Лісівники розповідають, що правильно для заготівлі соку слід відвести спеціальні ділянки лісу, де через десять років рубатимуть дерева. Не слід чіпати молоді берези, адже живильна волога їм потрібна для росту. Щоб не пошкодити дерево, спеціалісти радять збирати сік з беріз діаметром не тонше 20–30 сантиметрів. Хоча нині, на жаль, ніхто не думає про те, що буде завтра і нищать всі берези підряд.
Сам процес збору соку нескладний. Перед свердлінням у кору берези на висоті 30-50 сантиметрів від землі забивають цвях. Якщо з’являються краплини соку, тоді на цьому місці звичайним свердлом роблять канал. Для полегшення роботи кору зачищають сокирою. Це треба робити дуже обережно, аби не пошкодити луб, бо потім дерево може й загинути. В просвердлений отвір вставляють пластикову трубку або тонкий резиновий шланг. Дуже важливо щоб трубка щільно входила в отвір, щоб сік не капав на землю.
Збирають сік в пластикові пляшки, в скляні трилітрові скляні банки, або в маленькі відра. Після закінчення сезону збору отвори змазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном, аби в дерева "зажили рани". Сьогодні підсочку проводять як спеціальні підприємства та лісгоспи, так і приватні особи. Якщо ви хочете вточити кілька літрів соку для себе, то повинні просто попередити лісника.
Зібраний сік не варто ставити на світле місце, бо тоді він швидко псується. З березового соку можна приготувати чудові напої: квас та березове шампанське — фірмовий напій лісівників. Окрім того до соку додають чорницю, чорноплідну горобину, яблука, настоюють на лікарських травах і роблять бальзам.
Автор: Галина ПЛУГАТОР
kolomyya.org