Біорізноманіття – Сторінка 2

Програма "Відтворення лососевих видів риб в басейні р. Тиса на 2008-2017 роки" (далі - Програма) затверджена рішенням двадцять першої сесії V скликання від 4 грудня 2008 року № 709, передбачає штучне відтворення та зариблення природних водойм лососевими видами риб, впровадженні природоохоронних заходів, організації постійного екологічного контролю та моніторингу рік Закарпаття, як середовища їх існування. Аналізуючи виконання передбачених програмою заходів на протязі двох років, можна твердо заявити про зрив термінів та неможливість практичної реалізації Програми із-за повної відсутності фінансування. У відповідності до поставлених в Програмі завдань Головне управління Закарпатдержрибоохорони провело цілий ряд підготовчих заходів для її реалізації, а саме: 1. Першочергово отримано рекомендації науковців Ужгородського національного університету та Інституту рибного господарства УААН. 2. За повної відсутності фінансування виконання Програми сектором іхтіології Головного управління Закарпатдержрибоохорони спільно з науковцями Інституту рибного господарства УААН в 2009 році проведено глибокі дослідження з вивчення сучасного стану іхтіофауни рік Закарпатської області, запасів та можливих обсягів вселення молоді лососевих видів риб, стану кормової бази. 3. Під час виконання іхтіологічних досліджень було встановлено основні фактори негативного впливу на процеси життєдіяльності риб серед, яких найбільш масштабними є трелювання та транспортування лісової продукції по гірським річкам, безпідставне втручання важкої техніки в русло річки з метою добування піску та гравію, відсутність або не ефективна робота очисних споруд та катастрофічне забруднення річок побутовими і промисловими відходами. 4. За результатами досліджень підготовлено рибницько - біологічне обґрунтування, щодо ефективного відтворення популяцій дунайського лосося, харіуса європейського та струмкової форелі в річках Закарпатської області. 5. З метою висвітлення проблеми стану чисельності дунайського лосося і харіуса європейського та набуття досвіду по їх штучному утриманню і відтворенню Головним управління Закарпатдержрибоохорони було ініційовано та проведено міжнародну конференцію з питань реалізації Програми відтворення лососевих видів риб в басейні річки Тиса. На конференції професорами Пряшівського університету Яном Кощо та Йозефом Тереком було підтримано цілі виконання Програми та надано відповідні рекомендації. Ними ж відмічено, що завдяки штучному відтворенню та зарибленню природних водойм дунайського лосося та харіуса європейського в річках Словаччини є вдосталь і вони є об'єктами спортивного рибальства. 6. Для можливості виконання заходів передбачених Програмою Головне управління Закарпатдержрибоохорони звернулось до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з заявкою отримання Дозволу на заготівлю маточного поголів'я дунайського лосося та харіуса європейського з метою їх штучного відтворення. Дане питання було винесено та підтримано усіма членами Національної комісії з питань Червоної книги України, на основі висновків яких, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України видало відповідний Дозвіл з номером та терміном його використання. Саме закладені у Дозволі строки вимагають негайного прийняття мір по вирішенню питань фінансування та забезпечення відновлення басейнового фонду та інкубаторів при НПП "Синевир", НПП "Ужанський" та Карпатський біосферний заповідник. За відсутності постійних місць утримання, заготівля маточного поголів'я не доцільна, в зв'язку з чим унеможливлюється початок виконання поставлених цілей по реалізації Програми. Не використаний в зазначені строки дозвіл підлягає поверненню. При такому результаті повторне отримання дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України може не розглядатись. В ситуації, що склалася з виконанням Програми не зрозуміла позиція керівництва Управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, оскільки на спільних нарадах, конференціях та в ЗМІ його представники висловлюють повну підтримку реалізації Програми, в той - же час запити Головного управління Закарпатдержрибоохорони на фінансування вкотре навіть не розглядаються (2009-2010 рр.). Також необхідно зауважити, що Головне управління Закарпатдержрибоохорони клопоче про фінансування на відновлення функціонування відтворювальних господарств, саме на об'єктах природо-заповідного фонду: НПП "Синевир", НПП "Ужанський" та Карпатський біосферний заповідник, які безпосередньо підпорядковані Управлінню охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Передбачені до відтворення види риб є цінними в рибогосподарському значенні, про те на даний момент це види, які знаходяться в першу чергу у природоохоронних списках та розміщені в категоріях "зникаючі", "вразливі" і заборонені до вилову. Тому, при ініціативі Головного управління Закарпатдержрибоохорони, позиція Управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області повинна віддаватися виключній підтримці у фінансуванні для можливості початку реалізації Програми, як природоохоронного заходу на об'єктах природо-заповідного фонду по збільшенню чисельності лососевих видів риб, як ті що мають особливих охоронний статус визначений "Червоною книгою України" та законом про неї. На сьогоднішній день Головне управління Закарпатдержрибоохорони звернулось до Голови Закарпатської ОДА п. Ледиди О. О., Голови Закарпатської обласної ради п. Балоги І. І. з проханням допомоги, у вирішенні питання, щодо фінансування природоохоронних завдань передбачених Програмою з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для можливості практичного виконання заходів по збереженню та відтворенню унікальних представників іхтіофауни Закарпаття, що при успішній реалізації проекту, дасть додаткову можливість не тільки втілити в життя екологічний (природоохоронний) задум, але і урізноманітнить рекреаційний інтерес до Закарпаття з точки зору "зеленного туризму". Джерело: mukachevo.net

Теми: Біорізноманіття

Харківська облрада замість національного парку вирішила створити вугільний кар’єр

Чому вимирають ліси Херсонщини

Буковинські ведмеді втікають до Євросоюзу

Кому заважають орхідеї?

Яворівський національний парк поповнився дикими тарпанами

Волонтери охороняють підсніжники від браконьєрів

Проліскова мафія

Кому потрібний лосось в Закарпатських ріках?