співдоповідь І. Парникози і К. Войцеховського на тему «Ідеологія і практика вітчизняних Червоних книг і досвід Євросоюзу» був спрямований на те щоб показати що країни Євросоюзу як і України мають тверде законодавство щодо охорони рідкісних видів. Ось тільки в Україні закидають, що Червона книга дуже товста (У Польщі їх три і вони сумарно товщі ніж наші дві, проте ніхто за це вибачення не просить), тоді як у Польщі діють юридично затверджені списки, до яких занесена велика частина природної флори і фауни. Також особливий акцент був зроблений на неприпустимість комерційних полювань на червонокнижні види з метою так званого отримання коштів на їх охорону.

Крім цікавої інформації та дискусій всі учасники школи відвезли з собою набори корисної природоохоронної літератури.

Опитування учасників школи показав, що школа виконала своє завдання: донесення важливих методичних і теоретичних аспектів охорони природи в реаліях наших країн.

Ось що відзначають деякі учасники школи: Євген Везігін, активіст громадської компанії «Люди за права тварин», м. Красноармійськ. Донецька область: «На школу Борейко-Войцеховського приїхав вперше. Практично всі теми доповідей проводяться на школі були мені близькі і поверхнево вивчені мною вже давно, але з вуст людей професійно йдуть шляхом природоохорони, це набувало більш конкретну і завершену форму. Дуже вразив стан справ у Польщі, і інтерес Криштофа до Українських “справ”. І хоча самі поляки вважають Україну дуже багатою країною, зрозуміло лише що нам у них ще варто вчиться. Оскільки здебільшого займався зоозахистом в міських умовах, то напевно вперше побачив наочно бракон’ерске спорядження. Отримав потрдверждення так само і крайньої необхідності і можливої ефективності правової сторони нашої діяльності, з доповіді Галини Левиной. Так само можу відзначити що два дні активних доповідей не розтягнутих в часі, і йдуть за розкладом, дуже сприяли кращому засвоюванню нової для мене інформації. Так що можу лише сказати величезне дякую всім хто виступав з доповідями і організовував школу в цьому році.”

Олена Годлевська, к.б.н, Інститут зоології НАН України, Київ: «Заповідна школа це значний крок вперед, представлена тут інформація була дуже цікава мені як фахівцю, особливо вдалим прийомом є постійне порівняння українських та польських реалій».
Лоя Власта, співробітник Ботанічного саду НАН України в м. Києві: «Мені дуже сподобалося на Школі, з’явилося доволі цілісне уявлення про заповідання. Все ж природа має право розвиватися за своїми законами, а не тільки так як цього хоче людина».

За результатами роботи школи прийнято декларацію. Розглядається також можливість у подальшому видавати праці школи.

Координатор КЕКЦ з заповідної справи та охорони біорізноманіття, к.б.н. І. Парнікоза

Резолюція перший Заповідної школи Борейко-Войцеховського

26-27 листопада 2011 р. у Києві відбулася першого україно-польська Заповідна школа Борейко-Войцеховського, в якій взяло участь 25 молодих фахівців, що представляють ДОП, а також інші громадські природоохоронні, наукові організації України, Росії та Польщі.
Школа була організована Київським еколого-культурним центром і Всепольський товариством «Майстерня на користь усіх істот». Під час Школи було прослухано і обговорено 9 доповідей, присвячених заповідної справи в Україні і Польщі, ідеології та практиці Червоних книг, проблемі захисту «шкідливих» тварин, досвіду ведення судів на захист природи, методикою організації довгострокових комплексних природоохоронних кампаній, а також роздана література з охорони природи, видана КЕКЦ і Всепольським товариством «Майстерня на користь усіх істот».

В даний час в Україну фахівців із заповідної справи та охорони дикої природи не готує жоден вуз країни. Загальнобіологічне наука (зоолог, ботанік, біолог) або екологічне (еколог) не відповідає насущним проблемам охорони дикої природи, охорони дикої життя (біорізноманіття) та заповідної справи. Тому так важлива ініціатива Київського еколого-культурного центру і Всепольського товариства «На користь усіх істот» з проведення спеціалізованих систематичних навчальних Шкіл за даними аспектам для молодих фахівців, до яких ми плануємо залучати молодих природоохоронців з Польщі, Україні, Білорусі та Росії.

Величезне значення має обговорення і пропаганда природоохоронної ідеології, звільненої від ринкових елементів і антропоцентризму і заснованої на ідеї охорони природи заради неї самої.

Учасники Школи вважають за необхідне:
– Звернутися до природоохоронця і зоозахисниками Україні і Росії з проханням підтримати кампанію КЕКЦ проти заборонених снастей шляхом очищення Інтернету від реклами капканів, мереж, отрут для кротів, кротоловок, електровудок та інших заборонених знарядь лову тварин (інструкція з цього приводу ще немає на сайті КЕКЦ www. ecoethics.ru кампанія «Боротьба з капканами»;
– Популяризувати заповідну справу і ідею абсолютної заповідності;
– Приділяти увагу питанням ідеології природоохоронного руху;
– Співпрацювати з польськими та іншими західними природоохоронцями, ламати «залізну завісу» в охороні природи;
– Виключити з природоохоронного та екологічного законодавства терміни «шкідливі» види;
– Розробити і прийняти Етичний кодекс природоохоронного руху;
– Популяризувати види диких тварин, особливо маловідомі і мають «негативний» імідж;
– Виступати проти необдуманого копіювання західних підходів у природоохоронною;
– Закликати різні природоохоронні та зоозахисні організації до співпраці та взаємодопомоги;
– Виступати проти трансформації природних заповідників в біосферні заповідники, а заказників-в регіональні ландшафтні парки;
-Звернути увагу, що:
– Юридичний (судовий) спосіб захисту природи в даний час є одним з найефективніших напрямів природоохорони;
– Природоохоронне законодавство України є недосконалим, особливо в частині охорони нерідких видів;
– Охорона вікових дерев є не тільки простим і захоплюючим напрямком практичної природоохорони, а й ефективним способом залучення нових людей до екологічної діяльності та популяризації заповідної справи;
– Кампанії на захист природи будуть ефективними тільки тоді, коли вони ретельно розроблені, довготривалі, комплексні і хід їх проведення постійно аналізується;
– Вітчизняна юридична практика повного захисту червонокнижних видів від комерційного вилучення їх із природи прекрасно себе зарекомендувала, у зв’язку з чим слід категорично не допускати спроб вилучення (полювання, риболовля, збір) червонокнижних видів для отримання грошей на їх охорону, що може привести до дискредитації вітчизняних Червоних книг (Росія, Україна, Білорусь, інші країни СНД).

Учасники Школи дякують Всепольському товариству «Майстерня на користь усіх істот», Київському еколого-культурному центру, а також В.А. Бриниху (м. Майкоп, Росія) за її чудову організацію.

Прийнято одноголосно 27.11.2011 р.