«Весна прийшла» запрошує уважно стежити за поверненням у вашу місцевість чотирьох вісників весни — лелеки білого, ластівки сільської, зозулі та серпокрильця чорного (рос. стриж). Спостерігаючи та реєструючи цю інформацію ви берете участь у загальноєвропейському науковому дослідженні. Адже це не просто чергова просвітницька акція чи вид дозвілля, який передбачає спостереження й прогулянки в природі. Це справжня аматорська наука [1], дані якої, зібрані тисячами спостерігачів із усієї Європи, дуже важливі для вчених.
Уявіть, хіба можливо організувати й відправити армію професійних науковців на збір даних про приліт мігруючих птахів у кожен куточок Європи. Звісно ж, ні. Але вже третій рік поспіль завдяки малим і дорослим європейцям фахівці отримують все більше й більше цінних для науки повідомлень про весняний приліт птахів, а ми маємо змогу щорічно спостерігати за появою весни. Зібрані та надіслані аматорами-спостерігачами дані допоможуть більше дізнатися про міграцію птахів у Європі. Науковці використають цю інформацію для того, щоб з’ясувати чи дійсно птахи почали з’являтися раніше зі своєї зимівлі в Африці. Подальший аналіз даних спостережень, отриманих упродовж кількох років поспіль, дасть змогу виявити тенденції в змінах термінів прильоту чотирьох ключових видів, а також річні особливості в появі птахів, з’ясувати, чи впливає зміна клімату на весняний приліт птахів на місця гніздування.
Також на основі отриманих результатів буде визначено «Європейський весняний тиждень» — тиждень, коли своїх перших весняних птахів побачило найбільше мешканців Європи.
Брати участь у акції дійсно дуже просто і зовсім не потрібно бути експертом-орнітологом. Багато інформації про чотири види птахів, які є вісниками весни, про їх міграцію ви знайдете на веб-сторінці www.springalive.net. Отже, вперше побачивши одного з перелічених птахів у своїй місцевості, заходьте на сторінку акції «Весна прийшла» в Інтернеті й робіть свій особистий внесок у дослідження.
Там також можна переглянути вже надіслані результати як з України, так і з усієї Європи. Карти демонструють як весна поступово рухається через увесь континент і поширюється в різні куточки Європи. Вчителі знайдуть на веб-сторінці цілу низку цікавих і корисних у роботі освітніх матеріалів у розділі «Для вчителів», які допоможуть залучити до цієї діяльності школярів. Торік зусиллями всіх учасників акції «Весна прийшла» з 30 країн Європи вдалося зібрати понад 50 тис. спостережень про приліт чотирьох популярних мігрантів. Найактивнішими виявилися італійці, вони зареєстрували на веб-сторінці 15 тис. спостережень.
Не менший доробок у збір цінних даних у спостерігачів із Ірландії, Польщі, Росії та Білорусі. Українці зареєстрували 2008 року 1127 спостережень (нагадаємо, що 2007 року було зібрано 555 спостережень із України). Перші спостереження минулого року надійшли досить рано. Скажімо, лелеку білого вже в лютому спостерігали в Центральній Європі, зокрема в Польщі, Словаччині та Німеччині — місцевості, де ці птахи зазвичай з’являються на початку березня. Минулорічні дані акції «Весна прийшла» демонструють, що загалом весна 2008 року дещо припізнилася порівняно з 2007 роком. Щоб результати досліджень були переконливими, необхідно вести збір даних ще протягом кількох років поспіль.
Цьогоріч за останній місяць на веб-сторінці «Весна прийшла» вже зареєстровано не одну тисячу спостережень. Завітайте туди й переконайтеся самі, а також розкажіть про акцію своїм дітям і друзям, щоб і вони могли долучитися до весняних спостережень. І не варто бідкатися, якщо у вас немає доступу до Інтернету, адже ви можете зробити внесок у науку, надіславши свої спостереження на адресу Українського товариства охорони птахів: а/с 33, м. Київ, 01103, або ж повідомити дані телефоном (044) 284-71-31.
[1] Аматорська наука — термін, що використовують у наукових проектах або програмах, у яких окремі волонтери або мережі волонтерів, котрі здебільшого не проходили спеціальних наукових тренінгів, беруть участь у виконанні дослідницьких завдань, пов’язаних із обліками, спостереженнями, вимірюваннями тощо. Залучення до такої діяльності аматорів-волонтерів дає науковцям змогу виконувати більш надійні дослідження, аніж це було б можливо за традиційних умов. Окрім того, такі проекти сприяють залученню людей, котрі не вважаються частиною наукової спільноти, до досліджень і науки загалом. Аматорську науку вважають одним із підходів до неофіційної наукової освіти.
Зоряна Лук’янчук
www.birdlife.org.ua