Васильків

Як і обіцяли, повертаємось до теми хімічного забруднення урочища «Ковалівський яр» на Київщині. Перша стаття (радимо спершу прочитати її ТУТ) на цю тему була опублікована не так давно і набула неабиякого розголосу. Натомість вже зараз, за кілька тижнів після її появи, ми маємо достатньо фактів для публікації продовження теми. Це продовження проініціював розголос проблеми у місцевій газеті м.Василькова. У № 43 газети «Вечірній Васильків» від 19 жовтня та №44 від 26 жовтня 2007 року були опубліковані статті журналіста Тараса Шевчека присвячені проблемі забруднення урочища «Ковалівський яр» на східній околиці м.Василькова. Статті написані у зручній для керівництва звалища (і міста) формі, з надмірною долею насмішки над природоохоронцями. Розповідає Голова Молодіжного відділення Національного екологічного центру України Василюк Олексій, неодноразово згаданий у обох публікаціях: «- Невільно ставши героєм двох критичних публікацій Васильківської міської газети, не можу не вимагати у редакції опублікувати спростування того, що вони написали. Очевидно, що журналісти «Вечірнього Василькова» не є фахівцями-біоологами, які розбираються в зникаючих видах рослин і тварин або хіміками-екологами, що розбираються у забрудненні довкілля. І це можна зрозуміти, адже біолог має бути біологом, хімік – хіміком, а журналіст – журналістом. Аналогічно і міський еколог п.Білоножко, що дає коментарі газеті, фізично не може бути вузьким фахівцем у кожному з безлічі існуючих екологічних питань. З одного боку я можу це зрозуміти, з іншого – не розбираєшся – не бери на себе забагато». Олексій вважає, що в публікаціях упущені два найважливіші моменти у справі «Ковалівського яру», а саме – не сказано нічого про природну цінність яру і вкотре умовчано про те, що ж міститься у таємничих мішках з отрутою… Цей факт логічно вплітає газету «Вечірній Васильків» у структуру бюрократичної системи, що вже другий рік поспіль так майстерно уникає відповідей на хвилююче питання природоохоронців. Вустами міського еколога п.Білоножка висміюються потуги науковців створити тут заказник. Але ще у 2003 році науковців Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, а пізніше і НАН України здивував той факт, що «Ковалівський яр» має таку велику природну цінність. На Васильківщині і справді є безліч природних урочищ, багато з яких потребують заповідання. Проте, в жодному іншому куточку району не відомо місця, де було б таке скупчення зникаючих видів тварин і рослин. В самому Ковалівському яру мешкають 11 видів комах, що занесені до Червоної книги України. Тут зростає зникаюча орхідея пальчастокорінник травневий і саме тут розміщується найбільше відоме в області місцезростання ковили волосистої, що також занесена до Червоної книги. За даними Інституту зоології НАН України, відомості про фауну «Ковалівського яру» внесені до Державного кадастру тваринного світу Украни та увійдуть у нове видання Червоної книги України, що побачить світ у 2008 році. Законодавство України вимагає оголошувати природно-заповідним фондом всі місця зростання і мешкання видів, занесених до Червоної книги, хай навіть в урочищі виявлено хоча б один вид. Адже лише так зникаючі види можна вберегти від знищення. Що вже говорити про «червонокнижне» багатство Ковалівського яру! Тут є, образно кажучи – «13 підстав» створити заказник. І це не говорячи про унікальний природний ландшафт! Дарма, що поряд міське сміттєзвалище – цей прикрий факт робить необхідність заповідання ще більшою, адже по сусідству із звалищем зникаючі рослини і тварини наврядчи почувають себе комфортно. По кількості природно-заповідних об’єктів, Київщина посідає чи не останнє місце серед всіх областей України. В свою чергу, Васильківський район посідає чи не останнє місце серед інших районів області. В той час, як, скажімо, на Івано-Франківщині чи Черкащині, окремі райони мають на своїй території більше 150 заповідних об’єктів, у Васильківському районі їх можна перелічити на пальцях. І в таких ганебних умовах, коли треба докладати максимум зусиль і заповідати цінні природні урочища, Крушинська сільська рада, як зазначено у статті у «Вечірньому Василькові», скасувала своє погодження, не давши науковцям нарешті оголосити «Ковалівський яр» заказником. Важливо відмітити, що погодження на заповідання було законно видане ще у 2003 році. Скасування ж цього погодження має серйозну невідповідність законам і громадські організації готуються оскаржити його в суді або у прокуратурі. Крім того, Олексій розповідає, що публікації носять ознаки адміністративного тиску на нього особисто: «- Цікаво читати статтю про проблему, якою офіційно займаються чотири громадські організації, в якій в якості дійової особи згадуюсь лише я особисто. Статті наголошують, що я живу у Василькові, що це все моїх рук справа. Пишуть про мій особистий «стиль роботи», іронічно називають мене «юним натуралістом». На жаль це не так, і здається, редакція має замовлення залякати мене цими статтями, або виставити на посміховисько. Думаю, нічого не вийде. Наступного разу телебачення, якого настрахались Васильківські чиновники, приїде до редакції». Дійсно, підозри Олексія мають місце, адже обидві публікації містять відомості, які не відповідають дійсності. Так, в них сказано, що оприлюдені у попередніх публікаціях фото – дворічної давнини, в той час, як фото цілком свіжі. Сказано і про те, що всі мішки прибрані. Цікавий той факт, що 26 жовтня, в день виходу публікації, де керівник ТОВ «Аякс» каже про це, до Ковалівського яру відбувався інспекційний виїзд, що засвідчив – всі мішки на місці. На виїзді були присутні і представники ТОВ «Аякс». Отож, 26 жовтня, в день, коли була опублікована стаття по проблему «Ковалівського яру», з ініціативи ТОВ «Аякс» відбувся інспекційний виїзд до урочища за участі представників МНС, санепідемстанції та громадськості. Розповідає учасник заходу - командир ДОП «Зелене Майбутнє» Михайло Богомаз: «- Дійсно, «Аякс» розпочав будівництво очисних споруд, що, по ідеї не дадуть в майбутньому витікати фіільтрату з території звалища. Поки ці споруди виглядають як два металевих стовпи,, вкопані в землю. Не знаю, чи вкопування 2-х стовпів за період в 9 місяців можна вважати будівництвом, проте формально воно розпочате». Керівництво звалища наголошує на тому, що на самому звалищі мішки з хімікатами прибрані (звідки і куди?). Проте всім зрозуміло, що громадськість стурбована не самою територією звалища а тими мішками, що потрапили за його межі власне у Ковалівський яр. Керівництво звалища переконане, що це їх не обходить і є проблемою суто Крушинської сільської ради, яка є формальним користувачем яру. Проте яр забруднє звалище і відповідальність за це лежить суто на ньому. Під час виїзду всі (і керівництво звалища і представники СЕС) були не в стані пояснити, як мішки з хімією потрапили в яр, хоча добре видно неозброєним оком, що вони витікли зі звалища. Результати, які провела лабораторія Держекоінспекції, нікому до сих пір невідомі. На даному етапі всі відходи шкірфірми звозяться у спеціальні ями на території звалища для того, щоб вони не потрапляли у струмок (отож, як ми припускали у першій статті, мішки таки завезені з шкірфірми). За останній місяць громадські організації, що борються за Ковалівський яр отримали кілька листів з Василькова. До цих листів додається звіт ТОВ «Аякс» про проведену роботу, яка мала б ліквідувати забруднення. Починаючи читати перелік заходів, бачимо що виділені на ліквідацію забруднення гроші були «в кращих традиціях» відмиті на власні потреби звалища. Список виконаних заходів розпочинається так: - проведено капітальний ремонт приміщення обслуговуючого персоналу;ї - встановлено в’їздний шлагбаум на звалище; …і дещо далі: - відремонтовано екскаватор для роботи на сміттєзвалищі… Говориться і про будівництво захисних споруд, що обмежать витік фільтрату із звалища. Будівництво таких спроруд, початком яких так жваво козиряє «Аякс», може мати і свої негативні наслідки. Струмок, що протікає по яру, починається десь під звалищем. І якщо зупинити потік фільтрату, зупинится і струмок… він швидко переповнить збудовану загорожу і переллється через неї. Все розпочнеться з початку. Таким чином, будівництво дамби навколо звалища не вирішить проблему. Ця проблема дуже давня і ТОВ «Аякс» у ній не винне. Проте ТОВ «Аякс» її успадкувала і наразі несе відповідальність за забруднення, що здійснюється зараз, і за витік фільтрату зокрема. Цікаво, яким чином ситуаці розвиватиметься далі. Адже нарешті громадськість зруйнувала імунітет васильківських чиновників і примусила говорити про проблему, щось робити а не просто відмовчуватись у відповідь на десятки схвильованих звернень. 2 листопада у Василькові відбулось засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міськвиконкому, де говорили про проблему «Коваліівського яру». Прикро, та ми не можемо запрезентувати вам ексклюзивний репортаж з цього засідання, адже ні журналістів, що писали про цю проблему ні жодну екологічну організацію, яка піднімає проблему. Проте все той же «Вечірній Васильків» 9 листопада опублікував свій репортаж. Їх-то точно запросили! Хто б сумнівався! З повідомлення у газеті випливає, що керівник «Аяксу», П.С.Тернюк доповів на комісії, що «все гаразд» і комісія прийняла рішення «дійсно, все гаразд, будьте, васильківчани спокійні!» Далі буде...

Екологи радять евакуювати людей із зони пожежі під Васильковом

Маленькі гіганти великого водопостачання

Екологічна катастрофа під Києвом – 2