Нещодавно до громадськості потрапили дуже цікаві матеріали, підписані вже колишнім замміністра Міністерства охорони навколишнього природного середовища Д. Воронею, які стосуються передачі на території Закарпатської області Мукачівського району Обавської селищної ради 350 га землі у постійне користування Комунальному підприємству «Центр сприяння розвитку туризму «Синяк» для будівництва туристичного комплексу «Синяк».
Все б може нічого, та у фактично приватну власність потрапили 200 га лісу
І категорії (ліси, які виконують захисні функції і практично не підлягають рубкам), що належать «Мукачівському лісовому господарству» та знаходяться на території Чинадіївської селищної ради. Ось так взяли та віддали площу, яку можна співставити з усіма ботанічним садами міста Києва. Схоже, деякі області вирішили обігнати м. Київ у роздачі землі.
Міністерство було готовим надати дозвіл, але зі значними застереженнями, оскільки даний проект відповідно до Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок є фактично незаконним, оскільки в ньому чітко зазначено, що об’єкти екологічної мережі не можуть бути об’єктами вилучення.
Ми проконсультувались з науковцями щодо природної цінності даної території. Виявилось, що вона має неабияку природоохоронну цінність і включена до переліку ключових територій Карпатської екологічної мережі; на її території має бути створено регіональний ландшафтний парк.
Далі витяг зі заключного звіту про науково-дослідну роботу “Наукове опрацювання заходів щодо створення Карпатської екомережі” (Робота була виконана на замовлення самого Міністерства охорони навколишнього природного середовища).
4.2. Синяк-Чинадіївська ключова територія
Склад території: на базі проектованого регіонального ландшафтного парку "Синяк".
Загальна площа: 7,5 тис. га.
Загальна характеристика території: На території добре збереглися природні букові та дубові ліси. Вони представлені низкою асоціацій з участю у трав'яному ярусі видів, включених до Червоної книги України та до Регіонального Червоного списку(Крічфалушій та ін. ,1999). Тут трапляються грабові діброви. Особливо цікавою є група типів липово – дубових лісів (Tilieto argenteae – Quercetum petreae), субедифікатором яких є балканський вид липа срібляста. За геоботанічним районуванням Закарпаття – це район дубових, буково – дубових та букових лісів Вигорлат – Гутинського хребта. (Природа Закарпатської області,1981).
Угруповання, включені до Зеленої книги України:
1. Querceto (petreae) – Tlietum (argenteae) galiosum (odorati)
2. Quercetum petreae melicosum uniflorae
3. Tilieto argenteae - Quercetum petreae melicoso – asperulosum
4. T. argenteae – Q. petreae. staphylosum (Природа Закарпатської області,1981, с.92-93).
Одним словом, передача цих лісів у постійну приватну чи неприватну власність та створення на їх місті готельних комплексів чи гірськолижних трас ( чи що там ще може заманутися власнику?) є черговим цинічним знищенням української природи.
Степан Жабка
