Укренерго – Природа України

У 2013 році виповнюється 5 років з того дня, як Указом Президента України було створено Нижньодністровський національний природний парк. Історія його організації унікальна в тому плані, що він створювався протягом довгих 25 років. За цей період на найбільш цінних угіддях дельти було створено заповідне урочище «Дністровські плавні», площею 7620 га. І всі ці роки ті, хто стояв біля витоків його створення, вірили, що саме з наданням дельті Дністра від імені держави статусу природоохоронної території, почнуться позитивні зміни. Але замість позитивних змін посилилось розкрадання природних ресурсів і, насамперед, - природоохоронних земельних. За такий короткий термін встигнути зробити щось суттєве в національному парку, коли фінансування мізерне, немає достатньої кількості транспортних засобів і паливно-мастильних матеріалів, коли колектив ще до кінця не сформований, не спрацювався і зовсім молодий, практично неможливо. Багато, навіть якби парк був забезпечений усім, встигнути не можна. Але є найважливіші питання природоохоронної політики національного парку, які не вимагають особливого фінансування. Зусилля з їх вирішення, основані на природоохоронному законодавстві України, і, перш за все на Конституції країни, повинні бути спрямовані на консолідування сил екологічної громадськості, місцевих жителів з тим, щоб вони повірили, що національний парк дійсно створений для збереження біологічного різноманіття, для охорони природних ресурсів та невиснажливого їх використання, для людей, і, перш за все, місцевих жителів. Що природоохоронні землі заповідного урочища та національного парку - це національне надбання, і вони належать нинішнім і майбутнім поколінням. Але коли на очах місцевих жителів, при вже діючому майже 5 років національному парку, прямо в його межах, а також на землях заповідного урочища «Дністровські плавні» будуються особняки, знищується унікальна природа заплави, місцеві жителі втрачають можливість вільного проходу до берегів річки, вже не кажучи про природокористування ... Коли міжнародні, національні, регіональні, в тому числі і місцеві громадські екологічні організації «Дельта», еколого-культурний центр ім. В.Н.Гонтаренко закидають листами всі інстанції, і при цьому адміністрація національного парку, обласна екологічна інспекція не вживають ніяких дій по захисту природоохоронних територій національного рівня ... Крім того, у величезних масштабах знищуються рибні ресурси, про що писала не раз odessa-daily. Все це наводить на думку про те, що об'єкти природно-заповідного фонду сьогодні працюють не для охорони унікального біологічного різноманіття дельти, не для захисту конституційних прав і законних інтересів простих людей, а зовсім для інших цілей. 8 років тому - 10 грудня 2005 року в № № 187-188 «Вечірньої Одеси» статтю «Мегаполіс замість заплавних лук, або Абетка природоруйнування в дельті Дністра» один з авторів цієї статті починав з таких слів: «... Будь-кого, хто подорожує або просто проїжджає автомобільним транспортом по трасі Одеса - Рені через українське село Маяки Біляївського району і молдовське село Паланку, не залишить без уваги природну своєрідність і пишність дністровської дельти - водно-болотних угідь міжнародного значення. Проте останнім часом унікальні природні ділянки в дельті Дністра стрімко переходять у приватні руки і втрачають своє природне призначення. Скоро туди не зможуть потрапити і місцеві жителі ... ». За опубліковану статтю, автору, і газеті три роки довелося по судах доводити просту істину: все, що було написано, - правда. А порушники, як ні в чому не бувало, розширювали своє будівництво. Паралельно з цими почалися і інші будови на природоохоронних землях природно-заповідного фонду та зоні санітарної охорони Одеського питного водопроводу. І ось минуло лише кілька років. Багато води утекло в річці Дністер. За цей час унікальні заплавні луки повністю засипані сотнями тисяч тонн вапнякового щебеню, добутого в незаконно відкритому в Маяках кар'єрі і фактично знищені назавжди, забетоновані береги річки, ну а місцевим жителям, природно, - вхід заборонений. А починалося-то все з благих намірів. Мовляв, побудуємо один будиночок для зберігання весел від веслових човнів під назвою човнова станція. При цьому створимо сотні робочих місць для місцевих жителів, наведемо порядок, прибравши територію від сміття і т.д. Але все було б ще нічого, якби на цьому була поставлена остання крапка. І вилучені з природного біосферного циклу заплави річки 7,2866 га унікальних водно-болотних угідь дельти виявилися б останнім ділянкою, пожертвуваною владою Білгород-Дністровського району на догоду багатих людей, що рвуться з урбанізованих територій. Але ні. На цьому захоплення берегової зони річки не закінчилося. Невеликий перепочинок після піку глобальної економічної кризи і знову атака на Дністер. Знову оголошується війна береговій - заборонній 100-метровій зоні Дністра. З'являються котеджі на землях заповідного урочища «Дністровські плавні», поблизу першого прикордонного поста на кордоні Молдова-Україна, на території колишнього осетрового господарства, про що не раз писала «Вечірка». Сотні листів, що надходили в різні інстанції від екологів з тривогою за долю земель природно-заповідного фонду, поверталися від адміністрацій Президента, генеральної прокуратури, прем'єр-міністра на місця, де розглядом скарг займалися чиновники, на яких скаржилися. Але і цього виявилося замало. Обласне управління екології спільно з комісією з екології обласної ради днями ініціюватиме вилучення земель заповідного урочища «Дністровські плавні» у зв'язку з тим, що ці землі опинилися під техногенним впливом і більше не можуть виконувати свого призначення. При цьому, вони спираються на якісь експертні висновки, які самі ж відмовилися надати заступнику Нижньодністровського національного парку Роженко Н.В. для ознайомлення. Виникає резонне питання, чому ж коли сотні листів від громадськості надходили до різних інстанцій з повідомленнями про те, що цінні землі незаконно забудовуються, ніхто абсолютно не реагував і не звертав уваги, і це були, насамперед, природоохоронні та правоохоронні структури. Тепер же, у цих природоохоронних структур виникає ідея фактично узаконити самобуд на заповідних землях, а для тих, кому не вистачило заповідних територій, вилучити і для них клаптики унікальних природних заплавних лук природно-заповідного фонду, що залишилися. Крім того, вже 2 роки Укренерго лобіює екологічно небезпечний проект лінії електропередач через заповідні землі, всіляко ігноруючи думку громадських організацій України про те, що є ряд альтернативних і екологічно безпечних варіантів енергопостачань. І ось з'являється проект рішення для найближчої сесії Одеської обласної ради. Документ звучить так: «... …Скасувати статус об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення частини заповідного урочища «Дністровські плавні» на території Білгород-Дністровського району Одеської області, яка зазнала техногенного впливу і не може використовуватись за своїм цільовим призначенням, та оголосити аналогічну за площею природну територію земель водного фонду (Дністровський лиман) об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, включивши її до складу заповідного урочища «Дністровські плавні», в межах визначених проектом змін меж заповідного урочища «Дністровські плавні» на території Білгород-Дністровського району Одеської області, розробленим Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління... ». На підготовленій до вилучення карті чітко видно, що вилучають землі заповідного урочища і землі заповідної зони Нижньодністровського національного парку, а саме (див.карту: номери ділянок на карті відповідають зазначеним нижче номерами): 1. Осетрового господарства, землі якого незаконно і інтенсивно забудовуються компанією «Перша дністровська рибна заводь» І про це ми неодноразово писали в пресі. 2. Коттеджного комплексу «Хатки», який незаконно побудований в заповідному урочищі і розташований поблизу першого прикордонного посту. 3. Величезний заплавний луг навпроти впадіння Турунчука в р. Дністер. Там нещодавно проводили буріння і, ймовірно, планують його під якийсь бізнес проект (можливо черговий котеджний комплекс). 4. Заплавні луки вздовж траси від впадіння Турунчука: від 45 і до 51 км (ліворуч від траси). Ця територія є і заповідним урочищем і заповідною зоною Нижньодністровського національного природного парку у відповідності з попереднім зонуванням (див. dnestrpark.com). Саме ця ділянка є водно-болотними угіддями міжнародного значення - Рамсарські угіддя. Саме ця унікальна для ПЗФ ділянка, де ще мають шанс прогодуватися і відпочити символи національного парку - косарі, потрібна енергетикам для лінії електропередач. Енергетики завзято наполягають на екологічно найнебезпечнішому варіанті траси і фактично ставлять хрест над рештою заплавних лук дельти Дністра. При цьому, замість украдених у природи цінних ділянок вони передають акваторії Дністровського лиману. Майже пустельні від безмежного браконьєрства акваторії лиману не мають ніякої цінності в порівнянні з неймовірно дефіцитними для природи заплавними луками. Про те, що саме пропонується вилучити, можна подивитися на фотографіях. Ці найцінніші заливні луки безцінні для нересту риби та як місця годівлі перелітних птахів і птахів, що гніздяться. І невтямки чиновникам і багатим українцям, причетним до таких дій по вилученню, що, знищуючи такі унікальні території, вони знищують самих себе і майбутнє своїх дітей. Але і це ще не все. Із завершенням підготовки національного кадастру земель та його опублікуванням днями стало зрозуміло, що справи йдуть набагато гірше. У межах Нижньодністровського національного природного парку та заповідного урочища «Дністровські плавні» вже вилучені значні площі, що цілком дискредитує ідею національного парку і заповідання території. Значна частина площ розташована на землях Білгород-Дністровського району Одеської області роздана під якісь студентські бази, спортивні комплекси, складські та виробничо-складські приміщення і навіть торгово-виставкові центри (див.таблицю і карту: номери ділянок на карті відповідають номерам в таблиці). Яким чином подібне стало можливим? На це питання відповідь може дати тільки об'єктивне розслідування прокуратури. Однак наші численні звернення останніх років показали, що ці структури не бачать порушень у тому, що системно дерибаняться землі природно-заповідного фонду і дельти Дністра. Але зараз, коли кадастр земель України є доступним і публічним, їх відповіді на численні запитання громадськості повинні стати не голослівними, переконливими і доказовими. Ініціатори створення заповідного урочища «Дністровські плавні» і Нижньодністровського національного природного парку Іван Русєв Член Національної спілки журналістів України, Член ради Українського товариства охорони птахів, Член ради міжнародної екологічної організації «Екотірас» Ігор Щеголєв Експерт Одеського Соціально-Екологічного Союзу Джерело: odessa-daily.com.ua

Безпрецедентний дерибан земель природно-заповідного фонду на Одещині