25 січня 2010 року за підписами трьох міністрів та віце-прем’єра підписано остаточне рішення щодо реалізації ІІ черги будівництва каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре. Цим рішенням було дозволено розпочати роботи із реалізації проекту будівництва каналу, який викликав тривале занепокоєння наших сусідів та ЕС.
Таке остаточне рішення важко назвати законним та обґрунтованим оскільки, законодавство України не передбачає прийняття таких рішень. Також варто зазначити, що міністри, які підписували текст рішення, не наділені повноваженнями дозволяти початок реалізації проектів будівництва. Для цього законодавство передбачає видачу дозволу на будівельні роботи, схвалення урядом проекту будівництва та винесення позитивних висновків державних експертиз, проте аж ніяк не індивідуальний дозвіл від міністра чи групи міністрів.
Прийняття остаточного рішення такої форми та змісту виглядає дивним в світлі того, що реалізація ІІ черги будівництва каналу була дозволена водночас і позитивними висновками державної екологічної експертизи ще у 2006 році, і розпорядженням Кабінету Міністрів України 2007 року. Дані рішення базуються на тій оцінці впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) від спорудження каналу, яка була проведена у 2006 році. Після 2006 р. були проведені додаткові дослідження та ОВНС була доповнена окремим розділом ОВНС у транскордонному аспекті на вимогу міжнародних експертів, та надана Румунії для коментування. Проте нова доповнена ОВНС на екологічну експертизу більше не подавалася.
Науковці з України знову заперечили наявність значного транскордонного шкідливого впливу на довкілля в результаті будівництва каналу, всупереч думці міжнародних експертів, висловленій у 2006 році. Остаточне рішення також дозволяє спорудження каналу та днопоглиблення навіть в період нересту, коли будь-яка діяльність, прохід та знаходження суден в місцях нересту заборонено національним законодавством. Також конкретна сума збитків рибним ресурсам від такої діяльності не визначена, натомість зобов’язано замовників будівництва (вже вкотре) побудувати риборозвідний завод, що не може розглядатись як компенсаторний захід щодо погіршення умов існування багатого морського біорізноманіття.
Остаточне рішення ознаменувало завершення процедури ОВНС в транскордонному контексті щодо ІІ черги каналу, яку було розпочато у 2008 році в результаті рішення Наради Сторін Конвенції Еспо про порушення цієї Конвенції Україною. Через порушення Україною взятих на себе зобов’язань у 2008 році щодо зупинення робіт по І та ІІ чергах каналу Україну поставили перед загрозою винесення попередження та відмовилися від подальшого обговорення питання каналу Дунай-Чорне море в рамках Конвенції Еспо.
За більш детальною інформацією звертайтесь до:
Ольга Мелень, керівник юридичного відділу, МБО "Екологія-Право-Людина"
e-mail: epl@mail.lviv.ua; molya@uoregon.edu
тел. (032) 243 – 3 – 888