Володимир Липко за освітою економіст. Працював в обласному центрі на заводі залізобетонних плит. Два роки тому продав однокімнатну квартиру в місті й за ці гроші вирішив збудував дім на природі. Його площа понад 100 м. кв. Фундамент зробив з бетону. Дерев’яний каркас заповнив пресованою житньою соломою. На відміну від пшеничною її не їдять гризуни. Стіни оббив дошками й поштукатурив глиною.
"Хочу, що б житло пахло живицею та хлібом, а не хімією. В моєму домі є всі зручності – електроенергія, автономне опалення, водопостачання, камін, ванна, туалет, навіть, парна", - розповів господар.
Спорудження житла з екологічно чистих матеріалів за енергоощадними технологіями фахівці вважають у кілька разів вигіднішим, ніж традиційне будівництво.
Перепоною для багатьох забудовників залишаються упереджене ставлення та стереотипи.
"Люди думають, що солом’яна хата ненадійна, легкозаймиста, або ж її можуть з’їсти гризуни. Такі міркування хибні. В Нідерландах, Німеччині, навіть, Білорусі, є цілі містечка, де основний будматеріал солома. Звичайно, що перебільшенням є застороги про легкозаймистість таких будинків чи недовговічність. Солома погано горить", - пояснив 31-річний Святослав Євтушенко, інженер-будівельник, один з ініціаторів будівництва під Рівним екологічного містечка зі соломи.
Віктор Гомоль, Gazeta.ua