Подесіння

“Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах“. О.Довженко Американці називають національні природні парки одним з трьох символів Сполучених Штатів Америки, третім після прапору та державного гімну. На території багатьох держав національні парки займають кожний 8-10-й квадратний метр земель країни. Ситуація в Україні радикально відрізняється від цього. Більшість українців поняття не мають скільки у нас національних парків і природних заповідників, не знають які природно-заповідні об’єкти знаходяться неподалік їхніх населених пунктів і, відповідно – не шанують і не бережуть їх. І це не говорячи вже про те, що в Україні нерідко трапляються випадки будівництва на заповідних землях. Наразі в Україні налічується 19 національних природних парків (далі – НПП), що складає 1,21% площі країни. Всі об’єкти природно-заповідного фонду разом складають 4,95% земель України. Планується створення ще біля 10 національних парків, та з кожним роком шансів їх створити стає все менше. Найцінніші території забудовуються або розпайовуються. Зміни земельного і лісового законодавства лише ускладнюють процес створення заповідних об’єктів. Втім, багато природорохоронців і науковців-біологів відчайдушно борються за заповідання природних перлин. Цим матеріалом ми розкажемо про один з майбутніх національних парків, створення якого планується на півночі України. Це НПП «Подесіння». Найбільший національний природний парк, який ще можна створити в Україні, планують організувати вздовж річки Десни у Київській та Чернігівській областях. Головна причина створення НПП – сама річка. Десна – остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. Завдяки природному гідрологічному режиму, на значній частині протяжності річки, Десна утворює потужний водно-болотний комплекс, якому немає рівних в Україні. В минулому, значно більшу заплаву мав Дніпро; проте практично вся вона в наш час затоплена каскадом дніпровських водосховищ. Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологічний коридор в рамках Національної екологічної мережі України і Всеєвропейській екологічній мережі. Справа в тому, що вздовж Десни пролягає Деснянський пролітний шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів. Крім того, місцевих видів тварин і рослин тут також дуже багато, адже заплава зберігається в природному стані ще з часів останнього зледеніння і ніколи не освоювалась людиною. Трапляються тут і види тварин, занесені до Червоної книги України, як наприклад, чорний лелека і орлан-білохвіст. Все це надає придеснянським лукам і лісам міжнародного, транскордонного значення. Крім цього, частину заплави науковці пропонують включити до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Такі водно-болотні угіддя знаходяться під охороною ратифікованої Україною Рамсарської конвенції. Не слід забувати і те, що саме Десна є джерелом питної води в м.Києві і від збереження природного стану річки залежить водопостачання в оселях сотень тисяч киян, а отже, їх здоров’я. Не зважаючи на очевидну цінність заплави Десни, вже зараз над нею нависає загроза знищення. І причина цього – сама її цінність. Десна – останній ласий шмат землі в рівнинній частині України, що зберіг незабудовані краєвиди на такій значній площі. Вже зараз є місця, де, грубо порушуючи закони, заплавні луки нищать і забудовують приватними маєтками. Саме в заплаві Десни, в районі с.Соболівка Броварського району знаходиться одне з найбільших самозахоплень природних територій площею 17 га. Будівельні роботи ведуться без жодної погоджувальної документації і навіть без земелевідведення. І це лише перша ластівка. Найближчим часом ми ризикуємо втратити цю останню природну заплаву, яких в Україні більше не залишилось. Фахівці вважають, що вберегти природну територію на такій площі можна лише створивши на ній національний природний парк. «Фактично, заплава р.Десна є найбільшою природною територією в Україні, що досі не заповідана» - говорить заступник голови Національного екологіного центру України Олексій Василюк. Ідея створення НПП на Десні відома давно. Перші публікації та пропозиції науковців Національної Академії Наук України, в яких йшлось про необхідність створення такого національного парку з’явились ще в середині 1980-х років. Серед її прихильників є визнані класики природно-заповідної справи та охорони природи України, як Т.Л.Андрієнко, К.М.Ситник, Ю.Р.Шеляг-Сосонко, О.К.Ющенко та інші. В часи СРСР розроблялась і концепція ще більшої за рангом природно-заповідної території, «Деснянської заповідної зони», яка мала включити в себе всі природні масиви басейну р.Десни та її найбільших приток. Але, попри пропозиції та застороги фахівців, заплава Десни досі не має природно-заповідного статусу і знаходиться під загрозою знищення. В разі створення НПП, охорона природи деснянської заплави зможе бути поєднана з традиційними формами господарювання регіону, що не порушують природну рівновагу та ландшафт долини Десни. На даному етапі заплава використовується лише для сінокосіння і випасу худоби. А це цілком сумісне зі статусом НПП. У період 2005-2007 рр. співробітники Інституту зоології НАН України, Національного екологічного центру України, Національного університету імені Тараса Шевченка та Благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива» здійснювали експедиції в заплаву р.Десни, а також обстежили найбільший в Україні острів Любичів, який омивається р.Десною і її протокою Любич (площа біля 4500 га). Фахівці однозначно зробили висновок, що заплава Десни перебуває у природному стані і вже зараз розпочали ініціативну роботу по розробці концепції створення Національного природного парку з робочою назвою «Подесіння» у заплаві р.Десна. «На нашу думку, деснянська заплава має бути збережена у повному обсязі – на всій її протяжності на території України. В найближчому майбутньому є сенс провести переговори і з російською стороною щодо створення особливо охоронюваної природної териториії в Брянській області РФ, звідки Десна втікає на територію України» - говорить Василюк Олексій. Вже зараз ідею створення НПП «Подесіння» підтримали деякі сільські ради Київської області, чиї землі знаходяться в заплаві Десни, постійна комісія Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та Голова Київської обласної ради В.Майбоженко, деякі депутати Верховної Ради України. Крім того, ідея активно підтримується багатьма громадськими організаціями в різних регіонах України, науковцями НАН України. Під зверненням до Президента України щодо створення НПП, що було опубліковане в інтернеті, підписались сотні українців. Збір підписів триває безстроково і підтримати петицію можна будь-коли. Тому щодня кількість офіційних прихильників національного парку зростає. Всі зацікавлені сторони активно направляють одне до одного звернення про взаємопідтримку. Народний депутат України Іван Заєць направив депутатські звернення щодо необхідності створення НПП до Президента України Віктора Ющенка та Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко. Керівництво Київської обласної ради звернулось до голови Чернігівської області з проханням також підтримати ініціативу створення «Подесіння». І ось тепер, 12 травня питання по необхідність створення національного парку, обговорювалось на слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики. Комітетські слухання були присвячені проблемам природно-заповідної справи в Україні і зібрали понад 80 представників зацікавлених у заповідниках і національних природних парках сторін. Учасники слухань переконані, що створення Національного природного парку на більшій частині заплави р.Десна буде вагомим вкладом в збереження природних перлин України для майбутніх поколінь. Ідею створення НПП підтримали присутні народні депутати, представники Мінприроди України та Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Київській області. В наш час заплави річок нічим не захищені і навіть не є землями водного фонду. Законодавство дозволяє перегороджувати береги річок парканами. Таким чином, нікому не можна заборонити перекрити нам доступ до берега або збудувати котедж у заплаві» - вважає Володимир Колінько, віце-президент благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива». Відтак, учасники слухань вважають, що Верховній Раді України необхідно терміново розробити спеціальні законоавчі акти, які б гарантовано унеможливили зміну цільового призначення заплавних земель річок України, а також гарантували громадянам України вільний доступ до берегів річок. Плануючи створення НПП на Десні, ініціативна група природоохоронців досліджувала розробки минулих років, коли ще в 1986 році, науковці прагнули захистити всю заплаву Десни. «В Деснянську Заповідну Зону, яку хотіли створити 20 років тому планували включити не лише всю заплаву Десни в Україні, а і заплави всіх її найбільших приток. А врешті не створено нічого. Буде добре довести їх справу до кінця. Тоді природоохоронці живописно називали цей край «Подесінням», краєм, навколо якого відбувалось становлення слав’янської культури. Тому ми і вирішили, що логічно буде саме так назвати майбутній національний парк» - підсумовує Михайло Богомаз, командир Дружини охорони природи м.Києва. Тож лишається сподіватись, що найближчим часом назва «Подесіння» перестане бути просто живописним топонімом і стане цілком офіційною назвою найбільшого національного природного парку України. Степан Жабка, кореспондент незалежного сайту «Природа України». Матеріали по темі: Забудова заплави р.Десна біля с.Соболівка. Петиція «Про необхідність створення Національного природного парку «Подесіння» фотографії заплави Десни: частина 1,частина 2

Деснянський екологічний коридор

На Десні роблять другу “Конча-Заспу”?

Подесіння: бути чи не бути?

Фотовиставка „Збережемо заплаву річки Десни”

Поспішиш – людей насмішиш! (про заповідні ініціативи Віктора Ющенка)

В Україні побільшає національних парків!

На екоінспекцію наплювали…

Національний природний парк «Подесіння»