1 МІЖНАРОДНА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКА ШКОЛА з заповідної справи «Борейко-Войцеховського» пройшла 26-27 листопада в Києві
Перша міжнародна заповідна школа була організована провідними екологічними організаціями України (Київський еколого-культурний центр, http://ecoethics.ru/) і Польщі (Майстерня в інтересах усіх істот, Pracownia na rzecz Wszystkich Istot, http://pracownia.org.pl /) виходячи з необхідності підготовки грамотних, широко освічених як в теоретичних, так і практичних, аспектах охорони природи фахівців. Реалізація подібних заходів є необхідною в умовах практично повної відсутності подібного професійної освіти у ВНЗ нашої країни (http://ecoethics.ru/polozhenie-o-zapovednoy-shkole-boreyko-voytsehovskogo/). Ідея проведення цієї школи вперше була висловлена на одному з природоохоронних семінарів видатним вченим, к.б.н. А. І. Дулицький, який запропонував провести її за прикладом вже тривалий час існуючої Теріологічної школи – творіння іншого талановитого зоолога, к.б.н. І. В. Загроднюка (http://www.terioshkola.org.ua/). Слід також зазначити, що проведення тематичних шкіл зарекомендувало себе з найкращого боку. До такої форми спілкування передачі підходів та ідеології від старшого до молодого покоління вдавалися вчені різних напрямків, досить згадати легендарний школи Н. В. Тімофєєва-Ресовского або С. П. Капіци.
У підготовці та проведенні школи був врахований досвід наших польських колег, які вже не один рік проводять подібні школи-тренінги в Польщі на базі своєї організації. Застосовано якісно новий принцип відбору учасників: на школу запрошувалися або перевірені часом, перспективні молоді вчені та природоохоронці, або молоді люди, які погодилися виконати дане їм спеціальне природоохоронне завдання. Відбір учасників не був обмежений Україною, в ній могли взяти участь також учасники з Росії (від якої на першій школі був присутній представник) та Білорусі.
Методичним підходом школи є також поглиблене вивчення ряду обраних тем. Так координатор КЕКЦ І. Парнікоза і координатор «Майстерні в інтересах усіх істот» по Люблінщині К. Войцеховський представили тему «Сучасний стан і проблеми заповідної справи в Україні і Польща», зупинившись на особливо актуальні проблеми розвитку системи особливо-охоронюваних природних територій (ООПТ). Особливу увагу було приділено можливості створення нових особливо-охоронюваних природних територій, зокрема філій природних заповідників, особливо в степовій зоні України, де для цього є достатні можливості для їх створення. Окремо було розглянуто досвід створення нових відділень Луганського та Українського степового заповідника. Особливу увагу було приділено необхідності контролю за станом існуючих ООПТ, недоцільність трансформації заказників в регіональні ландшафтні парки, а природних заповідників в біосферні. Проблема “шкідливих” тварин в Україні та Польщі була розглянута заслуженим природоохоронцем України, директором КЕКЦ В. Борейко і К. Войцеховським на прикладі вовків. Якщо в Україні існує цілий список офіційно затверджених шкідливих тварин, одним з яких є вовк, то в Польщі цей анахронізм відсутній, а вовк перебуває під суворою охороною. І це не привело до яких-небудь небезпечних тенденцій. Особливо вражаючим може бути той факт, що щорічна величина шкоди завданої вовками в Польщі дорівнює ціні однієї квартири у Варшаві. Є над чим замислитися вітчизняним природоохоронця і фахівцям.
В. Борейко представив доповідь «Розвиток ідеї абсолютної заповідності», який можна назвати класичним для виховання молодих природоохоронців, так як він заснований на уявленнях класиків заповідної справи Г. О. Кожевникова і Ф. Р. Штильмарка (дет. див. http://www.ecoethics.ru/old/m06/x413.html), активіст КЕКЦ С. Шнайдер представив захоплюючу доповідь «Охорона вікових дерев. Що може зробити кожен?». З живої, наповненої конкретними подробицями, доповіді про боротьбу за заповідання унікальних українських дерев-сатрожилів можна було зробити висновок, що охорона вікових дерев дійсно під силу кожному.
Юрист-практик, майстер своєї справи Г. Левіна (НГО Екоправо-Київ) представила наповнений практичними деталями доповідь «Досвід ведення судів на захист природи, Громадська підтримка судів на захист природи», в якому розповіла про практику 23 судових процесу у екологічних справах, які були реалізовані Екоправо-Київ і КЕКЦ. З них лише 2 були програні. З доповіді можна було зробити висновок, що судовий спосіб охорони прав природи є в сучасних реаліях одним з найефективніших. Взагалі ж в сучасних умовах без хорошої обізнаності у законодавстві та кваліфікованого юриста ефективно працювати в охороні природи навряд чи вдасться.
Доповідь В. Борейко «Досвід і методика організації довгострокових комплексних кампаній на захист природи (на прикладі акції КЕКЦ по боротьбі з капканами)» стосувався того, як повинна бути організована довготривала природоохоронна компанія. Вказано також, що діяльність з виявлення сайтів, які рекламують браконьєрські знаряддя та обстеження ринків на предмет таких знарядь під силу кожному.
Співдоповідь І. Парникози і К. Войцеховського на тему «Ідеологія і практика вітчизняних Червоних книг і досвід Євросоюзу» був спрямований на те щоб показати що країни Євросоюзу як і України мають тверде законодавство щодо охорони рідкісних видів. Ось тільки в Україні закидають, що Червона книга дуже товста (У Польщі їх три і вони сумарно товщі ніж наші дві, проте ніхто за це вибачення не просить), тоді як у Польщі діють юридично затверджені списки, до яких занесена велика частина природної флори і фауни. Також особливий акцент був зроблений на неприпустимість комерційних полювань на червонокнижні види з метою так званого отримання коштів на їх охорону.
Крім цікавої інформації та дискусій всі учасники школи відвезли з собою набори корисної природоохоронної літератури.
Опитування учасників школи показав, що школа виконала своє завдання: донесення важливих методичних і теоретичних аспектів охорони природи в реаліях наших країн.
Ось що відзначають деякі учасники школи: Євген Везігін, активіст громадської компанії «Люди за права тварин», м. Красноармійськ. Донецька область: «На школу Борейко-Войцеховського приїхав вперше. Практично всі теми доповідей проводяться на школі були мені близькі і поверхнево вивчені мною вже давно, але з вуст людей професійно йдуть шляхом природоохорони, це набувало більш конкретну і завершену форму. Дуже вразив стан справ у Польщі, і інтерес Криштофа до Українських “справ”. І хоча самі поляки вважають Україну дуже багатою країною, зрозуміло лише що нам у них ще варто вчиться. Оскільки здебільшого займався зоозахистом в міських умовах, то напевно вперше побачив наочно бракон’ерске спорядження. Отримав потрдверждення так само і крайньої необхідності і можливої ефективності правової сторони нашої діяльності, з доповіді Галини Левиной. Так само можу відзначити що два дні активних доповідей не розтягнутих в часі, і йдуть за розкладом, дуже сприяли кращому засвоюванню нової для мене інформації. Так що можу лише сказати величезне дякую всім хто виступав з доповідями і організовував школу в цьому році.”
Олена Годлевська, к.б.н, Інститут зоології НАН України, Київ: «Заповідна школа це значний крок вперед, представлена тут інформація була дуже цікава мені як фахівцю, особливо вдалим прийомом є постійне порівняння українських та польських реалій».
Лоя Власта, співробітник Ботанічного саду НАН України в м. Києві: «Мені дуже сподобалося на Школі, з’явилося доволі цілісне уявлення про заповідання. Все ж природа має право розвиватися за своїми законами, а не тільки так як цього хоче людина».
За результатами роботи школи прийнято декларацію. Розглядається також можливість у подальшому видавати праці школи.
Координатор КЕКЦ з заповідної справи та охорони біорізноманіття, к.б.н. І. Парнікоза
Резолюція перший Заповідної школи Борейко-Войцеховського
26-27 листопада 2011 р. у Києві відбулася першого україно-польська Заповідна школа Борейко-Войцеховського, в якій взяло участь 25 молодих фахівців, що представляють ДОП, а також інші громадські природоохоронні, наукові організації України, Росії та Польщі.
Школа була організована Київським еколого-культурним центром і Всепольський товариством «Майстерня на користь усіх істот». Під час Школи було прослухано і обговорено 9 доповідей, присвячених заповідної справи в Україні і Польщі, ідеології та практиці Червоних книг, проблемі захисту «шкідливих» тварин, досвіду ведення судів на захист природи, методикою організації довгострокових комплексних природоохоронних кампаній, а також роздана література з охорони природи, видана КЕКЦ і Всепольським товариством «Майстерня на користь усіх істот».
В даний час в Україну фахівців із заповідної справи та охорони дикої природи не готує жоден вуз країни. Загальнобіологічне наука (зоолог, ботанік, біолог) або екологічне (еколог) не відповідає насущним проблемам охорони дикої природи, охорони дикої життя (біорізноманіття) та заповідної справи. Тому так важлива ініціатива Київського еколого-культурного центру і Всепольського товариства «На користь усіх істот» з проведення спеціалізованих систематичних навчальних Шкіл за даними аспектам для молодих фахівців, до яких ми плануємо залучати молодих природоохоронців з Польщі, Україні, Білорусі та Росії.
Величезне значення має обговорення і пропаганда природоохоронної ідеології, звільненої від ринкових елементів і антропоцентризму і заснованої на ідеї охорони природи заради неї самої.
Учасники Школи вважають за необхідне:
– Звернутися до природоохоронця і зоозахисниками Україні і Росії з проханням підтримати кампанію КЕКЦ проти заборонених снастей шляхом очищення Інтернету від реклами капканів, мереж, отрут для кротів, кротоловок, електровудок та інших заборонених знарядь лову тварин (інструкція з цього приводу ще немає на сайті КЕКЦ www. ecoethics.ru кампанія «Боротьба з капканами»;
– Популяризувати заповідну справу і ідею абсолютної заповідності;
– Приділяти увагу питанням ідеології природоохоронного руху;
– Співпрацювати з польськими та іншими західними природоохоронцями, ламати «залізну завісу» в охороні природи;
– Виключити з природоохоронного та екологічного законодавства терміни «шкідливі» види;
– Розробити і прийняти Етичний кодекс природоохоронного руху;
– Популяризувати види диких тварин, особливо маловідомі і мають «негативний» імідж;
– Виступати проти необдуманого копіювання західних підходів у природоохоронною;
– Закликати різні природоохоронні та зоозахисні організації до співпраці та взаємодопомоги;
– Виступати проти трансформації природних заповідників в біосферні заповідники, а заказників-в регіональні ландшафтні парки;
-Звернути увагу, що:
– Юридичний (судовий) спосіб захисту природи в даний час є одним з найефективніших напрямів природоохорони;
– Природоохоронне законодавство України є недосконалим, особливо в частині охорони нерідких видів;
– Охорона вікових дерев є не тільки простим і захоплюючим напрямком практичної природоохорони, а й ефективним способом залучення нових людей до екологічної діяльності та популяризації заповідної справи;
– Кампанії на захист природи будуть ефективними тільки тоді, коли вони ретельно розроблені, довготривалі, комплексні і хід їх проведення постійно аналізується;
– Вітчизняна юридична практика повного захисту червонокнижних видів від комерційного вилучення їх із природи прекрасно себе зарекомендувала, у зв’язку з чим слід категорично не допускати спроб вилучення (полювання, риболовля, збір) червонокнижних видів для отримання грошей на їх охорону, що може привести до дискредитації вітчизняних Червоних книг (Росія, Україна, Білорусь, інші країни СНД).
Учасники Школи дякують Всепольському товариству «Майстерня на користь усіх істот», Київському еколого-культурному центру, а також В.А. Бриниху (м. Майкоп, Росія) за її чудову організацію.
Прийнято одноголосно 27.11.2011 р.
1-Я МЕЖДУНАРОДНАЯ ПОЛЬСКО-УКРАИНСКАЯ ШКОЛА
по заповедному делу «Борейко-Войцеховского» прошла 26-27 ноября в Киеве.
Первая международная заповедна школа была организована ведущими экологическими организациями Украины (Киевский эколого-культурный центр, http://ecoethics.ru/) и Польши (Мастерская в интересах всех существ, Pracownia na rzecz Wszystkich Istot, http://pracownia.org.pl/) исходя из сложившейся необходимости подготовки грамотных, широко образованных как в теоретических, так и практических, аспектах охраны природы специалистов. Реализация подобных мер является необходимой в условиях практически полного отсутствия подобного профессионального образования в ВУЗах нашей страны (http://ecoethics.ru/polozhenie-o-zapovednoy-shkole-boreyko-voytsehovskogo/). Идея проведения этой школы впервые была высказана на одном из природоохранных семинаров выдающимся ученым, к.б.н. А.И. Дулицким, который предложил провести её по примеру уже длительное время существующей териологической школы – творения другого талантливого зоолога, к.б.н. И.В. Загроднюка (http://www.terioshkola.org.ua/). Следует также отметить, что проведение тематических школ зарекомендовало себя с наилучшей стороны. К такой форме общения передачи подходов и идеологии от старшего к молодому поколению прибегали ученные разных направлений, достаточно вспомнить легендарный школы Н. В. Тимофеева-Ресовского или С. П. Капицы.
В подготовке и проведении школы был учтен опыт наших польских коллег, которые уже не один год проводят подобные школы-тренинги в Польше на базе своей организации. Применен качественно новый принцип отбора участников: на школу приглашались либо проверенные временем и перспективные молодые ученые и природоохранники, либо молодые люди, которые согласились выполнить данное им специальное природоохранное задание. Отбор участников не был ограничен Украиной, в ней могли принять участие также участники из России (от которой на первой школе присутствовал представитель) и Беларуси.
Методическим подходом школы является также углубленное изучение ряда избранных тем. Так координатор КЕКЦ И. Парникоза и координатор «Мастерской в интересах всех существ» по Люблинщине К. Войцеховский представили тему «Современное состояние и проблемы заповедного дела в Украине и Польще», остановившись на особо актуальных проблемах развития системы особо-охраняемых природных территорий (ООПТ). Особое внимание было уделено возможности создания новых особо-охраняемых природных территорий, в частности филиалов природных заповедников. В особенности в степной зоне Украины, где для этого имеются достаточные возможности для их создания. Отдельно был рассмотрен опыт создания новых отделений Луганского и Украинского степного заповедника. Особое внимание было уделено необходимости контроля за состоянием существующих ООПТ, нецелесообразности трансформации заказников в региональные ландшафтные парки, а природных заповедников в биосферные.
Проблема “вредных” животных в Украине и Польше была рассмотрена заслуженным природоохранником Украины, директором КЕКЦ В. Борейко и К. Войцеховским на примере волков. Если в Украине существует целый список официально утвержденных вредных животных, одним из которых является волк, то в Польше этот анахронизм отсутствует, а волк находится под суровой охраной. И это не привело к каким-либо опасным тенденциям. Особо впечатляющим может быть тот факт, что ежегодная величина вреда причиняемого волками в Польше равняется цене одной квартиры в Варшаве. Есть над чем задуматься отечественным природоохранникам и специалистам. В. Борейко представил доклад «Развитие идеи абсолютной заповедности», который можно назвать классическим для воспитания молодых природоохранников, так как он основан на представлениях классиков заповедного дела Г. А. Кожевникова и Ф.Р. Штильмарка (дет. см. http://www.ecoethics.ru/old/m06/x413.html), активист КЕКЦ С. Шнайдер представил увлекательный доклад «Охрана вековых деревьев. Что может сделать каждый?». Из живого наполненного конкретными подробностями доклада о борьбе за заповедание уникальных украинских деревьев-сатрожилов можно было сделать вывод, что охрана вековых деревьев действительно под силу каждому.
Юрист-практик, мастер своего дела Г. Левина (НГО Экоправо-Киев) представила наполненный практическими деталями доклад «Опыт ведения судов в защиту природы, Общественная поддержка судов в защиту природы», в котором рассказала про практику 23 судебного процесса по экологическим делам, которые были реализованы Экоправо–Киев и КЕКЦ. Из них лишь 2 были проиграны. Из доклада можно было сделать вывод. Что судебный способ охраны прав природы является в современных реалиях одним из самых эффективных. Вообще же в современных условиях без хорошей осведомленности в законодательстве и квалифицированного юриста эффективно работать в охране природы вряд ли удастся.
Доклад В. Борейко «Опыт и методика организации долговременных комплексных кампаний в защиту природы (на примере акции КЭКЦ по борьбе с капканами)» касался того, как должна быть организована долговременная природоохранная компания. Указанно также, что деятельность по выявлению сайтов рекламирующих браконьерские орудия и обследование рынков на предмет таких орудий под силу каждому.
Содоклад И. Парникозы и К. Войцеховского на тему «Идеология и практика отечественных Красных книг и опыт Евросоюза» был направлен на то чтобы показать что страны Евросоюза как и Украина имеют твердое законодателство относительно охраны редких видов. Вот только в Украине сокрушаются, что Красная книга очень толстая (В Польше их три и они суммарно толще, чем наши две, однако никто за это прощения не просит), тогда как в Польше действуют юридически утвержденные списки, в которые занесена большая часть природной флоры и фауны. Также особый акцент был сделан на недопустимости коммерческих охот на краснокнижные виды с целью так называемого получения средств на их охрану.
Кроме интересной информации и дискуссий все участники школы увезли с собой наборы полезной природоохранной литературы.
Опрос участников школы показал, что школа выполнила свое задание: донесение важных методических и теоретических аспектов охраны природы в реалиях наших стран.
Вот что отмечают некоторые участники школы: Евгений Везигин, активист общественной компании «Люди за права животных», г. Красноармейск. Донецкая область: «На школу Борейко- Войцеховского приехал впервые. Практически все темы докладов проводимых на школе были мне близки и поверхностно изучены мною уже давно, но из уст людей профессионально идущих по стези природоохраны, это приобретало более конкретную и завершенную форму. Очень впечатлило положение дел в Польше, и интерес Криштофа к Украинским “делам”. И хотя сами поляки считают Украину очень богатой страной, ясно лишь что нам у них еще стоит учится. Поскольку по большей части занимался зоозащитой в городских условиях, то наверное впервые увидел наглядно браконъерскую снарягу. Получил потрдверждение так же и крайней необходимости и возможной эффективности правовой стороны нашей деятельности, из доклада Галины Левиной. Так же могу отметить что два дня активных докладов не расстянутых во времени, и идущих по расписанию, очень способствовали лучшей усваивомости новой для меня информации. Так что могу лишь сказать огромное спасибо всем кто выступал с докладами и организовывал школу в этом году.»
Елена Годлевская, к.б.н, Институт зоологии НАН Украины, Киев: «Заповедная школа это значительный шаг вперед, представленная тут информация была очень интересна мне как специалисту, особо удачным приемом вляется постоянное сравнение украинских и польских реалий».
Лоя Власта, сотрудник Ботанического сада НАН Украины в г. Киеве: «Мне очень понравилось на Школе, появилось довольно целостное представление про заповедание. Все же природа имеет право развиваться по своим законам, а не только так как этого хочет человек».
По результатам работы школы принято декларацию. Рассматривается также возможность в дальнейшем издавать труды школы.
Координатор КЕКЦ по заповедному делу и охране биоразнообразия, к.б.н. И. Парникоза
Резолюция 1-ой Заповедной школы Борейко-Войцеховского
26-27 ноября 2011 г. в Киеве состоялась 1-ая украино-польская Заповедная школа Борейко-Войцеховского, в которой приняло участие 25 молодых специалистов, представляющих ДОП, а также другие общественные природоохранные, научные организации Украины, России и Польши.
Школа была организована Киевским эколого-культурным центром и Всепольским обществом «На пользу всех существ».
Во время Школы было прослушано и обсуждено 9 докладов, посвященных заповедному делу в Украине и Польше, идеологии и практике Красных книг, проблеме защиты «вредных» животных, опыту ведения судов в защиту природы, методике организации долговременных комплексных природоохранных кампаний, а также роздана литература по охране природы, изданная КЭКЦ и Всепольским обществом «На пользу всех существ».
В настоящее время в Украине специалистов по заповедному делу и охране дикой природы не готовит ни один вуз страны. Общебиологическое образование (зоолог, ботаник, биолог) или экологическое (эколог) не отвечает насущным проблемама охраны дикой природы, охраны дикой жизни (биоразнообразие) и заповедного дела. Поэтому так важна инициатива Киевского эколого-культурного центра и всепольского общества «На пользу всех существ» по проведению специализированных систематических обучающих Школ по данным аспектам для молодых специалистов, к которым мы планируем привлекать молодых природоохранников из Польши, Украины, Беларуси и России.
Огромное значение имеет обсуждение и пропаганда природоохранной идеологии, освобожденной от рыночных элементов и антропоцентризма и основанной на идее охраны природы ради нее самой.
Участники Школы считают необходимым:
– Обратиться к природоохранникам и зоозащитникам Украины и России с просьбой поддержать кампанию КЭКЦ против запретных снастей путем очистки Интернета от рекламы капканов, сетей, ядов для кротов, кротоловок, электроудочек и других запретных орудий лова животных (инструкция по этому поводу имеется на сайте КЭКЦ www.ecoethics.ru кампания «Борьба с капканами»;
– популяризировать заповедное дело и идею абсолютной заповедности;
– уделять внимание вопросам идеологии природоохранного движения;
– сотрудничать с польскими и другими западными природоохранниками, ломать «железный занавес» в охране природы;
– исключить из природоохранного и экологического законодательства термины «вредные» виды;
– разработать и принять Этический кодекс природоохранного движения;
популяризовать виды диких животных, особенно малоизвестные и имеющие «негативный» имидж;
– выступать против необдуманного копирования западных подходов в природоохране;
– призвать различные природоохранные и зоозащитные организации к сотрудничеству и взаимопомощи;
– выступать против трансформации природных заповедников в биосферные заповедники, а заказников -в региональные ландшафтные парки;
– обратить внимание, что:
– юридический (судебный) способ защиты природы в настоящее время является одним из самых эффективных направлений природоохраны;
– природоохранное законодательство Украины является несовершенным, особенно в части охраны нередких видов;
– охрана вековых деревьев является не только простым и увлекательным направлением практической природоохраны, но и эффективным способом привлечения новых людей к экологической деятельности и популяризации заповедного дела;
– кампании в защиту природы будут эффективными только тогда, когда они тщательно разработаны, долговременны, комплексны и ход их проведения постоянно анализируется;
– отечественная юридическая практика полной защиты краснокнижных видов от коммерческого изъятия их из природы прекрасно себя зарекомендовала, в связи с чем следует категорически недопускать попыток изъятия (охота, рыбалка, сбор) краснокнижных видов для получения денег на их охрану, что может привести к дискредитации отечественных Красных книг (Россия, Украина, Беларусь, другие страны СНГ).
Участники Школы благодарят Всепольское общество «На пользу всех существ», Киевский эколого-культурный центр, а также В.А. Бриниха (г. Майкоп, Россия) за ее прекрасную организацию.
Принято единогласно 27.11.2011 г.
