Олександрівський район

Цікава річ: вода з джерела у Мельниках і Жаботині має такі ж властивості, як і вода зі свердловини Косарського спиртзаводу. І ще дивна загадка: температура води під Косарями, як і в більшості Холодноярських джерел, влітку і взимку, навесні й восени – одна і та ж – 15-17 градусів... Коли влітку 1968 року розпочали будувати поблизу Косарів, в долині річки Тясмин, свердловину, ніщо не сповіщало про диво. Пройшли шар болотяного мулу, потім каолін, поверхневий водоносний шар, сланці, і вже мав з’явитися граніт. Адже за всіма ознаками тут проходив український кристалічний щит. Та коли досягли двохсотметрової глибини, із свердловини вирвався грибоподібний фонтан висотою близько 12 метрів. Геологам довелося чимало потрудитися, щоб приборкати цей фонтан, дебіт якого становив понад 100 кубічних метрів за годину. Пізніше за кілометр від цієї свердловини пробурили другу, потім – третю. І скрізь тиск у свердловин однаковий, як і температура води, – 15–17 градусів. Начальник гідрологічної партії південноукраїнської геологічної експедиції А.В. Солодовченко зробив висновок: у районі Кам’янки – Олександрівки – Бовтишки існує кільцеподібний артезіанський басейн шириною близько п’яти кілометрів. Нині з цього басейну беруть високоякісну воду підприємства та жителі Кам’янки, Косарів, Олександрівки. Нею живляться і джерела Холодного Яру. Минуло майже півстоліття, а вода як виривалася фонтаном, так при найменшій нагоді продовжує фонтанувати. Фонди басейну не поповнюються поверхневими водами за рахунок дощів та снігопадів, за рахунок повеней та розливу Дніпра. І, очевидно, мають рацію окремі краєзнавці, які стверджують, що в цих місцях – на межі українського кристалічного масиву і району Дніпровсько-Донецької западини юрського водоносного горизонту напірних вод – прихований Байкал під землею, який виник в чаші давнього степового вулкану. Хто знає, так це, чи ні. Але правда одна – водоносні горизонти тут одні з найбагатших в Україні. І не тільки водою славляться ці колишні кратери вулканів. Геологи, шукаючи буре вугілля, виявили величезні запаси горючих сланців та інших надзвичайно корисних копалин. До речі, першим відкрив і воду, і незвичні аномалії Бовтиської западини геолог із міста Ватутіне Іван Андрійович Падалка. В 1972 році спільно із журналістом Ільком Бердником він видав пречудову книгу про пошуки геологів на Черкащині, їхні удачі та розчарування, про багатства держави нашої – "Діаманти України". І найціннішим з цих діамантів, відзначають автори, є невичерпні джерела підземних водоносних горизонтів України, яких поки що не має жодна інша країна Європи. Автори: Слава СТАВНА, Петро ЖУК "Прес-Центр" Джерело: ecoport.org.ua

Лісівники та науковці Кіровоградщини дискутують із приводу утворення тут Національного парку «Чорний ліс»

Під Холодним Яром криється велетенське підземне озеро