Природа України

Під прикриттям правоохоронців на Херсонщині дерибанять землі

14-го липня 2008 року у прес-центрі УНІАН відбулася прес-конференція на тему “Україна на порозі міжнародного скандалу”. Під прикриттям правоохоронців на Херсонщині розкрадаються землі, які охороняються міжнародними угодами і на яких мають створюватися національні природні парки “Нижньодніпровський” та “Олешківські піски”. Захисників заповідних земель кидають за грати.

У прес-конференції взяли участь:

Бімбірайте Наталя – голова виконкому Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я, редактор тижневика “Вгору”, м. Херсон;

Підгайний Михайло – член оргкомітету по створенню Національних природних парків “Нижньодніпровський” та “Олешківські піски” в Херсонський області;

Володимир Шишкін – голова комітету самооборони села Стара Збур’ївка, депутат Голопристанської районної ради, член екологічної комісії;

Гаркуша Іван – колишній голова Малокопанівської сільради.

Сергій Цигіпа – Бюро журналістських розслідувань “Каховський плацдарм”.

На Херсонщині історія розкрадання цінних придніпровських земель так чи інакше перетинається зі створенням Нижньодніпровського національного природного парка. Ще кілька років тому організація будь-якого природного резервату впиралась у незгоду місцевих жителів.

Михайло Погребний (член оргкомітету зі створення національних природних парків “Нижньодніпровський” та “Олешківські піски”) повідомив, що зараз такої проблеми вже не існує. Сьогодні український селянин все частіше бачить у національному парку не утиск своїх інтересів, а, навпаки, – їх захист від сваволі “рідної” влади. Спочатку в Херсонській області на національному та міжнародному рівнях було визнано природну унікальність пониззя Дніпра: створення Нижньодніпровського парку було заплановано Програмою розвитку екологічної мережі в Україні, ця територія була також визнана водно-болотним угіддям міжнародного значення, що охороняється Рамсарською конвенцією.

Поки йшла робота зі створення національного парку, 18 травня 2008 р. розпорядженням Голови Голопристаньської райдержадміністрації Херсонської області № 226 “Про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відводу у власність земельних ділянок громадянам” землі трьох сільрад Голопристаньського району, які мали війти до національного парку, були роздані. Роздані безплатно – порціями по 2 га, для ведення особистих селянських господарств. Всього таким чином було “подаровано” землі більш ніж на 50 млн доларів. Отримавши ділянки на побережжі Дніпра, новоявлені селяни відразу ж виставили їх на продаж: на сьогодні, за даними Генпрокуратури, зі 160 розданих ділянок 123 уже продані. Зараз суди ці продажі узаконюють.

Схему “відмивання” незаконного продажу землі в Херсонській області розкрив Сергій Цигіпа (Бюро журналістських розслідувань “Каховський плацдарм”). Якщо чесний нотаріус відмовляється фіксувати незаконну земельну угоду, передача землі у власність подається через суд як дарування землі. При цьому позов подає той, кому землю “дарують”, а відповідач – “той, хто дарує”. Відповідач не з’являється до суду, суд стає на сторону позивача і фіксує дарування – оскільки той, хто дарує, не з’явився. Смішно? Але не в Україні. Тільки в Каховському районі один суддя за день так роздав 15 земельних ділянок. Ймовірно, роздав безоплатно, тобто задаром.

На думку Володимира Шишкіна (Голови комітету самооборони с. Ст. Збурівка, депутата Голопристаньської райради), процеси навколо розграбування земель Херсонської області приводять до знищення як місцевого самоврядування, так і самого українського села. В області вже склалась чітка система роздачі земель. Якщо сільський голова, у якого планують забрати землю, тихий — її дерибан відбувається тихо і непомітно. Якщо голова норовливий, на нього фальсифікується карна справа, і руками УБОЗа норовливця ув’язнюють.

Таким пострілом убиваються відразу два зайці: землі “обезголовленого” села можна спокійно роздирати, а іншим норовливцям буде яскравий приклад. За такою схемою вже ув’язнені голови двох голопристаньських сіл. Саме так все відбувалося і з головою Старозбурівської сільради Віктором Маруняком. Коли Віктор почав боротися за землі свого села, прокурор Херсонської області В. Черніков натякнув йому, що для нього камера вже напоготові. Віктор продовжив боротьбу, і на нього завели карну справу (детальніше про це див на сайті газети “Вгору” – vgoru.org).

Зараз на захист свого голови піднялось все село, адже за півтора року головування Віктор зробив для земляків чи не найбільше за всіх своїх попередників. Захищаючи його, старозбурівці звертались у найрізноманітніші інстанції з вимогами переглянути відкриту херсонськими прокурорами справу. Однак всі їх звернення пересилалися до прокуратури — Генеральної чи Херсонської обласної. Генеральна прокуратура, зі свого боку, всі звернення пересилала в Херсонську прокуратуру. Утворювалося замкнене коло. І, до речі, незаконне: направляти звернення органу, дії якого цим зверненням оскаржуються, заборонено.

Після такої тяганини селяни зрозуміли, що чекати їм немає чого, і 27 червня для захисту села було створено Комітет самооборони. Зараз старозбурівці мають надію, що висвітлення подій, що кояться на їхніх землях заставить владу дотримуватися Закону. Якщо і гласність не допоможе, вони готові і до радикальних дій, аж до перекриття автомагістралей. Селянам без землі втрачати вже немає чого.

Про все, що відбувається у водно-болотному угідді міжнародного значення “Дельта Дніпра”, МЗС України, по ідеї, повинно було повідомити в секретаріат Рамсарської конвенції. Адже незабаром новобудови в цьому угідді будуть помітні з космосу. Однак скандал навколо каналу на гирлі Бистрому Дунайського заповідника українську владу нічому не навчив. Мабуть, нашій державі мало того, що через сумно відомий канал до України мають претензії уже кілька міжнародних конвенцій. Як і у випадку з Дунайським заповідником, наша влада вважає за краще заплющувати очі на подібну проблему в пониззі Дніпра: якщо вони проблему бачити не хочуть, може, її й інші не помітять?

Несподівано для організаторів на прес-конференцію з’явився депутат Верховної Ради України від Партії Регіонів, з Херсонської області, О. Журавко. Він відразу обурився, чому на прес-конференцію вхід не вільний (на неї пускали за журналістськими посвідченнями), після чого дуже її урізноманітнив: безперестанно перебивав виступаючих, звинувачував їх у поданні неправдивої інформації, питав, хто платить ініціаторам, і всіляко відбирав на себе відведений для прес-конференції час.

Контакти:

Євген Роман, 8(066)013-38-94.
Сергій Шапаренко, голова ради екологічної групи “Печеніги”, 8(066) 387-46-81

Оригінальний пост: pryroda.in.ua/stepan/