Сегодня начальник Государственного управления охраны окружающей природной среды в Николаевской области Валерий Богдан и Олег Деркач рассказали журналистам о перспективах создания Национального природного парка (НПП) «Белобережье Святослава» на Кинбурнской косе.
На сегодняшний день в ходе работ по созданию НПП получены следующие согласования землевладельцев и землепользователей на включение земель в состав парка: ГП «Очаковское лесоохотничье хозяйство», Николаевское областное управление лесного и охотничьего хозяйства – около 9,4 тыс. га, Березанская райгосадминистрация – 375 га, Очаковская райгосадминистрация – 777,94 га, акватория Днепро-Бугского лимана, Ягорлицкого залива и Черного моря – 25 тыс. га.
Таким образом, получено согласование на создание НПП на площади 35,507 тыс. га, в том числе с предоставлением более 28,72 га земель в постоянное землепользование парка.
Создание НПП «Белобережье Святослава» согласовано с управлением регионального развития, градостроительства и архитектуры ОГА, управлением культуры ОГА, госуправлением охраны окружающей природной среды в Николаевской области. Отказано в согласовании создания НПП Покровским сельским советом и рыболовецким колхозом «Свідомість».
По словам Валерия Богдана, Покровский сельсовет выдвигает обязательное требование – построить дорогу от Геройска до Покровских хуторов, эти пожелания были учтены, но остались разногласия.
Кроме того, Олег Деркач отметил, что на сегодняшний день не подготовлена проектно-техническая документация для создания НПП «Белобережье Святослава». Возможно, средства для этого будут выделены уже в 2009 году.
«Очень бы ускорила процесс создания НПП позиция областного совета. Сельский совет опирается на районный, на областной. Что говорит областной, то говорит сельский. Если бы областной совет «повернулся лицом» к вопросу создания НПП, если бы они заняли нормальную конструктивную позицию, то мы бы могли в наикратчайший срок создать национальный парк», - заявил Деркач.
В рыбколхозе «Свідомість» с 2003 года идет процесс распевки земли. До сих пор продолжаются судебные разбирательства по этому поводу уже на уровне Верховного суда Украины.
Валерий Богдан отмечает, что если будет создан НПП, изменится порядок вылова рыбы. Покровский сельсовет не хочет, чтобы земли вошли в состав парка вместе с акваторией, потому что тогда на какой-то части будет жестко запрещен вылов, но будет и та часть, где вылов рыбы будет разрешен.
Также, по словам Валерия Богдана, создание НПП повлечет за собой создание инфраструктуры для туристов. Сейчас же «львиную» часть заработка местных жителей составляет доход от сдачи в аренду жилья отдыхающим. После создания парка строительство частных домов будет возможно только в пределах села. В пределах НПП также будет возможность отведения земельных участков для строительства.
Вопрос создания НПП на Кинбурнской косе возник еще в 1980-х годах. В 1992 году там был создан Региональный ландшафтный парк, вопрос сроков создания Национального парка остается открытым.
Джерело: www.nikvesti.com за повідомленням Блогу Степана Жабки
Фото: Петях Михайло
На цю ж тему
18 вересня 2009 р. начальник Держуправління ОНПС в Херсонській області взяв участь в засіданні круглого столу «Кінбурн: територія безпрограшних угод». На засідання толу були запрошені представники державних установ Херсонської та Миколаївської областей, громадськість та журналісти.
Основними питаннями дискусії стали:
- розвиток господарської діяльності на Кінбурнській косі;
- майбутнє регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса»;
- перспективність впровадження екологічного бізнесу на території РЛП «Кінбурнська коса»;Метою проекту, який ініціювала міжнародна благодійна організація «Зелене досьє», є започаткування консультаційного процесу та налагодження ефективної співпраці з усіма зацікавленими сторонами. Як стверджують організатори круглого столу, раніше, в рамках попереднього проекту було проведено дослідження щодо соціально-економічного обґрунтування розвитку Кінбурнського РЛП. За результатами дослідження експертної програми, правильне ведення господарської політики, тобто екологічного бізнесу та впровадження екологічного менеджменту дало б змогу зберегти цілісність території, флори та фауни Кінбурнського РЛП, а також розвити рекреаційну діяльність європейського рівня.
Окрім обговорення майбутнього Кінбурнської коси, директор Кінбурнського РЛП розповів присутнім про фактори негативного впливу на дику природу Кінбурнскої коси.
Серед них:
1. Помилкова стратегія заліснення коси сосною:
- зниження горизонту ґрунтових вод;
- знищення залишків приморського піщаного степу;
- знищення рідкісних видів рослин і тварин;
- пожежі і нові насадження сосни;
- спалювання деревини.2. Рекреаційне навантаження:
- потік всюдихідного транспорту;
- відходи, відсутність узаконеного сміттєзвалища, утилізації сміття;
- розлякування птахів та інш. видів;
- руйнування рослинного покриву;
- пресинг очисних природних систем;
- готельний бізнес без вирішення питань утилізації відходів.3. Розбазарювання державних земель з цінними природними комплексами:
- забудова цінних природних комплексів;
- руйнування існуючих та накатування нових доріг важким автотранспортом з будматеріалами;
- розпаювання цінних природних угідь і вірогідне їх майбутнє знищення;
- хаотичне вилучення природних ресурсів в якості будматеріалів.4. Недоліки у використанні природних ресурсів:
- знищення нерестовищ риби;
- браконьєрство в нерестовий період;
- роздача земель без врахування їх екологічної цінності;
- ранні терміни полювання;
- організація пропаганди проти об’єкту ПЗФ, його працівників посадовими особами рибінспекції та Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, протидія створенню національного природного парку.По закінченні круглого столу було проведено тренінг серед запрошених, за результатами якого було прийнято рішення надати пропозиції щодо створення проекту по збереженню регіонального ландшафтного парку.
Довідка
Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» створено рішенням Миколаївської обласної ради від 15 жовтня 1992 р. № 16. територія заповідного об’єкту включає західну частину Кінбурнського півострова і прилеглу однокілометрову смугу акваторій Дніпровського лиману, Чорного моря та Ягорлицької затоки в межах Очаківського району Миколаївської області. Його площа становить 17890,2 гектари.
Парк забезпечує збереження цінних природних комплексів та історико-культурних об’єктів Кін бурна, умов для організованого туризму і відпочинку, проведення наукових досліджень, пропаганду екологічних знань.
У 2009 році Законом України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» на Кінбурнській косі передбачено створення національного природного парку.
Джерело: Прес-служба Мінприроди України