Маневицький район

Маневицький район – лідер із заготівлі живого золота Полісся – чорниць. Цю цілющу ягоду збирають поодинці і сім’ями, жінки і чоловіки, старенькі і діти. – Цього року дуже добрий врожай чорниць, – розповідає головний лісничий ДП «Маневицьке ЛГ» Віктор Сахнюк. – У наших лісах справжнє паломництво шанувальників цієї цілющої ягоди. Йдуть пішки, їдуть фурами, велосипедами, скутерами, автівками. Щодня у лісових масивах перебуває до двох тисяч людей. Вправний збиральник за день назбирує від 10 до 15 кілограмів ягід. Сезон вже триває майже місяць. Ось і рахуйте, наскільки щедра лісова нива. Площа ягідників тільки в лісових масивах ДП «Маневицьке ЛГ» сягає 3 тисяч гектарів. Ліміт же заготівлі чорниць ощадливий – лише 117 тонн на сезон. Вже заготовлено107 тонн. Займаються цим приватні підприємці. Держлісгосп виписав їм 62 лісові квитки. У бюджети сільських і селищних рад підприємці-ягідники перераховали 40 тисяч гривень. Це чи не найкращий показник в області, де за заготівлю лісових ресурсів місцеві бюджети вже отримали 2 мільйони 358 тисяч гривень. За рахунок цих коштів обласний бюджет планує зреалізувати додаткові соціальні програми. Не дивно, що усі лісівники, як і інші профільні служби області, організацію заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів тримають на особливому контролі. З цього користають і прості люди. Для багатьох сільчан – це реальна можливість заробити хоч якісь гроші, поправити свій сімейний бюджет, запастися цілющою ягодою для власних потреб. У лісовому урочищі неподалік смт. Маневичі натрапляємо на трьох ягідниць. – До збирання ягід мене привчили бабуся і мама, – розповідає корінна маневичанка Надія Хоцевич. – Заготовляю чорниці не для продажу, для сім’ї. Трохи насушу, будуть на кисіль і на ліки, адже ягоди помічні від поносу, покращують зір. Більшу частину закрию компотом та зварю із них чорничне варення. Кращого ласунку, ніж варення, взимку нема. – Збираємо ягоди всією сім’єю, – каже жителька с. Оконськ Маневицького району Алла Семенюк. – Торік за зароблені на ягодах гроші придбали комп’ютер, тож і цього року разом із дітьми – двадцятидвохрічною донькою Наталею і дев’ятнадцятирічним сином Миколою – вільний час намагаємось присвятити цьому заняттю. Я особисто збираю ягоди з семирічного віку, люблю бувати у лісі, хоч це заняття не з легких, не кожному під силу. Адже, щоб набрати відерко ягід, потрібно зробити тисячі поклонів: збираємо від 8 години ранку до 6 вечора. – За день можу набрати 10-15 кілограмів, – мовить ще одна збирачка із села Череваха Маневицького району Наталія Шишолик. – Ягоди і сушимо, і закриваємо компотом, і варимо з них варення. А ще здаємо заготувачам. Поліським людям це гарна можливість трохи підзаробити, адже коли натрапиш на добрі ягоди, можна зібрати на 100, а то й 200 гривень. Хоч буває і так, що заготівельники не рахуються з нашою працею і несправедливо занижують закупівельну ціну. Але люди змушені якось виживати, ось і здають цю смачну ягоду навіть за невеличку плату. До слова, ціна по області дуже коливається. Якщо на луцькому ярмарку відро чорниць можна придбати за 200-220 гривень, у Маневичах – за 140-170, то у селах поліської глибинки і 100 гривень вважається удачею. Декотрі ж заготівельники закупівельну ціну намагаються опустити навіть до 10 гривень, що в ягідниць викликає справедливе обурення: «Куди дивиться держава!?. Адже за зароблені на ягодах гроші, ми тут же купуємо у крамницях, які часто належать приймальникам, необхідні речі. Від збільшення закупівельної ціни значно пожвавився б грошообіг, виграла б і держава.» Але держава у цей процес не втручається. – Ми лиш контролюємо, щоб збирачі не завдавали шкоди лісовим угіддям, дикорослим плантаціям ягід, – каже лісничий Маневицького лісництва ДП «Маневицьке ЛГ» Олександр Швець. – Наприклад, строго забороняємо збирати брачками, адже ці нехитрі, часто дротяні приладдя ранять стебельця, завдають шкоди великим площам. Після таких «прополів» ягідники хворіють, а бува і зовсім перестають родити. Це відбивається на всьому лісовому біокомплексі, який чутливий до перебування людей. Також просимо не полишати після себе у лісі сміття та дотримуватись правил протипожежної безпеки. Ліси відкриті для всіх людей. Для їх відпочинку лісівники навіть облаштували в усіх урочищах великі і малі рекреаційні пункти. Там можна пообідати та змістовно провести час, не порушуючи правил шанобливої поведінки у лісових угіддях. ДП «Маневицьке ЛГ» також зацікавлене у зборі лісового врожаю, адже має свій консервний цех, де виготовляє чорницю протерту з цукром та варення. Щоправда, як каже директор ДП «Маневицьке ЛГ» Анатолій Іщик, ці об’єми невеличкі і більше розраховані для своїх потреб, аніж для продажу. Раніше, коли були лісівничі заготівельні пункти, консервний цех виробляв значно більше «лікувальної» продукції із цілющої ягоди. Але й сьогодні маневицькі ягодовари – найкращі в області. Тут знаходиться один із шести консервних цехів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. До слова, в інших областях таких давно вже нема. Сьогодні тут працює семеро досвідчених працівників. Цех виробляє понад п’ятдесят найменувань консервної продукції – від березового соку різних марок до салатів, джемів і варень із врожаю лісів, садів і городу. Продукція маневичан користується попитом як в Україні, так і за кордоном, зокрема, у Польщі, звідки торговий партнер постачає продукцію з торговою маркою «Маневицький консервний цех» по всій Європі. – Цього літа ми переробили вже майже дві тонни чорниць, – мовить начальник цеху Галина Зінич. – Із цією цілющою ягодою почали працювати 25 червня. Вже закрили у тристап’ятдесятиграмові банки півтори тонни протертої з цукром чорниці, з решти варимо надзвичайно смачне варення. Та ось бо воно ще у варках. Дивіться, який «смачний» колір! А як пахне... Спробуйте. Чорничне варення ще умліває. Технологія його виготовлення – одна з найскладніших, вимагає багато часу, зате смак цього вартий. Пробую. Дуже смачно. – А де таке можна купити? – цікавлюся у господині. – Це чи не найбільша проблема, – зізнається Галина Федорівна. – Адже щоб пробитися у волинські паки, потрібно заплатити чималі гроші. Цього року фуру березового соку у нас взяв Київ – виготовлення дозвільних документів коштувало нам 12 тисяч гривень. Це непомірно висока плата! Гадаю, потрібно підтримувати свого виробника, а не ставати на перепоні. У цеху гамірно, працює автоматична лінія з розливу чорничного делікатесу. Спершу ягоду миють, перетирають, додають цукор, доводять до кипіння, розливають у тристап’ятдесятиграмові банки, тоді ставлять до стальної корзини і опускають в автоклави на стерилізацію. Біля автоматичної лінії чаклують Людмила Бовканюк, Іванка Ковальчук-Таньшина, слюсар-наладчик Юрій Деркач, стерилізатор Лариса Дубровська... Чимало працівниць мають по 15-30 років стажу, великий досвід роботи у цьому цеху. До прикладу, Галина Федорівна Зінич починала свій трудовий стаж тут майстром. Після десяти років роботи її перевели на посаду інженера, а ще за 11 років вона стала начальником цеху. На цій посаді вже 13 років. 18 липня виповниться 33 роки, як трудівниця переступила поріг цього цеху. За своє життя виготовила стільки умовних банок продукції – консервованих грибів, ягід, овочів, фруктів, м’ясних виробів із дичини, соків, що якби поставити у рядок, то б до Києва стачило. Звідки така заповзятливість у цієї жінки? Виявилось, від батька. Він все життя трудився лісником Оконського лісництва, тепер його заступив онук, а її син Сергій Зінич, який працює тут лісничим. У лісову галузь подалася і донька Наталя, яка працює лаборантом консервного цеху, все життя присвятив лісозаводу і чоловік Сергій Іванович. Не дивно, що Галина Федорівна – великий патріот лісового консервного цеху, дорожить його честю, дбає про підлеглих. Щоправда, сьогодні більшість найменувань маневицьких консервників не потрапляє до вітчизняного споживача. Поїде за кордон і лікувальна чорниця, адже заготівельники, які приймають ягоду, збуту в Україні фактично не мають. Цілюща ягода оздоровлює поки що іноземців, хоча кожен волинянин намагається запастися цими природними «пігулками» від шлункових розладів, діабету, очних хвороб бодай до наступного сезону. Господині притримують ягоду для пирогів, киселів, компотів та варення. А ось наші аптекарі продають закордонні пігулки, своїх високоефективних і помічних природніх ліків із чорниці, бруслини, журавлини щось не поспішають приписувати ні лікарі, ні аптекарі. Хіба що травознаї підкажуть, що чорниця – найперший лікар при шлункових розладах та очних захворюванням, обов’язковий атрибут харчування космонавтів, льотчиків, гірників, комп’ютерників, дітей і стариків, усіх хворих, навіть діабетиків. За даними Вікіпедії, плоди чорниці звичайної містять вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу, пектини), органічні кислоти (лимонну, молочну, яблучну, янтарну, щавелеву), вітаміни (А, В, С, РР), флавоноїди (гіперин, кверцетин, астрагалін), антоціани (дельфінідин, мальвідин, ідаїн, міртилін), феноли, мінеральні речовини макро- та мікроелементи (залізо, манган, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк), дубильні речовини, рутину. Їх застосовують при проносах, кровотечах, анемії, гастриті, гепатиті, набряках, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі, псоріазі, цукровому діабеті, лейкозі, ангіні, бронхіті, циститі, уретриті, шлункових і кишкових коліках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт). А що містить багато заліза, то її доцільно призначати при анемії. Залізо чорниці краще засвоюється порівняно з лікарськими препаратами, оскільки в ягодах рослини його супутниками є аскорбінова кислота та інші корисні для організму сполуки. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітчатці ока, загострює нічний зір. Листя чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін). Чому б цей оздоровчий ресурс не задіяти сповна, не залучити на службу української держави, для оздоровлення і лікування народу? Працьовиті люди лише в лісових масивах ДП «Маневицьке ЛГ» за один день здатні зібрати від 2 до 3 тонн цілющої сили. Це питання залишається досі відкритим. Та й у харчовій промисловості ягоди чорниці використовують для виробництва сиропів, соків, морсів, варення, джемів, наповнювачів, харчових барвників, вина, яке має прекрасні смакові якості, високі лікувально-дієтичні властивості та гарний колір. Чорниця відноситься й до дуже добрих медоносів, що дає багато нектару. Чорничний мед дуже ароматний, приємного смаку, червонуватого кольору. Скільки можливостей для підприємливих мудрих людей!.. Наразі на Волині ось вже декілька років діє програма жорсткого фахового контролю за збором ягід та... податків. – Лісові ресурси місцевого значення – дикорослі плоди, ягоди, лікарська сировина та гриби – є вагомим джерелом надходження коштів до місцевих бюджетів, відіграють важливе соціально-економічне значення, – зазначає головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Галина Пестюк. – Минулого року у лісах, підвідомчих управлінню, заготовлено ягід чорниці 1861 тонну (67% ліміту), ожини – 15 тонн (7% ліміту), журавлини – 73 тонни ( 65% ліміту), брусниці – 40 тонн (96% ліміту), грибів білих 5 тонн (1 % ліміту), грибів лисичок – 68 тонн (18% ліміту). У лісах, підвідомчих головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації, заготовлено ягід чорниці 1153 тонни ( 55% від установленого ліміту) та грибів лисичок 42,5 тонни (49% ліміту). Як збір за спеціальне використання лісових ресурсів – за заготівлю ягід, грибів, лікарської сировини – минулого року в бюджети місцевого самоврядування надійшло 1 мільйон 388 тисяч гривень, з них 845 тисяч гривень тільки по Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Основними заготівельниками дикорослих ягід та грибів у системі обласного управління лісового та мисливського господарства торік були ТзОВ «Калина» (269 тонн ягід та 6 тонн грибів), ПП «Айва» (320 тонн ягід), ТзОВ «Еміта» (159 тонн ягід та 6 тонн грибів), ТзОВ «Продхолод» та «Продхолод М» (400 тон ягід), ТзОВ «Дарліссад» (164 тонни ягід), ТзОВ «Волиньфрукт» (164 тонни ягід та 77 тонн грибів), ТзОВ «Екофрукти» (43 тонни ягід), ТзОВ «Шанс Вік» – (87 тонн ягід та 5 тонн грибів). Частина коштів від «лісового збору» повинна повертатися на відтворення цілющої сили лісу, – каже начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Власне, це передбачено й порядком заготівлі другорядних лісових матеріалів (рішення сесії Волинської обласної ради від 26.05.2011 № 4/68) та рішенням голови обласної державної адміністрації (розпорядження від 16 травня 2012 року №200 «Про організацію заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів»). Відповідно до останнього утворено обласну та районні постійно діючі комісії з організації державного контролю за заготівлею лісових ресурсів місцевого значення. Органи виконавчої влади, контролюючі та правоохоронні органи забезпечують режим всебічного сприяння підприємницьким структурам, що займаються заготівлею лісових ресурсів місцевого значення. Наділені цими повноваженнями і лісопідприємства. Зараз заготівля лісових ресурсів здійснюється відповідно до установлених лімітів за спеціальними дозволами – лісовими квитками. Рішенням Волинської обласної ради від 12 березня 2012 року № 10/69 та розпорядженням першого заступника голови обласної державної адміністрації від 26 березня 2012 року № 120 ліміт заготівлі (по ВОУЛМГ та ГУАР ВОДА) ягід чорниці складає 4873 тонни (в т. ч ВОУЛМГ – 2796 тонн), журавлини – 58,7 тонни (ВОУЛМГ – 52,6 тонни), ожини – 263 тонни (ВОУЛМГ – 205,4 тонни), брусниці – 3 тонни (ВОУЛМГ – 2,3 тонни), грибів білих – 783 тонни (ВОУЛМГ – 573 тонни), грибів лисичок – 679 тонн (ВОУЛМГ – 592 тонни). – Ставки збору за заготівлю ягід та грибів не назвеш надто жорсткими, – кажуть фахівці, – вони були установлені обласною радою ще минулого року. Враховуючи індекс споживчих цін, який склався на 1 січня 2012 року і становить 104,6 відсотка, зміни незначні. Якщо торік 1 кілограм чорниць для тимчасових лісокористувачів складав 36 копійок, то тепер 37,7 копійок, за 1 кілограм ягід журавлини відповідно 57 / 59,6 копійок, за гриби білі –107 /111,9 копійок, гриби лисички – 72 /75,3 копійки. І навіть при такому невеличкому податковому зборі, при умові повного використання установлених заготівельних лімітів, збір до місцевих бюджетів може скласти близько 3,6 мільйона гривень. Це немалі додаткові кошти, які б могли послужити не лише громадам, а й лісові. – Розподіл лімітів на конкурсній основі за тимчасовими користувачами здійснюють районні комісії при райдержадміністраціях, – коментує це начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Рішення комісії затверджується головою райдержадміністрації і є підставою для видачі лісового квитка. Лісові квитки для тимчасових користувачів видають державні лісогосподарські підприємства через міські та районні дозвільні центри. Видача лісових квитків лісогосподарськими підприємствами проводиться безоплатно. При цьому ми строго наголошуємо, що кількість закуплених ягід, грибів або іншої продукції згідно закупівельних відомостей не повинен перевищувати об'єм, дозволений до заготівлі у лісовому квитку. Цей механізм дієвий і на сьогодні оптимально прийнятний. Тим паче, що лісокористувачі оперативно надають інформацію про це органам податкової служби. Копію виданого лісового квитка, завірену мокрою печаткою постійного користувача та відповідної сільської ради, має кожен заготівельний пункт, тож приховати прибутки неможливо. Тим паче, що й радіологічний контроль здійснюється Маневицькою радіологічною лабораторією, Державною екологічною інспекцією, обласною санітарно-епідеміологічною станцією при умові наявності у суб'єкта підприємницької діяльності довідок про сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів, єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб. Держава дорожить цим напрямком діяльності. З метою недопущення втрат, збереження та забезпечення експорту заготовлених ягід та грибів, лікарських рослин на період їх заготівлі введено чергування спеціалістів у вихідні дні в лісогосподарських підприємствах (для видачі лісових квитків), екологічній інспекції, інспекції з карантину рослин, державній податковій адміністрації, на Ягодинській митниці та обласній санітарно-епідеміологічній станції. На експортну складову сьогодні працюють численні державні і приватні структури. Але ж так буде не завжди. Нам потрібен європейський вектор розвитку. Добре, що ми даємо раду «ягідно-грибною» сировинною продукцією зацікавлювати Євросоюз, але наскільки ефективнішим і прибутковішим був би експорт «ліків для зору», високотехнологічних харчових препаратів для діабетиків, розвиток власних вітчизняних програм на кшталт «Переробка», «Аптека», «Лікарня», «Зір», «Дитяче харчування» і тому подібне. Колись за це потрібно почати боротись. Батькам області варто подивитись на перспективу і, поки є мільйонні «лісові» прибутки, спрямувати їх на створення вітчизняних конкурентоздатних програм. Хоч би на підтримку тих самих консервних цехів, які вже мають досвід виготовлення високоякісної продукції, допомогти їм увійти в наші паки, на світовий ринок. Є ж для цього механізми. Сьогодні екологи і лісоохоронці прикладають неймовірні зусилля, щоб контролювати процес заготівлі ягід та грибів, лікарських рослин, аби виключити варварські способи, запобігти виснаженню природних ресурсів. Однак, не зважаючи на це, більша частина зборів залишається у місцевих бюджетах. На відтворення лісу (посадку, догляд, рекреацію, навіть на «лікування» тих же пошкоджених ягідників – це ж тисячі людей щоденно впродовж кількох місяців скрупульозно «вичищають» ліси від ягоди і гриба, горіха і цілющого зела) йде лиш незначна частина. – Як для природи, так і для лісівників перебування у лісах великої кількості ягідників, грибників, відпочивальників – додатковий фактор тривоги, – говорить начальник відділу мисливського господарства та охорони і захисту ВОУЛМГ Володимир Читкайло. – Це вимагає певних рішучих дій від державної лісової охорони. Зокрема, у спеціальному журналі потрібно реєструвати усіх осіб, що перебувають у лісі. З людьми доводиться говорити, виховувати, часто робити зауваження про недопустимість засмічення лісів, тим паче порушення правил пожежної безпеки. Адже ягідники лишають після себе консервні банки, скляні і пластикові пляшки, різноманітний посуд. Тільки за збирання ягід гребінками працівниками лісової охорони цього року було складено 132 протоколи. Це ж додаткове навантаження на лісоохоронців, які відповідають за безпеку лісу, займаються поновленням мінералізованих смуг, перекриттям усіх позапланових лісових доріг, виставленням знаків «В’їзд заборонено!», словом, додержанням всіх вимог пожежної безпеки в лісах. На це також мали б виділятися кошти. Обласною радою рекомендовано сільським, селищним радам спрямовувати 15 відсотків отриманих коштів збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та корисних властивостей лісів постійним лісокористувачам для проведення заходів із їх відтворення. В минулому році лісогосподарським підприємствам було повернуто 140 тисяч гривень на заходи із охорони та захисту лісу. Сьогодні така співпраця склалася між державними лісогосподарськими підприємствами, зокрема ДП «Маневицьке ЛГ» із Маневицькою районною радою. Усі визнають, що злагоджена робота органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, лісогосподарських підприємств (постійних лісокористувачів), контролюючих органів та тимчасових лісокористувачів сприяє раціональному використанню лісових ресурсів та ефективному надходженню коштів у бюджети місцевого самоврядування. Але назрів час ставити більш амбітні цілі. Ягідні жнива показали, що це може стати не просто підробітком якоїсь частини людей, але й стабільним доходом державних і приватних структур, місцевих громад, усіх волинян. За це варто змагатись науковцям, політикам, владі. Про чорницю. Із книги Івана Носаля «Від рослини – до людини». Київ, «Веселка». – 1993. – ст. 179. 2.1.64. Vaccinium myrtillus L. – чорниця. Рос. назва: черника. Родина: Vacciniaceae – брусничні. Багаторічна рослина, заввишки 15—50 см. Листки яйцевидні або довгасто яйцевидні, невеликі, злегка гострі, дрібнопилчасті, на коротеньких черешках, шкірясті, з боків ясно-зелені, зісподу з сітчастими жил¬ками. Квітки зеленувато-білі з рожевим відтінком. Ягоди чорні з сизуватим нальотом, всередині звичайно пурпу¬рові (коли зрілі). Цвіте в V–VI. Росте в лісах, пере¬важно соснових або березово-хвойних. Поширена по¬всюдно, крім південних і степових районів. Збирають стиглі ягоди, листки, цілі облистяні пагони – під час цвітіння. Сушать листя, пагони в провітрюваних місцях, а коли в сушарках, траву при температурі до 35–40 °С, а ягоди – 50–55 °С. За біохімічним складом плоди чорниці містять анто¬ціани (глікозид і галактозиди дельфінідину і мальві¬дину, суміш яких відома під назвою міртилін), дубильні речовини пірокатехінової групи (18 %), глюкозу, фрук¬тозу та інші цукри (до 30 %), органічні кислоти (лимон¬на, яблучна, янтарна, молочна, щавлева), вітамін С, ка¬ротин, вітамін Р (1,5 %), а також неоміртілін – так званий рослинний інсулін, пектинові речовини. Насінини містять ефірну олію (до 31 %), протеїн (18 %), аміно¬кислоти. Листя чорниці містять таніни (8–11 %), хінну, яблучну та лимонну кислоти (1,7 %), арбутин (до 0,58 %), гідрохінон (0,047 %), сапоніни (2,2–2,8 %), цукри (5 %), вітамін С, комплекс вітамінів В, каротин, а також неоміртилін (до 2 %), інозитоміртилін (1 %), флавоноїди (кверцетин, рамнозид кварцетину авікулярин, гіперозид, кемпфелол) тощо. Чорниця — одна з популярних народних лікарських рослин. Ягоди вживають при нетравленні шлунка, болях у шлунку і кишечнику та при поносах. Свіжі – частіше вживають при катарі шлунка, а сушені (у відварі або сильному напарі) – при катарі кишок, розладах кишеч¬ника і поносах. Народна медицина використовує також ягоди чорниці в суміші з ягодами суниці. Для цього весь сунично-чорничний період, який триває звичайно близько 3 тиж¬нів, хворі на хронічні розлади кишечника (коліти, ентероколіти), катар шлунка і зниження кислотності шлун¬кового соку та хворі на недокрів'я разом з чорницями їдять і суниці (2.1.20). Суниці і чорниці окремо, в суміші і чергуючи, реко¬мендують їсти при каменях нирок, в тому числі і при дуже болісних приступах. В останньому випадку рекомендують робити гарячі ванни (до рівня серця) з від¬вару вівсяної соломи, змішаної (навпіл) з травою хвоща (2.3.14). Перед тим, однак, треба мати дозвіл лікаря, тому що зрушення деяких каменів часом вимагає негайної операції. Лікарі тепер рекомендують індивідуально підібрані суміші лікарських рослин як перед операцією, так і після неї. При цукровій хворобі (цукровому діабеті) рекомендують чай з листків чорниці (30-40 г на 1 л кип'ятку). При частій в цих випадках недостатності шлункових соків додають листків чорниці до відповідних сумішей (див. про лікування катару шлунка з недостатньою кис¬лотністю шлункового соку). Є, однак, дані декотрих фітотерапевтів-лікарів, що довгочасне вживання чорниці у великих дозах при діа¬беті не рекомендується. При гемороїдальних кровотечах роблять клізми з на¬пару листків чорниці (до 60,0 г на 1 л кип'ятку). Густо зварені (варити недовго) свіжі ягоди чорниці товстим шаром наносять на уражені екземою місця тіла, обкладають марлею і обв'язують. Такі обклади міняють щодня, а присохлу марлю відмочують теплою чистою сироваткою від кислого молока. Таким же відваром і в такий же спосіб змащують висипи на шкірі, прищі, некротичні виразки і обпечені або ошпарені місця. Часто, майже без винятку, доводилось спостерігати значну ефективність від приймання ягід чорниці у великих (далі подам, однак, певне застереження) кількостях при подагрі, ревматизмі та інших видах хвороб, при порушеному обміні речовин. Для ягід чорниці, особливо свіжих, характерна та особливість, що вони скріпляють кишечник при поносах, в той же час лікують хронічні запори. Після чорничної терапії перистальтика приходить в норму на дуже тривалий час. Виходячи з цього, вважаю, що чорничні ягоди є не тільки скріплюючим засобом (як це прийнято вважати в домашньому побуті), а вірніше, засобом, який регулює або нормує шлунково-кишкові функції. Люди казали: «В сім'ях, де діти, без чорниць не обійтись». Тепер часто питають: «Не розбереш толком, де їх можна, а де небезпечно збирати – може, ви знаєте?» Бо- Чорнобиль!.. Міркуємо, а дозиметрів немає. І чому ми так дратуємо людей? Кому це треба? Не знаю. Так і з грибами, так і з чорними порічками, так і з ін¬шими лікувальними рослинами... та ще для дітей!.. Моторошно! Дітям при поносах дають настій (напар) з 1 столової ложки сухих ягід на 1 склянку води. Настоюють без кип'ятіння (!), гріючи на вогні з півгодини. Дають пити малими порціями. Кількість залежить від віку дитини: по чайній, половині столової, повній ложці 3–4 рази на день. Настій можна пити з молоком. Без молока такий же настій дають для вигонки глистів гостриків протягом трьох днів, після чого добре б дати дитині проносне. Так чинять 2–3 рази з інтервалами вигонки гостриків що¬тиждень. Можна використовувати і свіжі чорниці у сезон (розтерті з цукром) – скільки схоче з'їсти дитина. За¬мість ягід дають також відвар з листя чорниці (1/2 столо¬вої ложки на півсклянки води, варять на слабому вогні 5 хвилин, настоюють до вистигання). Доза від половини до цілої ложки тричі за день. У фітотерапевтичній літературі відзначається, що у дорослих ягоди і листя чорниці нормалізують сольовий обмін, приводять у норму співвідношення компонентів крові, зменшують проникливість кровоносних капілярів. Крім того, діють антибіотично на деякі мікроорганізми (стрептокок та інші). Відваром ягід або листя полощуть горло при ангінах. Ягоди, соки, вироби з чорниці поліпшують зір. Чорниці включаються у раціон космонавтів. Міцний чай з листя чорниць полегшує, а то і припиняє печійку. Обмежень на вживання чорниці свіжої та сушеної не відзначається. Однак (сп. літ. Ме 27) вказується, що досвід застосування цих ягід в гастроентерології показав: зловживання чорницями може викликати погіршення самопочуття при в'ялій перистальтиці кишечника, дискенезії жовчних шляхів по гіпокінетичному типу (ослаблення дії жовчоутворення) жовчних шляхів, при дуоденостазах (застоях у 12-палій кишці). Автори книги «Лекарственные растения в гастроэнторологии», підкреслюючи, що свіжі ягоди – дієтичний засіб при недокрів'ї, рекомендують їх і при нічному нетриманні сечі. Завдяки наявності вітамінів, пектину, клітковини, вони є хорошим (свіжі) проносним засобом; сухі – навпаки. Строки зберігання ягід, трави, листя – 2 роки. Оберігати слід від молі, що часом може зіпсувати сировину. Автор: Сергій Цюриць, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Джерело: lesovod.org.ua

«Живе золото» Волинського Полісся