Відкрите звернення
Президенту України В.А. Ющенку
Прем'єр-міністру України
Міністру охорони навколишнього природного середовища
Міністру транспорту та зв'язку України
За останні декілька років порушення Україною своїх міжнародних зобов'язань в сфері охорони навколишнього середовища стало традицією. Останнє в цьому ряді - недотримання Україною Орґуської конвенції, конвенції, що визначає права та участь громадськості в прийнятті рішень щодо охорони довкілля. Рішення про це (вже друге у відношенні до України!) прийняла 11-13 червня Нарада Сторін цієї конвенції.
Не останньою причиною такого "визнання" України є тотальне ігнорування громадської думки при будівництві каналу Дунай - Чорне море по гирлу Бистре Дунайського біосферного заповідника. З 2001 р. цей проект лобіюється усіма українськими урядами - незалежно від їх політичного забарвлення. Вже за часів президентства В.Ющенка вищі посадовці країни неодноразово заявляли про його "політичність".
Слід розуміти, що саме вона мала виправдати його екологічну шкідливість та економічну недоцільність. З часів Г.Кирпи кожний новий міністр транспорту заявляв про велику рентабельність каналу і обіцяв, що в найближчий час він запрацює на повну потужність та засипле український бюджет грішми. Проте такі мінтрансівські прогнози не збулися жодного разу, а в якості причин таких негараздів притягувалися недостатнє бюджетне фінансування (!), огріхи попередників, повінь тощо. Після чого давалися нові обіцянки економічного чуда, витрачалися бюджетні кошти - і так далі, по замкненому колу.
Наприклад, минулого року міністр транспорту М.Рудьковскій обіцяв, що поглиблення каналу буде завершено до кінця року. Не було завершене. В січні новий міністр транспорту Й.Вінський пообіцяв завершити його вже в цьому році. З початку квітня на днопоглиблювальні роботи було витрачено 10,4 млн. грн. бюджетних коштів, але глибини на судновому ході зменшилися - з 5,5 до 4,5 метра. Враховуючи, що сильного паводку цього року не було, цікаво, кого або що в цей раз звинуватять в провалі каналу?
Заслуговує уваги, наскільки вперто вища влада України ігнорує будь-яку критику даного проекту. Крім безлічі заяв української та міжнародної наукової й екологічної громадськості, висновків незалежних експертів, не були взяті до уваги й висновки державної установи - Рахункової Палати. В Постанові її Колегії від 21 липня 2006 р. "Про результати аудитів ефективності виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища при будівництві та реконструкції водних і автомобільних шляхів України" зокрема йдеться:
"При реалізації проекту створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю не забезпечено реалізацію законодавства та контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Міністерством транспорту та зв'язку України не забезпечено дотримання природоохоронного законодавства і ряду міжнародних конвенцій при проектуванні будівництва та розробки матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище в складі техніко-економічного обґрунтування інвестицій і робочих проектів "Створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю" (перший етап та повний розвиток), яке проводилось за відсутності проекту організації території Дунайського біосферного заповідника, що унеможливило ще на стадії проектування визначити матеріалами оцінки впливу на навколишнє середовище ступінь впливу будівництва на навколишнє природне середовище та передбачити конкретний перелік природоохоронних заходів, який необхідно виконати на відповідних стадіях його створення.
При здійсненні проектування та будівництва глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море, який проходить у зоні Дунайського біосферного заповідника, Міністерство транспорту та зв'язку не забезпечило належний контроль за виконанням визначених ним природоохоронних заходів.
Природоохоронні заходи, передбачені Міністерством транспорту та зв'язку України у 2003 - 2004 роках при здійсненні будівництва глибоководного суднового ходу, не виконані, а саме: Міністерством транспорту та зв'язку України не вжито заходів щодо визначення обсягів коштів за джерелами фінансування будівництва та розподілення по об'єктах будівництва, що ускладнювало контроль руху коштів та створило умови для їх неефективного використання. Як наслідок, витрати на створення глибоководного суднового ходу "Дунай - Чорне море" державного підприємства "Дельта-Лоцман" склали 90,9 млн. грн., що на 12,3 млн. грн. більше від передбачених титулом будови. При цьому мети створення суднового ходу не досягнуто, втрачені глибини на баровій частині глибоководного суднового ходу "Дунай - Чорне море", судноплавство по глибоководному судновому ходу призупинено, а на дату вводу каналу неефективно використані кошти в сумі 71 млн. гривень.
Не забезпечено дотримання природоохоронного законодавства та ряду міжнародних конвенцій при проектуванні будівництва та розробці матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище у складі техніко-економічного обґрунтування інвестицій та робочих проектів "Створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю" (перший етап та повний розвиток).
В порушення статей 51 - 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Міністерством охорони навколишнього природного середовища не забезпечено дотримання процедури підготовки та подання клопотань про зміну меж (розширення) Дунайського біосферного заповідника та всупереч статті 7 Закону України "Про екологічну експертизу" не забезпечено організацію проведення державної та громадської екологічної експертизи проекту Указу Президента України від 02.04.2004 N 117 "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника", що призвело до неврахування позиції Національної академії наук України та вплинуло на рівень довіри до України європейської і світової екологічної громадськості у зв'язку з недотриманням нею ряду міжнародних конвенцій щодо транскордонних водних об'єктів і збереження біологічного різноманіття.
Міністерством охорони навколишнього природного середовища не забезпечено комплексного екологічного моніторингу. Відсутня координація діяльності суб'єктів системи даного моніторингу".
Те саме, хіба що іншими словами, доводили керівництву України й неурядовці. Ні громадськість, ні Рахункову Палату ані Президент, ані кабінети міністрів не почули.
Оскільки даний проект "збуджується" перед кожними виборами, на які Україна сьогодні дуже багата, складається враження, що для них він і потрібний. Бо скільки саме грошей було витрачено на днопоглиблення на узмор'ї, підрахувати неможливо...
Чим же обернулася для України така "політичність" цього проекту? Її міжнародним іміджем. Тільки цього року завдяки каналу на Бистрому Україну тричі звинуватили в порушенні міжнародних зобов'язань:
в березні - Євросоюз й Комітет з імплементації Конвенції Еспо, а тепер - й Нарада Сторін Орґуської конвенції.
Враховуючи наведене вище, ми вважаємо повторити вимоги, які вже неодноразово заявляли Вам громадські організації:
до Президента України
1. Скасувати Указ Президента України "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника" від 2. 02. 04 N 117/2004 та Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року N 861 "Про створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай - Чорне море" від 10 червня 2003 N 502/2003 як такі, що не відповідають міжнародним зобов'язанням України, та порушують національне законодавство.
до Кабінету Міністрів України:
2. Доручити НАН України із залученням міжнародних експертів здійснити комплексну оцінку соціально-економічних аспектів існуючих варіантів спорудження суднового ходу Дунай - Чорне море українською частиною дельти, і на її підставі вибрати економічно, соціально та екологічно найбільш оптимальний варіант будівництва.
3. До здійснення цієї оцінки припинити будь-які дії, в тому числі, й фінансування з Державного бюджету України, по 2-й черзі ГСХ Дунай - Чорне море через гирло Бистре.
4. Доручити НАН України із залученням міжнародних експертів провести оцінку впливу на навколишнє природне середовище, в тому числі, і в транскордонному контексті, першої черги ГСХ Дунай - Чорне море через гирло Бистре. На її підставі обрахувати збитки природним комплексам Дунайського біосферного заповідника.
до Міністерства охорони навколишнього природного середовища:
5. Переглянути свій попередній висновок екологічної експертизи N 345 проекту каналу на повний розвиток з врахуванням рішень комісії Еспо, Бернського комітету та позицій інших міжнародних організацій, інституцій та експертів та з залученням представників громадськості до цього процесу.
до Міністерства транспорту та зв'язку України та Комітету Орґуської конвенції:
6. Проводити будь-які громадські обговорення подальшого розвитку судноплавства в українській частині дельти Дунаю із залученням представників Комітету Орґуської конвенції із обов'язковим складанням протоколу про відповідність певного заходу положенням Орґуської конвенції.
Владі України слід зрозуміти, що шлях до Європи - не пуста декларація, а відповідність європейським вимогам, перш за все - в дотриманні ВСІХ своїх міжнародних зобов'язань та національного законодавства. А в негараздах, які сталися через їх порушення, не слід шукати підступи шпигунів та уявних зовнішніх й внутрішніх ворогів. Міжнародний імідж України створили ті, хто порушив її міжнародні зобов'язання, а не ті, хто наважився про це не мовчати.
Настала пора визнавати свої помилки й шукати адекватні шляхи їх виправлення. Інакше наше прагнення до Європи так і лишиться на рівні прожектів!