Крехів

Якщо ми дійсно прагнемо до Європи, то маємо розбудувати в Україні не тільки відповідну інфраструктуру, але й зробити дійсно європейською нашу рекреацію. В цьому переконаний директор Яворівського національного природного парку (ЯНПП), котрий нещодавно отримав статус державного, заслужений природохоронець України Михайло Біляк. Принаймні, його господарство за останні роки максимально наблизилось до загальноприйнятих у світі норм природокористування та екотуризму. Яворівський національний природний парк був створений 4 липня 1998 року згідно ще з Указом Президента Кучми № 744/98 на базі одноіменного природного ландшафтного парку та прилеглих територіях Старичівського та Магерівського військових лісгоспів на Львівщині. Метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів у межах головного європейського вододілу, які мають важливе природоохоронне, естетичне та рекреаційне значення. Площа парку становить 7108 га, в тому числі 2915 га надані у постійне користування та 4193 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. В адміністративному відношенні Яворівський НПП розташований у північно-східній частині Яворівського району, безпосередньо межуючи з південно-західною частиною Жовквівського району Львівської області. Територія парку простягається своєрідним півмісяцем від с. Верещиця (Яворівський р-н), до речі завдяки ЯНПП врятованого від ліквідації як населений пункт, до с. Крехів (Жовківський р-н). Його протяжність із заходу на схід – 12-13 км, а з півночі на південь – від 2,5 до 12 км. Територія Яворівського НПП, передана у постійне користування, поділена на два природоохоронні науково-дослідні відділення: Янівське (1436 га) і Млинківське (1479 га). Без вилучення у користувачів до складу парку включені Майданське лісництво Старичівського військового лісгоспу (3276 га) та Магерівське лісництво Магерівського військового лісгоспу (917 га). Історико-культурне значення Регіон, в якому розташований Яворівський національний природний парк, надзвичайно багатий на археологічні та історико-культурні пам’ятки. Тут відкрито низку стоянок давньої людини та городища княжої доби. На цих землях археологи спостерігають залишки колишніх поселень – місця, де були окремі садиби та дворища, узвози та насипи доріг, старі греблі з рештками млинів, сліди гірничого виробництва, руїни фільварків, занедбані кладовища, каплиці та фігури, історичні скелі та печери, старі фруктові сади, як пам’ять про колишні села і хутори, виселені під час створення Яворівського військового полігону. Всі ці об’єкти є дуже цікавими з туристично-пізнавальної точки зору. Здавна розтоцький край славиться народними промислами – різьбою по дереву, гончарством, виробами з гутного скла і бісеру, яворівською писанкою та вишивкою. У прилеглих до парку населених пунктах є такі чудові зразки сакральної архітектури, як Василіанський монастир Св. Миколая у Крехові (ХVІІ- ХVІІІст.), Троїцький костел з дзвіницею (1614 р.) з похованнями матері останнього польського короля Станіслава Августа та церква Вознесіння Господнього (1831 р.) у смт.Івано-Франкове, Успенська церква (1739 р.) у с.Лелехівка, печера на Страдецькій горі та церква Успення Пресвятої Богородиці (ХVІІІ ст.) у с.Страдч, руїни церкви Св. Михайла у колишньому селі Вишенька Велика на території полігону тощо. Екоосвіта Екологічне виховання та освіта стали одним з пріоритетних напрямків діяльності Яворівського НПП з моменту його створення. Співробітники ведуть значну лекційну роботу та проводять спеціальні уроки на екологічну тематику – екологічні уроки: „Яворівський НПП – перлина Розточчя”, „Туристичними стежками Розточчя”, „Що таке Розточчя”, ”Ліс та його значення в природі та житті людини”, „Збережемо первоцвіти” та інші. За час існування парку його співробітниками організовано цілий ряд масових екоосвітніх та природоохоронних акцій із залученням широкого кола громадськості, і в першу чергу, учнівської молоді, зокрема: “Квіти – це очі прекрасні природи” (свято весняних первоцвітів), “Свято зустрічі птахів”, „Допоможемо птахам взимку”, “Знайомі незнайомці” (подорож у світ дерев) та інші. А задля підвищення рівня такої роботи на початку 2009 р. тут відкрили еколого-просвітницький центр Яворівського НПП – як осередок екологічного виховання і просвіти населення різних вікових категорій. Євролісоінтеграція Вже 10 років яворівський нацпарк тісно співпрацює з Розточанським парком народовим (Польща) в рамках угоди про співпрацю. Останнім часом підписано й протокол про наміри щодо співробітництва з регіональним ландшафтним парком Монті-Себруіні (Республіка Італія). Одною із ефективних форм міжнародної співпраці є проведення Інтеграційних зльотів української та польської молоді на Розточчі, згідно з угодою між Об’єднанням ландшафтних парків у Перемишлі та Яворівським НПП. Вони спрямовані на подолання культурних, історичних та мовних бар’єрів, налагодження співпраці в царині збереження природної та культурної спадщини регіону. Важливим поштовхом до активізації транскордонної співпраці в регіоні стане створення Міжнародного польсько-українського біосферного резервату «Розточчя», до складу якого ввійде й територія Яворівського НПП. Фахівці підрахували, що Яворівський національний природний парк щорічно приймає більше 10 тис. осіб. Якщо у 2008 році в Яворівськиогому НПП гостювало 11259 тис. відпочиваючих, в тому числі і екскурсантів, то минулорічний наплив становив понад 12 тис. осіб. Такі підрахунки проводяться й для того, аби урочисто вшанувати мільйонного туриста в Яворівському національному природному парку. А моніторинг учасників туристичного руху теренами Яворівського НПП показав, що іноземців та мешканців України до відвідин парку на вітчизняному Розточчі головним чином цікавить природа, яка охороняється законом України, отож не може бути занедбаною. Зараз в районі Крехівського монастиря дооблаштовують відпочинкову зону «Козулька», перші відвідувачі якої дають лише схвальні відгуки. Такі місця забезпечують гостей парку чистою водою та пляжами для засмаги. Туристів також цікавлять сакральні пам’ятки як місцевого, так і державного значення. Завдяки таким місцям на територію національного природного парку приїжджають гості із різних країн Європи. Так недавно, Яворівський національний природний парк відвідали вперше туристи із Латвійської Республіки. До того ж такий відпочинок відбувається за помірними цінами, що особливо береться до уваги туристами. А екологічні маршрути – ще один чинник, який забезпечує вдале поєднання проходження студентських та учнівських навчальних практик. Найбільш відвідуваними еколого-пізнавальними маршрутами є «Стежка Івана Франка», «Верещиця», «Голуби». Ігор Галущак Джерело: Друзі лісу

На Яворівщині постає український Йеллоустон