Оксана СТАНКЕВИЧ, кандидат біологічних наук, керівник громадської організації «Екосфера»:
— Голова Держкомлісгоспу Н. Тимошенко вважає, що Україна має перейти, замість проблемного російського газу на новий вид палива — сушняк та вітровальну деревину в лісах. Для реалізації цього, п. Тимошенко вважає за необхідне навіть збір деревини на землях природно-заповідного фонду. Це стане початком катастрофи: ліси України з природних екосистем перетворяться на парки — екосистеми штучно створені і особливо вразливі до зовнішніх впливів. Стереотип про те, що мертву деревину слід забирати з лісів, як необхідний захід «правильного» ведення лісового господарства, вже давно у сучасному лісівництві визнано хибним. Відсутність або мала кількість мертвої деревини у лісі насправді не є ознакою його «екологічного здоров’я», як це вважалось у лісівничій науці раніше, оскільки такий ліс втрачає ознаки природності: особливу структуру середовища, біорізноманіття, і, як результат, — стійкість до впливів природних факторів та стихійних лих. Особливо небезпечним є вилучення мертвої та сухостійної деревини у заповідних лісах». Старовікові дерева та мертва деревина (сухостій, старі дупляві, напівзігнилі дерева, лежачі стовбури та гілля) є особливим середовищем існування багатьох лісових видів, передусім великої кількості грибів, мохів, лишайників, комах, а також птахів та ссавців.
Видалення з лісу мертвої деревини, як особливого середовища існування, є причиною потрапляння багатьох лісових рослин і тварин у Червоні списки видів, які є рідкісними або зникають. Для прикладу, близько 37 % жуків у старовікових лісах Ла Масане у Франції були пов’язані з мертвою деревиною. Природні комплекси включають в себе й дуплисті, загиблі дерева та тисячі видів рослин, тварин, грибів і лишайників, а не лише дерева, які є ресурсом ділової деревини. Дуплисті та загиблі дерева є середовищем існування більшості виді грибів та значної частини лісових тварин. Так, більшість видів лісових птахів будує гнізда в дуплах старих дерев.
Ігор СОЛОВІЙ, доцент кафедри екологічної економіки Національного лісотехнічного університету України (Львів):
— Вважаю, що в Україні має бути не лише Лісовий кодекс, який зараз розробляється, а й закон про лісництво. Потрібно визначити пріоритети лісової політики. Нинішнє законодавство не стимулює покращувати продуктивність своєї роботи, немає системи надання субсидій за кращі результати ведення лісового господарства. Тобто економічних змін, насамперед, бракує. Потрібне залучення до цієї проблеми місцевих громад, тих хто зацікавлений у покращенні роботи лісових господарств. А для цього політика держави у цьому питанні має бути децентралізованою. Щоб громади відчували вигоди від свого близького розташування до лісу. У незаконної вирубки лісів є соціальні корені — це відбувається через бідність населення гірських районів. Доки економічна ситуація в країні не покращиться, ця проблема не щезне. Пік незаконної вирубки був у 90-х роках, а в останні роки, до кризи, ситуація покращилася. Що стосується незаконної приватизації лісових угідь, тут потрібна більш пильна увага громадськості. Згадайте: коли такі випадки журналісти витягали на світ Божий, їх невдовзі опротестовували, скасовували в суді. А якщо ці питання приховуються — вони й не вирішуються. Не думаю, що наше лісове законодавство таке недосконале через те, що хтось зумисне так робить. Просто підхід до вирішення цієї проблеми занадто консервативний.
Олег ТКАЧ, Головний лісничий ДП «Осківський лісгосп», Рівненська область, с. Остки:
— Державне підприємство «Осківський лісгосп» тримається на сосні. Адже основну масу дерев господарства складає саме вона. В меншій мірі — дуб, граб, береза та вільха. Щорічно лісгосп створює 140 га нових лісів і сприяє природному відновленню лісу на площі 40 га. Держзамовлення на деревину господарство не має, але наша продукція користується попитом у приватних підприємств. Проте, щоб ви зрозуміли, дерева ростуть 80—100 років, тому країна користується тим, що виростили не ми, а наші предки. Особливих проблем колектив підприємства (а він налічує 200 чоловік) не має, працює стабільно, зарплатню виплачують вчасно. В середньому наші лісники отримують 1800 гривень в місяць. Настрій напередодні професійного свята у мене чудовий — співробітникам ДП «Осківський лісгосп» пообіцяли премії і грамоти від районної ради, райадміністрації, лісгоспу. Найболючіша проблема лісгоспу — незаконна вирубка дерев. За цей рік браконьєри нанесли втрат господарству у 150 тисяч гривень, з них добровільно відшкодовано понад 70 тисяч. Інші справи передаються в прокуратуру, суд. Трапляється, коли «любителі деревини» погрожують лісовій охороні, бо економічна ситуація в регіоні складна, люди живуть з лісу. Проте в останні роки намітилася тенденція до зменшення показників незаконної вирубки Осківського лісу. Щодо висловів деяких екологів про руйнацію українськими лісгоспами природного балансу країни, як професіонал, можу сказати відверто — ми працюємо в межах розрахунків виробничого об’єднання «Укрліспродукт». Їх незалежні спеціалісти вивчають темпи приросту нашого лісу і визначають кількість дерев, які можна зрубати. Діємо лише згідно цих нормативів, крім санітарних вирубок після пожеж, але це трапляється дуже рідко.
Ігор ІВАНЕНКО, начальник Державної служби заповідної справи:
— Оскільки на територіях природно-заповідного фонду здійснюються природоохоронні заходи, а не господарська діяльність, то у новій програмі «Ліси України на 2010—2015 роки» про розвиток заповідної справи не йдеться. І це правильно, бо лісогосподарська діяльність, яка спрямована на економічні інтереси, має бути відокремлена від заповідної. Для природоохоронної справи потрібна окрема програма. Вона була підготовлена ще у 2006 році, але так і не була прийнята. Відповідно до указу Президента у серпні 2009 року, Кабінет Міністрів отримав доручення внести цей проект у Державну програму розвитку заповідної справи. Тож лишається зачекати. Наразі наша служба займається тим, щоб до 2020 року збільшити територію заповідних земель від 5 до 10,5% від загальної площі України. Для цього буде створено 42 нових національних природних парки (як додаток до 23 існуючих), декілька заповідників і розширено територію декількох природно-заповідних об’єктів. Щоб пришвидшити цей процес, від держави потрібне фінансування для новостворених об’єктів: на нарахування заробітної плати та розвиток інфраструктури — адміністративні будівлі, наукові лабораторії, природоохоронні науково-дослідні відділення, музеї, а також транспорт, створення робочих місць. Через економічну кризу поки що з цим проблеми. Тому ми просимо, щоб у бюджеті-2010 були передбачені такі видатки. Наразі Міністерство охорони навколишнього природного середовища підготувало проект стосовно створення семи нових національних природних парків, по інших ведеться наукова робота та погодження в усіх інстанціях. Проблемою є якраз погодження меж природних парків місцевими органами самоврядування. Місцеве населення недостатньо розуміє завдання і мету створення національних парків. У них складається хибна думка, що це робиться, аби передати землі до столиці та приватизувати їх. Хоча насправді основні завдання національних парків кардинально протилежні — створення умов і можливостей для місцевого населення мати вільний доступ до річок, морів, озер та їхніх узбереж, створення умов для використання природних ресурсів (сінокосіння, збирання грибів, ягід тощо). Саме національні природні парки, оскільки це державні установи, землі яких захищені законом, покликані забезпечувати для народу належний відпочинок та використання природних ресурсів.
Віктор КОРНІЄНКО, начальник управління наукового забезпечення Державного комітету лісового господарства:
— Раніше ми працювали за державною програмою «Ліси України» на період 2002—2015 роки, але за останні роки в державі відбулись суттєві економічні й організаційні зміни, у зв’язку з чим зазначена програма вже не відповідає потребам сьогодення лісового господарства, зокрема, у запланованих видатках не врахована інфляція, а через зміну кліматичних умов треба збільшити фінансування охорони лісів від пожеж тощо. Тому виникла потреба переглянути цю програму і створити нову. В цілому за період 2002—2008 років лісовідновлення виконано на 118% (заплановано посадити 287 тисяч гектарів, а вдалося насадити 340 тисяч). Нова програма також передбачає збільшення лісистості території країни, бо нам треба мати щонайменше 20% заліснених територій, а сьогодні є тільки 15%. Сподіваємося, що завдяки нові програмі поліпшиться якісний склад лісових насаджень, що важливо для збереження їх біологічного різноманіття, а також підвищиться стійкість лісових екосистем до впливу негативних факторів середовища та змін клімату. Для виконання програми необхідні кошти в сумі 22 мільярдів гривень. Якщо фінансування буде в повному обсязі, за нашими прогнозами, до 2015 року буде вдосконалена законодавча база для сталого розвитку лісів, вдосконалено лісовпорядкування і моніторинг лісів, проведено державний облік всіх лісів України. У багатьох країнах Європи вже проведена інвентаризація лісового фонду, в Україні це тільки починається. Це дасть можливість отримати інформацію про приріст чи зменшення лісових насаджень, а також розробляти ефективну екологічну політику. Найголовніший результат, на який ми очікуємо від програми, — площа лісів України зросте майже на півмільйона гектарів, таким чином лісистість становитиме 16,1%. Завдяки цьому буде можливість знижувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері, що у свою чергу забезпечить позитивний внесок у виконання Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Загалом очікується, що впровадження програми посилить соціальні, екологічні та економічні функції лісів. З одного боку, програма значно прискорить розвиток галузі, а з іншого — невирішеними ще лишається багато питань, зокрема, чи буде фінансування у повному обсязі, бо без цього зробити все заплановане буде непросто.
Олексій ВАСИЛЮК, заступник голови Національного екологічного центру України:
— Одна з проблем лісової галузі — бездумне використання лісових ресурсів, зорієнтоване лише на отримання сьогоденного прибутку, а не на охорону лісу. Українські ліси досі не відновились після жахливих перерубів для післявоєнної відбудови. Наразі в Україні не існує таких лісів, у яких були б повністю заборонені рубки. Завжди є можливість знайти привід, щоб призначити рубку навіть на будь-якій категорії природно-заповідного фонду навколо великих міст (старі ліси Пущі-Водиці практично вирубали навколо Києва). Останні зміни до Лісового кодексу України ліквідували категоризацію лісів, і тепер в Україні не існує особливо цінного лісу, який рубати було б заборонено. Активно рубається ліс у національних природних парках, які знаходяться у віданні Держкомлісгоспу, наприклад, «Сколівські Бескиди». Внаслідок багаторічних перерубів змінилась вікова структура лісів, через це зменшилась чисельність великих хижих птахів. У серпні від керівництва Держкомлісгоспу пролунало, що Україна має перейти, замість проблемного російського газу, на новий вид палива — сушняк та вітровальну деревину в лісах. Ліси в Україні займають 15% території держави і є найбільш збереженим природним ландшафтом в країні. Тому в Україні найбільше збережена саме лісова фауна. При цьому, природні комплекси включають в себе й дуплисті, загиблі дерева та тисячі видів рослин, тварин, грибів і лишайників, а не лише дерева, які є ресурсом ділової деревини. Роботи з прибирання опалої деревини призведуть до руйнування лісового підліску, через що українські ліси стануть мертвими, позбувшись значної частини видів тварин та грибів. Це, у свою чергу стане прямим порушенням Законів України «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародної Бернської конвенції, а на заповідних територіях — Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 252 Кримінального кодексу України. Ще одна проблема — заліснення степів. 40% території України займає степова зона. Водночас саме ця територія є найбільш розораною частиною України, рівень розораності деяких адміністративних районів сягає 85—90% від їхньої загальної площі. Через це маємо низький рівень збереженості типових для регіону біотопів, вкритих степовою рослинністю і місцем існування популяцій степових видів. На нашу думку, наразі політика Держкомлісгоспу скерована на отримання максимального миттєвого прибутку від лісу, тому ми звертаємось до міжнародних інституцій з проханням запровадити міжнародні санкції та до Кабінету Міністрів із проханням переглянути особовий склад керівництва цього відомства.
Інна ФІЛІПЕНКО, «День», Олена ГОЛОТА, Ганна ГОПКО
Фото з сайту NR2.RU