Природа України

Кроки екологічної грамотності: «Новорічна ялинка»

Фото з архіву СОП КГУОдна з тем, навколо якої щороку роздувається багато суперечок природоохоронців з широкими масами українців – доцільність використання живих ялинок для прикрашання передноворічних та різдвяних осель.

Чим шкідливе використання живих ялинок?

Претензії природоохоронців щодо використання живих ялинок в якості новорічних прикрас у оселях небезпідставні. Для того, щоб зрозуміти, який пласт проблем піднімає така, як здається, невинна звичка, необхідно перелічити принаймні основні з них.

1. Саме по собі використання дерев (а кожна ялинка це – дерево) для того, щоб воно (або його верхівка) просто постояла в оселі протягом 2 тижнів – нераціонально. В природі кожне дерево, проживаючи відведений йому вік займає певну ділянку і виконує певні функції, зокрема поглинає вуглекислоту та шкідливі речовини, що надходять у атмосферу з автовихлопами та викидами промислових підприємств та виділяють у повітря кисень. Бажання просто бачити протягом різдвяних свят в кімнаті ялинку не може виправдати того, яка значна кількість кисню не потрапить до атмосфери із загибеллю кожного дерева та те, що дерево не зможе виконати призначених йому функцій в екологічній системі. (Нагадуємо: один гектар хвойних дерев виділяє 30 т кисню на рік (не враховуючи фітонцидів). 1 га ялинового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні).

Знищення дерева лише для того, щоб два тижні дивитись на нього – негуманно і безпідставно

2. Ялинки для «новорічних» потреб можуть мати три варіанти походження: а) бути спеціально вирощеними, б) бути отриманими внаслідок санітарних рубок та прорідження молодих насаджень та в) бути плодом браконьєрського промислу. В кожному з цих випадків існують претензії щодо раціональності добування дерев.

А) Дуже часто «новорічні» «ялинки» вирощують на спеціальних плантаціях. Цим займаються спеціальні підприємства і вирощування здійснюють на спеціальних ділянках, спеціально для цього виділених. Сайти таких підприємств легко знайти в Інтернеті.

Ялинкові плантації, згідно з документами і цільовим призначенням, є лісами. Тобто частина лісів використовується в якості ялинкових плантацій. І таких плантацій нараховується тисячі гектарів. Так, для потреб вирощування новорічних ялинок в Київській області планується виділення додаткових 3000 га лісових земель.

Вирощування «ялинок», фактично є використанням лісової площі в якості городу. Дерева тут ніколи не сягають кількарічного віку, тут ніколи не ростиме підлісок, інколи не зможуть нормально існувати лісові тварини і зростити лісові рослини, яких крім самої сосни чи то ялинки налічуються сотен інших видів.

Важливий і момент автентичності ялинових і соснових насаджень в наших широтах. Історично, більша частина України була вкрита дібровами і лише штучне перетворення природи людиною наповнило ліси центру, півдня та частково – півночі України сосновими насадженнями. Радянська лісівнича система ще певною мірою створювала змішані ліси, чергуючи корінні і привнесені породи. Проте таке явище як суцільні плантації ялинового чи соснового молодняка – чужорідне явище для рівнинного українського лісу.

Б) Інколи новорічні деревця дійсно є плодом санітарних рубок. Дійсно, таке явище є. По ходу підростання молодих дерев, насадження проріджують, даючи можливість рости самим здоровим і витривалим деревам. Відповідно, відсіюються всі хворі, пошкоджені і «криві», що не входять в плани лісників. Тому шансів виявити серед цих «відсіяних» дерев такі, що придатні для ялинкових базарів, дуже важко.

Відтак, нерідко, при санітарних рубках відбуваються всілякі махінації. Серед них – вирубка під виглядом хворих дерев таких, що найбільш рентабельні перед новим роком, тобто найкрасивіших і найздоровіших.

В) Що ж стосується дерев, добутих браконьєрами, то про це немає сенсу особливо розповідати. Адже дійсно, багато людей вважають, що можуть собі дозволити піти до лісу і вирубати дерево. Хто робить це для себе, а дехто і на продаж. Так, нерідко. Міліція затримує браконьєрів із сотнями дерев, отриманих в результаті самовільних порубок. Поширене і інше, не менш жахливе явище, коли браконьєрський промисел новорічних ялинок розгортають не у молодих посадках. А в стиглому лісі. Тоді браконьєри спилюють верхівки дорослих дерев, щоб продати їх під виглядом молодих ялинок. Інколи для того, щоб спиляти верхівку спилюють все дерево, а вже потім відділяють від нього вершину крони.

За самовільні порубки чинне законодавство передбачає адміністративну відповідальність у декілька сот гривень штрафу; додатково сплачується збиток, завданий державі, який іноді може сягати декілька тисяч гривень в залежності від віку дерева

3. Серед дерев, які використовуються для новорічних свят, використсується також ялиця біла, яка скоротила свій ареал поширення у карпатському регіоні у 4 рази і продовджує скорочуватись! 2003 року Львівська обласна рада ухвалила рішення “Про заборону вирубки ялиці білої на новорічні ялинки” терміном на десять років.

4. Крім іншого, „ялинки” на столичних ялинкових базарах цілком можуть бути привезеними з Чорнобильської зони відчудження. Це дуже імовірно, адже саме з Чорнобильської зони починається неймовірно велика зона Полісся, що тягнеться за межі України на територію Білорусі. І саме тут практично немає ніякого охорони, свідків, лісників і ще когось, хто міг би завадити здійснити незаконну порубку.

Міфи і обряди

Не зрозумілою лишається буквально обрядова потреба бачити в хаті ялинку, радіти, майже вклонятись їй, шукати під нею подарунки, чути хвойних запах в хаті. Можна вважати, що новорічна ялинка – найбільш вдалий штучно придуманий і привитий слав’янам обряд (крім, звісно, розпиття спиртного на свята), який замінив собою багатий багаж справжніх давніх обрядів.

Адже раціонального пояснення ялинці в різдвяній хаті немає. Для чого встановлювати в кімнаті зрубане дерево, з якого через 2 тижні втратить хвою і яку просто викинуть на смітник. До речі, як повідомляють комунальні підприємтва Києва, раціонального шляху утилізації новорічних ялинок після завершення свят немає. Їх викидають на смітники і двірники навіть не мають можливості ефективно вивезти таке негабаритне сміття, не говорячи вже про його подальшу екологічно доцільну утилізацію.

Багато хто, захищаючи доцільність «живих» ялинок, пояснює це бажанням чути в хаті запах ялини. При цьому більшість людей навіть не погоджуються, що 9/10 всіх святкових хвойних дерев є соснами, які, між усім, пахнуть зовсім не так як ялина. Та й продають сосни замість ялин теж не просто так – вони значно довше не обсипаються.

Ялинкове браконьєрство

Як вже було сказано вище, в Україні дуже широкого поширення набуло ялинкове браконьєрство, тобто самовільні рубки. В одних випадках люди просто вирубають в лісі молоді деревця, в інших, коли поблизу немає молодих посадок – залазять на дорослі дерева і відпилюють їм верхівки. В особливо варварських випадках, горе-лісоруби пиляють дорослі дерева лише для того, щоб, коли вони впадуть, відчленувати від них симпатичну верхівку.

Відрізнити самовільно добуті ялинки від офіційно відведених для «новорічних потреб» доволі просто.

1. Всі офіційно спиляні дерева (у тому числі і ті, що знесені в ході санітарних рубок) спеціально вимічаються лісниками. Так, після того. Як дерево спилюють, на його спил ставиться спеціальне лісорубне клеймо. Зазвичай воно виглядає як чорна або синя печатка у формі зірки чи іншої фігури, по центру якої міститься цифра. Доказів того, що дерево спиляне законно, якщо на ньому немає клейма - бути не може. Законодавство щодо маркування законно спиляних дерев доволі жорстоке. Так, за знищення клейм або номерів на деревах і пеньках, накладається майнове стягнення у обсязі половини таксонової вартості зрубаної або наміченої до рубки деревини на якій знищено ці знаки (абз.19, ст.62 Правил відпуску деревини на пні в лісах України, Постанова КМУ від 29 липня 1999№1378).

2. Також, треба знати, що лісники дерев ніколи не рубають. Лише пиляють. Тому, коли продавець новорічних ялинок пропонує вам зрубане сокирою – це точно плід браконьєрських рубок.

Якщо ви вже зберетесь купити «живу ялинку», не забудьте поцікавитись наявністю клейма на деревах, що вам пропонують! Купляйте (якщо вже вирішили купувати) ялинки лише на офіційних ялинкових базарах, адже на них як правило продаж ведуть офіційні представники лісгоспів. Не підтримуйте браконьєрства!

«В лесу родилась ёлочка», або радянська «ялинова» пропаганда

Вперше на славянських землях ялинка з’явилась на виконання розпорядження царя Петра І, яким він доручив прикрашати двори та оселі хвойним гіллям (не ялинками!). До цього, на території нинішньої України використовувались дідухи, що відношення до ялин чи то сосен не мають. Масово ялинки запровадились вже у радянський час.

Ще один фактор звикання до новорічних красунь – буквар. Радянська абетка, на сторінках якої також фігурує новорічна ялинка. Більше того, радянська пропаганда запровадила і термін «ёлка» в якості назви самого святкування нового року. Так, всі пригадують знаменитий малюнок «Ленин с детьми на ёлке в Сокольниках». Таким чином, з самого малечку діти СРСР росли привченими до того, що ялинка – невід’ємний атрибут новорічних свят.

Також варто наголосити і на класичній новорічній пісні «В лесу родилась ёлочка». Дуже прикро, що доводиться критикувати пісню, якій раділи стільки мільйонів радянських, російських, білоруських, українських та інших дітей. Очевидним є пропагандистський момент людської вседозволеності та політики природокористування, адже за сюжетом пісеньки, ялинка росла собі в лісі, потім її зрубали, принесли в хату і всі чомусь їй, що всихає, радіють. Найцікавіше те, що ялинку в пісеньці саме рубають, самовільно приносять з лісу, чим додатково виховується думка про безкарність лісового браконьєрства.

Альтернативи

Прикро це визнати, але ялинка за останнє століття стала невід’ємним атрибутом новорічних свят. Люди протягом кількох останніх поколінь виховані на тому. Що новий рік – це ялинка, дід морозі подарунки Діда Мороза під ялинкою. Зрозуміло, що перевиховати людей, які виросли із такими звичаями, практично неможливо. Тому пропонувати світові просто відмовитись від ялинки немає сенсу. Втім, цілком можна запропонувати кожному обрати собі альтернативу живій ялинці – зробивши добру справу для природи і при цьому не відмовившись від звичаїв. Альтернативами можуть бути штучна ялинка, ялинкові букети, ялинки в горщиках та імпровізації на тему ялинки.

1. Штучні ялинки

Найвідоміша альтернатива живій ялинці – штучна ялинка. Вона, звісно, коштує дорожче, ніж жива, проте вона може бути використана ще багато років і її точно ніхто не рубав. Тим більше, асортимент штучних ялинок значно більший, ніж асортимент живих. З такої ялинки не обсипається хвоя і з неї не крапає липка смола.

Цього року польські екологи заявили, що виготовлення штучної ялинки більш шкідливе для довкілля, ніж вилучення спеціально вирощеної живої. Втім, таке твердження має ще певний сенс для Польщі та більшості європейських країни, де дотримання законодавства є нормою, а новорічну ялинку прийнято не ставити в кожній оселі, а зустрічати новий рік біля центральної ялинки міста. Для України ж, де широко поширене браконьєрство, самовільні порубки (навіть в національних природних парках), де в країні порівняно невеликий відсоток лісистості, такі твердження є неприпустимими.

2. Ялинкові букети

Однією з найпопулярніших альтернатив, звісно, є ялинкові букети. Тобто використання хвойної гілочки замість цілого дерева. Таку гілочку також можна прикрасити «дощиком» і кульками. Зате дерево лишиться цілим. Під час санітарних рубок лишається багато залишків дерев, які були відсіяні лісниками як нежиттєздатні. Такі дерева не годяться на продаж або для промисловості. Проте з їх гілок цілком можна зробити новорічні прикраси. Купляючи хвойну гілку, ми принаймні не вбиваємо ціле дерево. Хвойні букети зручно розмістити в різних кімнатах, офісах, легше вписати у вибагливий інтер’єр.

В школах нерідко проводять конкурси ялинкових букетів.

Між усім, колись, за наказом Петра 1, саме з гілок, виникла традиція ставити ялинку. Тепер всі забули про гілки і ставлять цілі деревця.

3. Ялинки у горщиках

Останніми роками дедалі частіше почали з’являтися оголошення про продаж не зрубаних, а живих ялинок. Головним аргументом покупки такої ялинки, ялинки «в горщику», є факт збереження ялинки живою. Продавці закликають висадити дерево у відкритий грунт після святкування. Але, власне, не треба бути великим спеціалістом з ботаніки, аби зрозуміти, що подібний рекламний хід – звичайний “розвод” для пересічного споживача. Звернімо, передусім, увагу на тару, що у ній продають дерева. Чи ці відерця й кошики, що в них продаються ялинки, є оригінальною тарою, у якій із насіння і дотепер росло дерево? Варто лише оцінити пропорції рослини і тари, або уважно подивитись на грунт, аби переконатись, що більшість запропонованих “живих” ялинок – це дерева, кілька днів тому нашвидкоруч викопані з природних ділянок і запхані у горщики. Хвойні рослини майже ніколи не приживаються після пересадки, та й вирощені у контейнерах і перевалені у грунт дуже погано адаптуються до нових умов. Крім того, до 15 років, ялина має стрижневу кореневу систему, яка, як ми можемо легко зрозуміти, ніяк не вписується у формат горщика. Приклад – велика кількість контейнерних ялинок, що були висаджені за усіма правилами у Києві минулого року. Більшість з них наразі всохла… Тобто, нам пропонують товар, що нічим не відрізняється від звичайної зрубаної ялинки, товар, у якого така найсумніша доля.

А тепер уявімо собі, що нам вдалося знайти суперчесних продавців, що продають справді живі ялинки у їхніх-же рідних контейнерах. Що станеться з ялинкою після перебування у теплому приміщенні? - розпочнеться вегетація. Зауважимо, що усі різновиди ялинок, що продають у контейнерах, є представниками суб-континентальної та континентальної кліматичних зон. Тобто вони потребують тривалого зимового відпочинку за низької, бажано від’ємної, температури. А передчасна вегетація, ще й за відсутності необхідної кількості світла, що його може забезпечити лише літній день, призведе до виснаження й загибелі рослини.

3.1. Ще одним варіантом, який поки дуже мало поширений у нас, є оренда новорічної ялинки. Ялинка зростає у спеціальній тарі у спеціальному питомнику, а на час святкування її можна орендувати і поставити в своїй оселі – справжню і живу. А після свят ялинка повернеться назад до питомника.

3.2. Крім того, існує варіант і, так би мовити, ситуаційний – прикрашання ялинки там, де вона росте. Це легко зробити. Якщо ялинка зростає поряд з вашим будинком. Деякі обласні та районні центри прикрашають в якості центральної міської ялинки, ялинку, що зростає перед міськрадою.

4. Імпровізації

Крім перелічених вище варіантів вирішення питання альтернативи новорічній ялинці можуть бути і інші. Зокрема, це – імпровізовані «ялинки», самотужки виготовлені з підручних матеріалів. Минулого року навіть проходив всеукраїнський конкурс на найкращу імпровізовану ялинку.

Головна ялинка столиці

Найкращим прикладом нераціонального використання «новорічних» ялинок є встановлення «головних» ялинок на центральних майданах міст. Для виготовлення таких ялинок, використовується металевий каркас, в який вставляються верхівки сосен різної довжини. В цілому конструкція реалістично нагадує велике дерево ялини (смереки), хоча використовують зазвичай верхівки сосен. Чи можна вважати таке природокористування раціональним?

Для виготовлення головної новорічної ялинки України, що встановлювалась до святкування нового 2008 року на столичному Майдані Незалежності, було використано верхівки 300 сосен. Цікаво і те, що для спорудження цієї «ялинки» були використані дерева без лісорубних клейм, що було зафіксовано на відео природоохоронцями та оприлюднено в інтернеті.

Наприкінці 2007 року київська громадськість організувала інформаційну кампанію, направлену на те, щоб головна ялинка столиці була штучною, що має бути чудовим прикладом для інших міст. Багато киян направили до столичної влади листи з проханнями про це. Тоді представники Київради пообіцяли, що штучна ялинка вже не може бути куплена в 2007 році, але до святкування нового 2009 року точно куплять штучну. Натомість вже зараз оприлюднено офіційні дані про кількість живих сосен, що буде використана в цьому сезоні для спорудженнян ялинки. З цього приводу ДОП м.Києва та НЕЦУ провели спеціальну прес-конференцію.

Що цікаво, багато міст України вже давно відмовились від живих центральних ялинок і купили собі штучні. Цього року у Житомирі на Майдані Корольова вперше встановлено штучну новорічну ялинку. Цю ялинку вартістю майже у 400 тис. грн. встановили переважно спонсорським коштом.

Кампанії «Ялина», «Мертвий ліс»

З початку 1960-х років на теренах СРСР, Рухом Дружин охорони природи впроваджується кампанія «Ялина», що покликана зменшити обсяги самовільних рубок та браконьєрського продажу новорічних ялинок. В рамках цієї кампанії по всій території СРСР і нині, в пострадянських країнах, дружинниками запроваджено перевірки ялинкових базарів, автошляхів, по яким везуть дерева до місць продажу. Перевіряються і місця імовірних рубок у лісах. Також, у передноворічний період інспектуванням місць продажу та можливих самовільних рубок займаються Державна екологічна інспекція і органи МВС України. Крім того, щороку розгортається і пропагандистська кампанія відмови від використання живих новорічних ялинок: запроваджується соціальна реклама, публікуються спеціальні роз’яснюючі статті, проводяться конкурси і вікторини в школах. Так, вже другий рік антиялинкова соціальна реклама транслюється і в Київському метрополітені.

Найбільш видовищними в рамках антиялинкової кампанії є акції «Мертвий ліс». Після завершення новорічних свят, коли всі ялинки опиняються на смітнику, дружинники збирають їх на центральних площах міст і встановлюють так, як ці дерева росли б якби це був ліс. Багато людей, споглядаючи такий «мертвий ліс» усвідомлюють обсяги непотрібного нищення ялин і сосен і відмовляються після цього від живих ялинок.

Писав Василюк Олексій, активно допомагали Соколенко Олександр, Богомаз Михайло та Шевченко Наталя.