НІХТО НІ ЗА ЩО НЕ ВІДПОВІДАЄ
– Скільки разів ми підні мали китайські сітки з тухлою рибою, – говорить завідувач відділу вивчення ресурсів водосховищ Інституту рибного господарства УААН, кандидат біологічних наук Ігор Бузевич. – Власники сіток кидають їх, забувають, шторм десь зірвав – ніхто її не шукає, бо "піду куплю собі нову". Китайські сітки – це дуже велике зло, вони хоча й не дуже міцні, але дешеві, тож браконьєру їх не шкода. Коли я починав працювати іхтіологом, то були сітков'язальні фабрики, і щоб придбати сітку, треба було надати папірець із трьома печатками – що ти рибалка, що працюєш законно. А браконьєри самі в'язали й дорожили ними – це ж усю зиму треба було працювати, щоб зробити серйозну снасть. А зараз окупність китайської сітки – один раз. Тобто раз її закинув, з уловом витягнув – усе, окупив. Тому у разі небезпеки (рибінспектора побачили) їх кидають. А ще їх купують і, відповідно, ставлять скільки душа жадібна забажає. От і наслідки – забруднення акваторії, риба заплутується.
Проте завдає шкоди така покинута сітка не лише рибним запасам. Якщо вона залишається тривалий час не поміченою, нічийною, то у її вічках знаходитимуть собі смерть і черепахи, і жаби, і водні птахи та інші мешканці водойм. Засміченість такими покинутими і "живими", свіжопоставленими сітками настільки велика, що у Донецькій області на одному з водосховищ обласна екологічна інспекція навіть влаштувала конкурс: хто спінінгом більше витягне цього "добра". Як розв'язати проблему? Це вже запитання не до екологів, а до влади
НЕМАЄ ЗАКОНУ – НЕМАЄ ПЕРЕПОНИ!
Одна з причин такого розгулу торгівлі браконьєрськими знаряддями – "дірка" у законодавстві. Міліція самостійно не може працювати "по сітках", бо їй цього не дозволяє Адміністративний кодекс. А рибінспекція може, але не має багатьох "міліцейських" прав, що дає змогу порушникам уникати затримання та покарання. Можливий вихід – зробити жорсткішими правила торгівлі на ринках. Це – компетенція Кабміну. А ще – ухвалити відповідне рішення про заборону продажу готових знарядь лову із сіткоматеріалів на ринках окремих міст рішеннями відповідних міських або обласних рад. З такою ініціативою мали б виступити Мінприроди або ж Держкомрибгосп. Але чиновники мовчали й мовчать. Тому громадськість змушена виконувати цю роботу за них. Активісти природоохоронці надіслали листи до 350 рад різного рівня з проханням внести відповідні доповнення до місцевих правил торгівлі на ринках, заборонивши торгівлю браконьєрськими знаряддями. На сьогодні такі заборони вже введені в дію міськрадами Слов'янська, Києва, Харкова, Запоріжжя, Тернополя, Хмельницького й інших. Загалом відгукнулося 32 міста – 12 обласних центрів і 20 районних. А коли ж профільні служби замість гасати водоймами, витрачаючи дороге пальне й ризикуючи життям співробітників (не кажу, що рейди на водоймах зовсім не потрібні), зрозуміють, що заразу треба давити "на пні", у зародку, й займуться ринками?
Потрібна постійна робота міліції, екоінспекції та інших органів контролю за торгівлею і миттєва реакція – вилучення товару, анулювання ліцензій на ведення підприємницької діяльності, накладання штрафів тощо – на кожен випадок торгівлі браконьєрськими знаряддями. Також необхідно збільшити штрафи (сьогодні вони ну дуууже маленькі ПРИБИТІ… СТРУМОМ!
А ще на ринках України заякихось 200 доларів США можна придбати так звану електровудку. Але слово "вудка" тут, мабуть, недоречне, адже нічого спільного зі знаряддям любительського лову така штукенція не має. Дві її головні деталі– портативний потужний трансформатор та акумулятор (часто використовуються автомобільні). Один дріт такої "вудки" кидається у воду, другий кріпиться до жердини-сачка. Від удару у півторидві тисячі вольт усе живе паралізується у радіусі доброго десятка метрів. Гине не лише риба, а й безхребетні – черви, комахи та їх личинки, одноклітинні організми – тобто кормова база риб. Далеко не вся загибла риба стає здобиччю електробраконьєрів. Та, якуне виловили сачком, тоне ітихо гниє в корчах, середводоростей та каміння.Знову надамо слово ІгорюБузевичу:
– Ми провадили дослідження впливу електровудок на мешканців водойм. Івважаємо, що такі знаряддя мають кваліфікуватисяяк засоби масового винищення водних організмів.Від їхньої дії у риб ушкоджуються репродуктивнасистема, внутрішні органи,відбувається ізометричнестискання м'язів (іншимисловами, м'язи скорочуються з такою силою, щоламають рибі кістки та хребет. – О. Л.), навіть розривається плавальний міхур.Особливо це небезпечнона зимувальних ямах, дериба має перебувати устані спокою.Мало того, що такі "рибалки" калічать рибу, такще й свою сім'ю можутьзалишити без годувальника. Є дані, що щороку кілька десятків людей гинутьвід необережного поводження з електроловом.
ЧОТИРИ КРОКИ НАЗУСТРІЧ РИБІ
Щоб навести хочякийсь лад на водоймах,треба негайно зробитикілька важливих речей.Поперше, Верховна Рада має провести тематичне засідання профільногокомітету, а може – і парламентські слухання. Подруге, уряд має заборонити завезення та продаж вУкраїні китайських сіток.Потретє, органи державної влади – Мінприроди таДержкомрибгосп – повинні підключитися до кампанії громадськості за внесення до правил торгівліна ринках пунктів з чіткоюзабороною продажу браконьєрських знарядь.А почетверте, міліція,рибінспекція та екоінспекція (а може, й податкова) повинні, нарешті,очистити ринки від браконьєрських знарядь.
Шановні читачі! А що робиться на ваших річках, озерах, ставках? Чи є щеу них риба? Як працюють рибінспекція та інші служби? Чи продаються вільносітки та інші браконьєрські причандали на ринках ваших районних таобласних центрів?Напишіть нам, що, на вашу думку, треба зробити, щоб у наших водоймах не переводилася риба.
Олег Листопад
"Селянська правда" №9, 18 квітня 2008