Природа України

Як рятують кримських грифів

Понад 10 років у Криму триває робота екологів із порятунку місцевої популяції денних хижих птахів — грифів і сипів, чисельність яких нещодавно була на критичному мінімумі.

— До середини XX століття чисельність грифових птахів у Криму була стабільною, — розповів кореспондентові «Дня» представник громадської організації «Екологія і світ» Андрій Артов. — Цьому сприяло насамперед пасовищне скотарство. На кримських яйлах паслися багатотисячні отари овець, померлі тварини ставали здобиччю грифів. Птахам не потрібно було далеко летіти від місць гніздування. Але пізніше, оскільки вівці знищували рослинність яйл, випас заборонили, а Нікітська й Бабуган-яйла увійшли до складу Кримського заповідника в 1973 році. Це різко погіршило кормову базу, чисельність птахів стала зменшуватися. Дикі копитні не могли вирішити проблему харчування — вони в Криму ніколи не були чисельними, та й живуть і гинуть вони найчастіше в лісі, де грифам побачити загиблу тварина складно, та й пролетіти в лісовій хащі, маючи розмах крил до трьох метрів, вони не можуть...

Критичному стану популяції грифів і сипів сприяв також розвал тваринницької галузі в 90-х роках. До того ж ускладнили правила утилізації померлої худоби. Це ще більше погіршило умови життя грифів. Втративши доступний і звичний корм, птахам довелося шукати їжу по всьому півострову (а, можливо, й за його межами), звертаючи увагу на смітники, дрібних загиблих тварин, навіть змій. Дорослі птахи виживали, але завести й вигодувати потомство вдавалося не всім. І чисельність грифів продовжувала різко скорочуватися...

Чорні грифи — найбільший птах Європи. Вони чудово освоїли ширяючий політ і здатні підніматися на кілька кілометрів у небо. Сьогодні в Криму живуть три види грифових птахів — чорний гриф, білоголовий сип, звичайний стерв`ятник. Стерв`ятник, на жаль, з 60-х років не гніздиться в Криму (як і в Україні в цілому), відзначаються лише його залети. Чорний гриф і білоголовий сип — мешканці гірського Криму. Розмах крил чорного грифа може досягати трьох метрів, а сипа — 2,8. Птахи мають феноменальний зір, потужний дзьоб. Величезні гнізда чорних грифів — до трьох метрів у діаметрі, приховані від цікавих очей у недоступних скельних нішах. Обидва види кримських грифових птахів охороняються в Україні. Основний документ, безпосередньо спрямований на охорону рідкісних видів у країні, — Червона книга України (ЧКУ). У 2009 році вийшло третє видання ЧКУ; в якому обом видам кримських грифових птахів присвоєно категорії «уразливий». У свою чергу, закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд» встановлюють підвищені вимоги до охорони видів, занесених до Червоної книги. Крім того, частиною українського законодавства стали ті міжнародні конвенції, до яких Україна приєдналася. Грифи охороняються Конвенцією з охорони дикої флори й фауни та природних середовищ перебування в Європі (Бернська конвенція, 1979), що підписана Україною в 1996 році, ратифікована — в 1999 р. Чорний гриф і білоголовий сип включені до Додатку 2 Конвенції (список видів тварин, що підлягають особливій охороні). Зокрема, для таких видів заборонені «всі форми навмисного вилову й утримання...» (ст. 6). Конвенція про збереження мігруючих видів тварин (Боннська конвенція, 1979) підписана й ратифікована Україною в 1999 році. Обидва види кримських грифів включені до Додатку 2 Конвенції — для видів, включених до цього додатку, передбачається укладання спеціальних угод щодо їхньої охорони. Кримські грифи охороняються й Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни й флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашингтонська конвенція, 1973), до якої Україна приєдналася в 1999 році. Вона передбачає жорсткий контроль торгівлі видами, внесеними до додатків (кримські грифові птахи включені до Додатку 2 Конвенції).

Коли кримські екологи почали операції з порятунку грифів і сипів, їх було менше двох десятків.

Тільки за останні роки екологи проводили регулярні підгодівлі хижих птахів, проведено 12 обліків, підготовлено наукові обгрунтування для розширення двох існуючих і створення двох нових заповідних територій гніздування. У результаті чисельність птахів була виведена із критичного мінімуму, однак і сьогодні їхня кількість критично мала — в Криму чорних грифів нараховується 50—60 птахів, сипів — близько 120. А птахів, що гніздяться, не більше половини від загальної кількості. З огляду на те, що пташеня в грифів одне, що виходжують вони його близько півроку, уразливість популяцій обох видів дуже висока. Громадська організація «Центр екологічного здоров`я» підготувала проект Плану дій зі збереження хижих птахів-падальників, що направлений керівництву країни й органам влади Криму. Організація також веде широку інформаційну роботу — створено фільм про кримських грифів, матеріали про них публікують кримські ЗМІ...

— Саме кормова база є основним обмеженням росту популяцій грифових птахів і сьогодні, — розповідає Андрій Артов. — Останніми роками відходи тваринницьких і м`ясопереробних підприємств є найважливішою частиною їхнього раціону. Поступове відновлення тваринництва (в тому числі — поява отар овець у степовому Криму) привело й до повільного збільшення чисельності грифових птахів. Але, крім обмеженості кормової бази, існують й інші загрози — занепокоєння й браконьєрство. З огляду на те, що гніздовий період грифових птахів припадає на весну й літо, — а в Криму це курортний сезон! — значення занепокоєння зростає багаторазово. Наприклад, під час пересувань багатотисячного загону туристів у Гірському Криму потурбовані чорні грифи можуть залишити гніздо. Ще більше занепокоєння заподіюють птахам моторизовані туристи — на джипах, мотоциклах і квадроциклах...

Браконьєри ловлять дорослих птахів, забирають пташенят із гнізд. Потім птахи опиняються в зоопарках, ресторанах, у фотографів. Найгірший варіант — птахів убивають заради виготовлення опудал. У 2006 році з п`яти житлових гнізд чорного грифа (за межами Кримського заповідника) браконьєри забрали пташенят. Скорочує чисельність і «непряме» браконьєрство — птахи потрапляють у пастки, поставлені на інших тварин, стають жертвами отруйних приманок. Свій внесок у скорочення природних популяцій кримських грифів вносять і надзвичайні ситуації — пожежі, затяжна холодна погода, сильні дощі й вітри, зіткнення. Так один із грифів потрапив у дендрозоопарк Кримського природного заповідника після зіткнення зі стіною багатоповерхового будинку.

Ці й багато інших загроз були виявлені й проаналізовані під час виконання проекту «Грифи на Кримському півострові», що виконувався в 2002—2007 роках за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. Крім оцінки загроз, екологи організували облік і підгодівлю птахів, виявили нові місця гніздування, почали ведення кадастру гнізд, вивчили багато питань біології цих унікальних птахів. Зараз кримські екологи з «Центру екологічного здоров`я» реалізують уже інший проект із підтримки стабільності українських популяцій грифових птахів, розрахований на 2009—2010 роки й підтриманий Посольством Голландії в Україні. Екологи проводять моніторинг і охорону місць гніздування, обліки й підгодівлі птахів, ведуть наукові праці. На жаль, усі ці роботи грунтуються на ентузіазмі екологів і на коштах міжнародних грантів. Якщо місцеві органи влади приймуть розроблений план дій з охорони рідкісних птахів, їхня популяція буде ще в більшій безпеці. Ситуація вимагає більш рішучих дій, участі Криму в міжнародних програмах, створення спеціальної міжвідомчої комісії з охорони рідкісних видів та видів під загрозою для організації збереження унікальної біологічної розмаїтості Криму.

Микола Семена, day.kiev.ua.
Фото: Андрій Артов.