На початку року в Україні поширилося безпрецедентне за своїми масштабами та жорстокістю знищення безпритульних тварин. Масове вбивство тварин у містах Ужгороді, Чернігові, Рівному, Сімферополі, Кременчуку відбувається жорстокими методами, що спричиняють страждання останніх – отрутою, якою стріляють з пневматичної зброї. Свідками цього стають дорослі й діти, що травмує їхню психіку.
Приводом для таких кричущих анти людських дій є одиничні випадки сказу: в Ужгороді захворіла ОДНА ВІВЧАРКА – й та домашня, у Чернігові – дика лисиця. У Сімферополі приводом став пташиний грип у курей. Однак випадки сказу траплялися й раніше, і зараз трапляються в інших містах країни, що, проте, не призводить до масового вбивства безпритульних собак і котів.
Дії місцевих чиновників, рішенням яких організоване масове вбивство, суперечать не лише міжнародним нормам, а й чинному в Україні законодавству. Відстрілюють усіх – безпритульних і тих, що мають опікунів, зареєстрованих, щеплених і стерилізованих. Відстрілюють навіть домашніх – подеколи на очах у власників. Таким чином місцеві чиновники намагаються «розв’язати» проблему безпритульних тварин в містах України. Замість будівництва притулків і здійснення звичних для Європи заходів зі стерилізації тварин, українське чиновництво приготувало знедоленим страшну смерть.
Організації, що захищають тварин, уся свідома українська громадськість звертаються до міжнародних правозахисних організацій та до всіх людей доброї волі з проханням про допомогу.
Президент Громадської організації
«Інститут сучасних проблем України» (Київ) – Тетяна Метельова
голова Ужгородського Товариства
захисту тварин «Допоможи другу» (Ужгород) – Віра Романова
голова Закарпатської обласної
громадської організації «Допоможи другу» (Ужгород) – Т. Мясковська
Президент Чернігівського міського об’єднання
«Центр захисту тварин» (Чернігів) – О. Столярова
P.S. Повідомлення про криваві події можна переглянути в Інтернеті за наступними адресами:
* в Сумах
* в Чернігові
* в Ужгороді
* в Кременчуці
Додатково докази і свідчення можна отримати, звернувшись безпосередньо до осередків громадських організацій з захисту тварин.