ПРЕС-РЕЛІЗ круглого столу «Поновлювальні джерела енергії: шлях до енергетичної незалежності та екологічної безпеки України»
21 червня 2008 р. за сприяння Руху добровольців „Простір свободи”, Наукового товариства КНДУ ім. Т. Шевченка, Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Зелена енергетика майбутнього», Національного екологічного центру України, Дружини охорони природи «Зелене майбутнє», при участі представників громадських організацій, наукових установ, органів державної влади та експертів пройшов круглий стіл «Поновлювальні джерела енергії: шлях до енергетичної незалежності та екологічної безпеки України».
У круглому столі взяли участь такі доповідачі:
- Нестеренко Володимир (Рух добровольців «Простір свободи») з доповіддю «Стан Української та світової енергетики, екології. Аналіз енергетичних та екологічних Євро-перспектив України»;
- Кузьменко Ганна (Рада по вивченню продуктивних сил НАН України) з доповіддю «Оцінка енергетичного потенціалу відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії»;
- Пепелов Олександр (Інститут відновлювальної енергетики НАН України та Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Зелена енергетика майбутнього») – доповіддю „Розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні: перспективи, технології”;
- Хмара Дмитро (Національний екологічний центр України) з доповіддю „Аналіз енергетичної стратегії України".
Учасники в ході дискусії прийшли до висновку, що уряд України не здійснє достатніх кроків для розвитку екологічно чистих і поновлюваних джерел енергії, які не тільки можуть поліпшити екологічну ситуацію в Україні і створити нові робочі місця, але й підвищити енергетичну безпеку держави.
Головним висновком круглого столу можна вважати міркування, що „Енергетична стратегія України до 2030 року” не відповідає світовим тенденціям і має бути переглянута. Дана стратегія лише створює оманливий комфорт і відкладає необхідність різких кроків до реформування енергетичного сектору, ставлячи під загрозу енергетичну незалежність країни.
В результаті заходу було запропоновано ряд кроків, які можуть допомогти зробити альтернативні джерела енергії пріоритетом української політики, як це має місце у багатьох країнах, як розвинутих, так і тих, які швидко розвиваються. Саме виходячи з необхідності енергетичної безпеки у Європейському Союзі прийняте рішення про те, що у 2020 році поновлюваною має бути щонайменше 20% енергії. В Україні планується лише 4% до 2030 року.
Перехід до розширеного використання поновлюваних джерел енергії дозволить вирішити не тільки енергетичні питання, але й ряд інших проблем України, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища, глобальним потеплінням (дасть змогу швидше досягти цілей, задекларованих у Кіотському Протоколі), зменшить загрозу енергетичної та економічної кризи, сприятиме надійності енергопостачання, підвищить рівень національної безпеки і створить сотні тисяч робочих місць.
Контакти оргкомітету:
Юрій Ноєвий, тел. 8-067-656-68-75,
Олег Андрос, тел. 8-097-502-75-51, greenteremky at gmail.com.
ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦІЇ
круглого столу
«Поновлювальні джерела енергії: шлях до енергетичної незалежності та екологічної безпеки України»Представники громадських організацій, наукових установ, органів державної влади та експерти після проведення круглого столу прийняли рішення довести до відома громадськості та уряду України ряд ключових моментів. Назріла необхідність зменшення шкідивих, кількість яких прямо пов”язана з маловю кількістю альтернатинвих джерел енергії в економіці.
Сьогодні уряди багатьох країн світу намагаються зменшити залежність від іноземних постачальників енергоносіїв через зниження споживання енергії. Енергетична галузь України поки що розвивається в іншому напрямі – мільярди бюджетних гривень вкладаються у нарощування задорогих енергопотужностей. У той самий час енергозбереження в Україні залишається лише декларацією.
„Енергетична стратегія України до 2030 року” має бути переглянута. Дана стратегія лише створює оманливий комфорт і відкладає необхідність різких кроків до реформування енергетичного сектору, ставлячи під загрозу енергетичну незалежність країни.
Застаріле уявлення про сучасні технології виробництва енергії та альтернативні джерела на державному рівні гальмує їхнє впровадження. Альтернативні джерела енергії є пріоритетом розвитку енергетики у багатьох країнах, як розвинутих, так і тих, які швидко розвиваються. Саме виходячи з необхідності енергетичної безпеки у Європейському Союзі прийняте рішення про те, що у 2020 році поновлюваною має бути щонайменше 20% енергії. У Китаї до 2020 році планується підняти вклад відновлювальної енергії до 15%. В Україні планується лише 4% до 2030 року.
Ефективними засобами підтримки альтернативних джерел енергії є:
- впровадження адміністративних умов для створення нових енергетичних компаній та надання можливості окремим користувачам надавати енергію в загальну мережу;
- підтримка виробництва енергії з альтернативних джерел, яке зараз є дорожчим за традиційні джерела, але має значний потенціал у найближчому майбутньому;
- запровадження „зелених тарифів”, завдяки яким виробникам відновлювальної енергії гарантується певна ціна за продану енергію, яка може бути вищою за ринкову.
Україна має свої технології, своїх виробників та інтеграторів сучасних енергетичних систем, але у нас розвиток альтернативних джерел наштовхується на адміністративні перепони і на монополію постачальників традиційних джерел енергії. Таким чином, виробники сучасних видів енергії працюють виключно на експорт.
Перехід до розширеного використання відновлюваних джерел енергії дозволить вирішити не тільки енергетичні питання, але й ряд існуючих проблем, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища, глобальним потеплінням (дасть змогу швидше досягти цілей, задекларованих у Кіотському Протоколі), зменшить загрозу енергетичної та економічної кризи, сприятиме надійності енергопостачання, підвищить рівень національної безпеки і створить сотні тисяч робочих місць.