Карадазький заповідник 20 років працював за положенням, що суперечить закону України про природно-заповідних фонд. Такі висновки Генеральної прокуратури України отримали фахівці Київського еколого-культурного центру. Про це на прес - конференції в Сімферополі повідомив директор центру Володимир Борейко, передає Центр журналістських розслідувань.
За його словами, співробітники центру протягом курортного сезону проводили перевірки роботи кримських заповідників, в ході які знайшли безліч порушень, у тому числі перевищення ліміту на морські прогулянки вздовж Карадазького заповідника в 135 разів.
«Свої зауваження ми виклали в листі і передали його в кримську прокуратуру ще в липні цього року. Прокуратура відповіла, що це не її компетенція і передала лист природоохоронній прокуратурі, та передала до Держекоінспекції АРК. Вона не виїжджала на місце, оскільки за законом повинна отримати згоду Київської головної інспекції. Пройшов ще місяць, у вересні вона виїхала, але нічого не знайшла і передала наші зауваження в Азово- Чорноморську інспекцію, оскільки порушення стосуються акваторії заповідника. Зрештою, Азово - Чорноморська інспекція виїхала на місце в жовтні і, природно, вже нічого не знайшла», - повідомив про роботу служб В.Борейко.
Після тривалої низки міграції листа, екологи безпосередньо відправили його до Генеральної прокуратури України.
«Ми звернулися до ГПУ про те, що Карадазький заповідник діє на підставі незаконного положення, яке дає можливість здійснювати ось таку незаконну діяльність. ГПУ не виїжджала [на місце - прим. "Природи України"], а просто витребувала положення по роботі заповідника. І перевірка показала, що положення, за яким в заповіднику виявляються рекреаційні та маркетингові послуги, не відповідає основним завданням і суперечить основним умовам закону про ПЗФ. І 7 жовтня 2013 втратило силу. Тобто, 20 років заповідник працював на підставі незаконного положення, яке погодило Міністерство екології», - поінформував еколог.
Він нагадав, що згідно ст.16 закону про ПЗФ в заповідниках заборонена: госпдіяльність, яка суперечить цільовому призначенню заповідника, будівництво споруд, доріг, лінійних та інших об'єктів, не пов'язаних з діяльністю заповідника; розведення вогню, створення місць відпочинку населення; стоянки транспорту; проїзд, прохід сторонніх осіб; пересування механічних транспортних засобів; проліт літаків і вертольотів нижче 2 тисяч метрів, руйнування геологічних шарів; риболовля, полювання, туризм.
Джерело: investigator.org.ua