У Ріо-де-Жанейро, наприклад, зустріч Нового року — це особливий ритуал. Перед початком календаря бразилець повинен принести жертви богині Імандрі — володарці морів, яка ототожнюється з Дівою Марією. У прекрасному Центральному парку Нью-Йорку влаштовують новорічний маскарад, а в Рокфеллерцентрі можна помилуватися другою за розмірами новорічною ялинкою (перша — певна річ, у Вашингтоні).
В Японії із 28 грудня по 3 січня триває «золотий тиждень», всі жителі, нарешті, перестають працювати і йдуть веселитися до ресторанів та нічних клубів. Переважна частина дня проходить у вуличних гуляннях, а під вечір усі знову збираються вдома, біля японської «новорічної ялинки» кадомацу — особливого виду екібани, складеної із сосни, бамбуку, соломи та сливового дерева.
В Україні ж незмінною атрибутикою Новорічних свят є ялинка, яку традиційно прикрашають різноманітними іграшками та гірляндами. У сиву давнину наші предки теж прикрашали…, але не деревця, а їх гілки! З часом люди стали масово використовувати живі молоді деревця хвойних порід, адже вважалося, що саме вони символізують молодість і красу, а також здоров’я. На жаль, усі природні ресурси, а в тому числі і лісові, мають здатність вичерпуватись, якщо вести нераціональне, неконтрольоване господарство.
В Карпатах і в Косівському районі зокрема назріла складна ситуація із молодняком шпилькових порід, особливо з ялицями. Щорічно в грудні — січні вирубувались на новорічні ялинки сотні тисяч хвойних молодих дерев. Вирубка молодняку ялиці призвела до значного погіршення стану і стійкості лісів. Як відомо, ялицеві лісостани характеризуються вітростійкістю, мають високі водорегулюючі та протиерозійні властивості. Ялиця є однією з найбільш високопродуктивних деревних порід, яка може досягати віку 500-600 років.
Тому з метою попередження вирубок хвойного молодняку на новорічні ялинки, в грудні — січні почали проводитись щорічні екологічні акції «Збережемо лісову красуню». Цей період характеризується активізацією природоохоронної роботи як державних, так і громадських організацій. Тому багато людей зрозуміли, що не зовсім обов’язково ставити в своїй оселі деревце, адже кожна ялинка — це жива рослина, а всі разом — це прекрасні хвойні ліси, і, головне, — чисте повітря.
Розуміючи це, в останні роки все більше людей на новорічно-різдвяні свята почали використовувати штучні деревця, новорічні композиції. Проте залишаються й ті, які попри все хочуть мати в хаті свіжозрубану ялинку. Як відомо, окрасою вона буде зовсім не довго, у декого 2 тижні, у когось місяць, а потім той самий господар викине пожовтілу, обтрушену ялинку на смітник.
Цікаво, чи задумуються вони над тим, скільки потрібно часу, щоб виросла така красуня? 10, 15, а то й 20 років. А ті, хто збирається зрубати ялинку, повинні знати, що, відповідно до природоохоронного законодавства України, на порушників чекає адміністративна відповідальність (ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення), штраф в розмірі від 5-10 неоподатковуваних мінімумів для громадян і 7-12 — для службових осіб.
Окрім цього, передбачена матеріальна відповідальність за збитки, завдані навколишньому природному середовищу: існує спеціальна Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.98 р. № 521, якою затверджено такси для обчислення розміру відшкодувань шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, а саме самовільну рубку хвойного молодняку діаметром: до 10 см — 15 грн.; до 14 см — 26 грн.; до 18 см — 68 грн.
Відповідно до даної Постанови, у грудні — січні за незаконну рубку або пошкодження до ступеня припинення росту окремих дерев, розмір відшкодування обчислюється за цією таксою, збільшеною у три рази.
І якщо нанесена порушником значна шкода, можлива навіть кримінальна відповідальність.
Шановні жителі району, школярі, студенти! Збережімо лісові красуні! Існує багато варіантів для тих, хто хоче надати своїй оселі святкового, новорічного вигляду. Скористайтесь будь-ласка, порадою: складіть новорічні композиції з хвойних гілок, грон калини, горобини, декоративних свічок.
Спільними зусиллями зробімо все можливе для того, щоб довше росли в наших лісах пухнасті красуні!
Автор: Олена Дрищук, інженер 1-ої категорії відділу рекреації та екологічної освіти НПП «Гуцульщина»
Источник: КосівАрт