Біорізноманіття – Сторінка 15

«В Харкові будується дельфінарій. Це знають всі. Цікаво, чи знають про це дельфіни?!» - з цих слів починається щойно створений сайт, присвячений боротьбі проти відлову диких дельфінів та будівництва дельфінаріїв в Україні - www.savedolphin.nm.ru Про дельфінів Дельфіни славляться не лише дивовижними історіями про порятунок людей а і, так би мовити, лікувальною здатністю… оздоровляти своїми співами хворих на ДЦП дітей… за що власне і страждають… В фауні України досі збереглись цілих три види дельфінів: афаліна чорноморська , азовка і білобочка чорноморська. Всі ці тварини занесені до Червоної книги України і знаходяться під охороною. Щоправда, останнім часом громадські організації оприлюднюють дуже серйозні підозри про те, що найвищі чиновники Міністерства охорони навколишнього природного середовища України дозволяють відлов цих тварин. На чорному ринку дельфіни коштують надзвичайно дорого. І нинішня система Мінприроди України дозволяє отримати дозвіл на їх вилов в природі. Нехтуючи вимогами Червоної книги та законодавства України, дельфінів ловлять. В незвичних умовах, частина тварин гине від стресу і, між усім, від суїциду… частина ні. Але бізнесмени думають «а… все одно дешевше, ніж купити». Дійсно, отримати дозвіл на вилов дельфіна, скажімо, для «оздоровлення хворих на ДЦП дітей», дешевше, ніж просто купити тварину в дельфінарії. Про дельфінарій і про Харків Сайт, як і власне кампанія боротьби за збереження українських дельфінів, започаткований у Харкові. Головна причина цього – будівництво дельфінарію у «східній столиці». Його спорудження планується на території паркової зони в центрі Харкова, безпосередньо поряд із тутешнім зоопарком. Якщо сусідство із зоопарком може бути цілком виправдане, то розташування нового будівництва на територію парку виправдати важко. Річ у тому, що на одного постійного жителя Харкова припадає всього 2,6 кв.м. паркових зон. Це надзвичайно низький показник. Адже, скажімо, на одного жителя Києва припадає 16,5 кв.м., а за Європейськими стандартами, цей показник взагалі повинен досягати 26 кв. м. Тобто Харків і так переживає дефіцит зелених зон. Будь-яка їх забудова ще більше погіршує ситуацію. Тим більше, будівництво планується в меморіальному парку-саду ім.Шевченка – найголовнішому парку в місті. Ділянка під будівництво виділена ще у листопаді минулого року. Воно має розташуватись між зоопарком, кіноконцертним залом і фонтаном-каскадом. Планується, що в дельфінарії буде три басейни: літній (до 1000 глядачів), зимовий (300 чоловік) і невеличкий – для лікування і профілактики морських тварин. Крім того, тут розмістять реабілітаційно-оздоровчий центр дельфінотерапії. Проте дельфінотерапію в таких умовах все одно не можна буде здійснювати… ніякі діти не слухатимуть «розмови» дельфінів, бо в малих приміщеннях ті просто не розмовляють. Голоси відлунюються від стін і завдають тваринам болю. Тому вони мовчать. А якщо діти і почують їх голоси, то це будуть не пісні і не вітання… це будуть стогони, журливі співи і прохання про порятунок. До Харкова планують привезти дельфінів, морських котиків і навіть невеличкого кита – білуху. Хоча будувати збираються, починаючи з травня наступного року, з дозволу міських служб вже зараз розпочато знесення дерев на місці майбутнього будівництва. Загалом це 62 дерева. Деякі дерева мають охоронний статус є пам’ятками природи. Вони знаходяться під охороною закону і за їх пошкодження, не говорячи вже про їх знищення, передбачена відповідальність. Дуже прикро при цьому чути заяви директора харківського зоопарку Олексія Григорьєва про те, що зеленим зонам нічого не загрожує, що це лише реконструкція ландшафту і таке інше. Очевидно, пан директор не розбирається в природоохоронному законодавстві, або ж має «підстави» підтримувати будівництво. Наприклад, припустимо, що його думку цілком могло змінити те, що вхід в дельфінарій буде через зоопарк… аргумент? На думку компанії «Харківський дельфінарій», будівництво закінчиться до 2010 року і обійдеться інвесторам в 4 000 000 доларів. Всі розмови точаться навколо розвиненої харівської інфраструктури, значного населення, туристичного потенціалу… але мало хто говорить про втрату зелених зон і про самих тварин. Уявіть собі, на скільки нетиповий для дельфінів і китів Харківський клімат? Закордонний досвід свідчить про те, що від морських тварин, які потраплять в незвичний клімат, в першу чергу варто буде чекати… самогубства. В такій обстановці про дива дельфінотерапії говорити не доведеться. І взагалі, для чого будувати дельфінарій в не приморському місті? Чому не показати туристам тутешню українську природу, наших тварин?

Теми: Біорізноманіття

Чи житимуть Українські Карпати?

Посмітюха-чубань

„Живий” бізнес, або Гроші на стражданнях

“Випалена і суха, кам’яна земля” – невже це Карпати?

Доля заповідного Криму під пильним оком громадськості

Вистава для совеняти

Поряд з Ґавою не лови Ґав

Харківський сценарій: «Ні дельфінів ні ДЦП»