9 листопада 2009 року відбулося засідання апеляційної інстанції в суді по справі «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) проти Генеральної прокуратури. Суд підтвердив незаконність дій Генеральної прокуратури України при розгляді скарги ЕПЛ в кампанії щодо заповідного «Гранітно-Степового Побужжя».
Сьогоднішня перемога – важлива частина тривалого процесу, що тягнеться вже кілька років. Йдеться про конфлікт між регіональним ландшафтним парком «Гранітно-Степове Побужжя», що на Миколаївщині, і НАЕК Енергоатом. Останній добудовує Ташлицьку гідро-акумулюючу станції на р.Пд. Буг. Громадська кампанія на захист «Гранітно-Степового Побужжя» є однією з найпотужніших серед усіх, що тривають в Україні. Регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Гранітно-степове Побужжя” є одним з найвидатніших природоохоронних об'єктів України . Він був створений 18 березня 1994 р. та в наступні роки кількаразово розширявся. У 2009 році на базі РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» створено перший в Україні степовий національний природний парк «Бузький Гард», чим наголошено на особливій увазі до цієї території самого Президента України. Також,у 2008 р. «Гранітно-Степове Побужжя» потрапило до сімки природних чудес України.
У 2006 р. Миколаївська обласна рада вилучила зі складу земель РЛП 27 га заповідних земель для потреб енергетики після того, як Постановою Кабінету Міністрів України ці землі надані в постійне користування НАЕК «Енергоатом» для потреб енергетики. Ще у 2006 році ЕПЛ звернулися до Генеральної прокуратури України із скаргою на незаконність Постанови, оскільки рішення уряду було прийнято з порушенням порядку погодження таких земельних питань та Земельного кодексу України. Проте прокуратура прореагувала так, як робить це у більшості випадків – відписала, мовляв, порушень немає. У відповідь на це ЕПЛ і звернулися до суду (в 2006 році) з вимогою визнати дії Генеральної прокуратури протиправними та зобов’язати її провести належний розгляд скарги. З того часу законність вимог ЕПЛ було двічі підтверджено судами першої інстанції у 2007 та 2008 роках. Проте Генпрокуратура всіляко ухилялася від визнання своєї вини, затягувала справу та апелювала до вищих судів.
Рішення апеляційного суду можна вважати важливою для РЛП перемогою. Тепер Генпрокуратура має провести належну перевірку законності Постанови КМУ про надання земель. В кращому випадку, Генпрокуратура зможе і опротестувати Постанову. Трагічним моментом є те, що 27 га земель РЛП, яких стосується затяжний процес, нині вже затоплено водами Олександрівського водосховища Ташлицької ГАЕС. Втім, в разі ліквідації затоплення, прибережні природні комплекси зможуть поновитись протягом нетривалого періоду.
Рішення є важливим прецедентом для викорінення формалізму та халатності в розгляді звернень українськими прокурорами та наглядно показує, що навіть Генеральна прокуратура може порушувати закони, за якими сама і наглядає.
Для контактів:
Мелень Ольга,
Керівник юридичного відділу МБО «Екологія. Право.Людина»
032 2557682